ДОСВІД БЕРДЯНЩИНИ ЩОДО РОБОТИ З ВПО ПРЕЗЕНТОВАНИЙ У СТОЛИЦІ
В рамках участі у Дискусійній платформі «Кращі практики та виклики реалізації механізмів перехідного правосуддя» заступник голови Бердянської райдержадміністрації Володимир Сенченко представив напрацювання району щодо векторів роботи з ВПО. Захід був організований Національним агентством України з питань державної служби спільно з Вищою школою публічного управління у співпраці з Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Метою Дискусійної платформи стало обговорення з партнерами, які опікуються забезпеченням гарантій постраждалим від збройної агресії росії, актуальних питань практичного застосування механізмів та інструментів перехідного правосуддя публічними службовцями. Важливо, що в ході обговорень відбувся обмін успішними практиками, аналіз прогалин у політиках і процедурах забезпечення гарантій прав постраждалих осіб та напрацювано рекомендації щодо впровадження кращих практик.
Зокрема, відбулися три змістовні дискусійні сесії, присвячені ключовим напрямам формування та реалізації політик щодо підтримки постраждалих, підготовки до деокупації й реінтеграції, а також розвитку професійної спроможності публічної служби у тематиці перехідного правосуддя. Заступник голови РДА Володимир Сенченко презентував досвід, напрацьований районом, у панельній дискусії з обговорення формування загальнодержавної та місцевих політик забезпечення гарантій постраждалих осіб та постконфліктного врегулювання.
«Серед важливих напрямків нашої діяльності всі роки війни - постійна робота з відновлення документів людей, фіксація заподіяної шкоди, допомога тим, хто побував у полоні, зазнав насилля, втратив майно. Кейс, яким я поділився – це робота громад в рамках фіксації Міжнародного реєстру збитків. Ми створили сьогодні в районі 11 центрів підтримки в хабах і філіях, де працівники РДА і ОМС, будучі самі ВПО, допомагають людям зареєструвати втрачене майно. І тут дуже ціно, що спрацьовує правило «свій – до свого». Сьогодні необхідно на вищому рівні оцінити величезну проблему для ВПО, які мають житло і нерухоме майно на окупованих територіях, але змушені знімати житло і мають нечіткі гарантії щодо відшкодування свого майна. До слова, ми вже стикнулися з серйозною проблемою, коли для реєстру збитків не вистачає документів з реєстру майна. Перехідне правосуддя для нас – це не тільки репарації, це історична пам’ять, уважне ставлення до долі кожного, адже люди прагнуть, щоб їх історію почули», - зазначив Володимир Сенченко.
Під час презентації напрацювань Бердянського району було акцентовано увагу на підготовці кадрового резерву, тому в разі деокупації це питання постане особливо гостро. Саме підготовка молоді для роботи в період перехідного правосуддя дуже важлива. Не менш важливі також питання комунікації, послідовна робота з ветеранами. Тимчасова окупація, підкреслив Володимир Сенченко, не є перериванням державності і не знімає відповідальності перед людьми та уважного ставлення до них.
В роботі Дискусійної платформи взяла участь і начальник управління соціального захисту населення Бердянської райдержадміністрації Людмила Карпова. Під час обговорень учасники аналізували, що означає «готовність держави» на практиці — у роботі адміністративних сервісів, архівних установ, військових адміністрацій, у правозахисному супроводі постраждалих і в реагуванні на масові порушення прав людини.
«Для мене важливим було почути думки колег та експертів щодо реалізації загальнодержавної та місцевих політик забезпечення гарантій постраждалих і підготовці до деокупації, реінтеграції та відновлення територій. Вже нині у нашої служби додалося функцій, а з часом їх стане ще більше і ми маємо бути до цього готовими в правовому аспекті», - зауважила Людмила Карпова.
В ході Дискусійної платформи всі учасники, серед яких були публічні службовці, експерти, міжнародні партнери робили акцент на тому, що Україна фактично вже реалізує окремі механізми перехідного правосуддя. Йшлося про підтримку ВПО, компенсації за зруйноване житло, проміжні репарації постраждалим від сексуального насильства, політику пам’яті та участь у міжнародних інструментах відповідальності. В центрі уваги держави, на думку всіх учасників, має бути людина і максимально справедливо ставлення до неї.
