Как сделать потолок из гипсокартона. Как сделать подвесной потолок в доме. Какой потолок лучше сделать. Отделка ванной комнаты. Быстрая отделка ванных комнат панелями. Отделка ванной комнаты пластиковыми панелями. Кровля крыши профнастилом. Качественные материалы для кровли крыш. Крыша из мягкой кровли. Самоделки для сада. Успешные самоделки для сада своими руками. Самоделки для сада и огорода. Ванная мебель для ванной комнаты. Купить мебель для ванных комнат недорого. Заказ мебели для ванной комнаты. Бизнес малое производство. Самый малый бизнес идеи производство. Новый бизнес производство. Монтаж дверей своими руками. Быстрый монтаж входных дверей. Легкий монтаж пластиковых дверей. С чего начать ремонт квартиры. Быстрый ремонт дома с чего начать. Ремонт своими руками для начинающих.

 

 

Бердянська ОДПІ інформує

Інформація БОДПІ станом на 23.05.2018

Бердянська ОДПІ повідомляє

 

З початку року до бюджету надійшло 142,7 млн. гривень податку на доходи фізичних осіб

У січні - квітні 2018 року до зведеного бюджету надійшло 142,7 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб. Про це повідомила начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова.

За її словами, це на 18,3 %, або на 22,1 млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. Тоді надходження складали 120,6 млн. грн.

У квітні податку на доходи фізичних осіб було сплачено 36,7 млн. грн. Цей показник на 15,4 % перевищує аналогічний період минулого року.

«З початку року на підтримку армії платники перерахували понад 10,9 млн. грн. військового збору. Порівняно з відповідним періодом минулого року сплата цього збору зросла на 23,4 %, або майже на 2 млн. грн.», - зазначила Оксана Федорова.

У квітні до державного бюджету було сплачено майже 2,8 млн. грн. військового збору, що на 16,4 % більше квітня 2017 року.

Надходження ЄСВ від роботодавців Бердянщини та Приморська становлять понад 153,5 млн. гривень

З початку року станом на перше травня до бюджету платники Бердянщини забезпечили надходження 131,4 млн. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Приморська – 22,1 млн. гривень, що порівняно з минулорічними надходженнями зросли на 32 млн. грн. або на 25 відсотка. Індикативний показник виконано на 110,6 відсотка, додатково надійшло 14,8 млн. гривень.

 

Нерухомість Бердянська та Приморська поповнила місцеві скарбниці на 1,9 млн. гривень

За квітень поточного  року власники нерухомості Бердянська, Бердянського та Приморського  районів перерахували до місцевих бюджетів  1,9 млн. грн., що на 16%, або на 258 тис. грн. більше надходжень квітня  2017 року.

Лідером у сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є власники майна – юридичні особи, ними сплачено  1,7 млн. грн., що на 222,6 млн. грн., або на 14,6 відсотків більше ніж за аналогічний період минулого року. Відповідно фізичними особами сплачено 28,2 тис. грн. що перевищує минулорічні надходження на 49,2 %.

«Розвиток інфраструктури, освіти й охорони здоров’я, – усе це залежить від відповідального ставлення мешканців до сплати податків. Впевнена, що завдяки скоординованій взаємодії органів місцевого самоврядування, фіскальної служби та бізнес-спільноти нашого міста та району надходження в місцеві бюджети і надалі зростатимуть», – підкреслила начальник Бердянського управління Головного управління ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова.

 

У Бердянську підприємці реєструють касові апарати

Як повідомила виконуюча обов'язки начальника Бердянської ОДПІ Анастасія Сергієнко, з початку року суб’єкти господарювання вже   зареєстрували 153 реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО). Всього ж у Бердянську обліковується 1880 одиниць касової техніки. 

Податківці нагадують, що використання РРО регулюється Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»  від 06.07.1995 № 265/95-ВР.

Зокрема, статтею 9 Закону про РРО визначено випадки, коли підприємці не застосовують ні РРО, ні реєстраційні книжки. На виконання статті 10 Закону про РРО постановою КМУ від 23.08.2000р. № 1336 затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням РК та КОРО. 

Зауважимо також, що при здійсненні суб’єктом господарювання винятково безготівкових розрахунків (через установи банків) застосовувати РРО не потрібно.

Водночас, відповідно до п. 296.10 Податкового кодексу РРО застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізособами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищує 1 млн. грн. При цьому, платники єдиного податку першої - третьої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, зобов’язані проводити розрахунки за такі товари через зареєстровані належним чином РРО незалежно від обсягу доходу.

Тож у податковій інспекції звертаються до представників бізнесу бути уважними до законодавчих норм та здійснювати господарську діяльність винятково в межах правових вимог.

 

Новини законодавства

 

Дублювання електронних документів на папері скасовано

 Бердянська ОДПІ інформує, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 343 приведені у відповідність нормативно-правові акти, щодо використання печаток суб’єктами господарювання (незалежно від їх наявності) під час надання інформації на запит Держфінмоніторингу, надсилання запитів до державних органів та державних реєстраторів, ведення реєстру фінансових операцій, а також обов’язку дублювання на паперовому носії документів, складених в електронній формі.

Постанова набрала чинності 12.05.2018 року.

 

Довідник ознак фізосіб, що відображаються у формі № 1-ДФ оновиться новими ознаками: проект змін

Проект наказу Мінфіну України «Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» оприлюднено на сайті Мінфіну України.

Проект акта розроблений Мінфіном з метою приведення переліку ознак доходів фізичних осіб, визначених додатком до Порядку, у відповідність із прийнятими законодавчими змінами до Податкового кодексу України.

Проектом наказу вносяться зміни до додатка до Порядку, а саме:

у розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» чинні назви ознак доходів приводяться у відповідність із нормами Кодексу, а Довідник доповнюється новими ознаками доходів;

у розділі 2 «Довідник ознак податкових соціальних пільг» чинна назва податкової соціальної пільги приводиться у відповідність із нормами Кодексу.

При цьому проектом наказу не змінюється чинний Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку.

Планується, що наказ набере чинності з 01.10.2018 р.

Проект наказу Мінфіну України «Про затвердження Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку»:http://www.visnuk.com.ua/uploads/assets/files/2017/doc/nak

 

Внесено зміни до правил роздрібної торгівлі алкоголем та нафтопродуктами

Бердянська ОДПІ інформує, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 353 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі – Постанова № 353) внесено зміни до:

·   Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854;

·   Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 № 1442;

·   Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 506.

Змінами, внесеними Постановою № 353, вищевказані законодавчі акти приведено у відповідність до вимог Закону України від 23.03.2017 № 1982-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами – підприємцями».

Відтепер відмінено обов’язкове використання суб’єктами господарювання печаток і їм надано можливість використання підпису як основного способу засвідчення супровідних документів на продукцію.

Постанова № 353 розміщена на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням:https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-postanov-kabinetu-ministriv-ukrayini01011

 

Внесено зміни до податкової  декларації з ПДВ

МФУ наказом від 23.03.2018  № 381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року N 21» внесено зміни до форми та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ.

Наказ № 381 набирає чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування.

Наказ № 381 опублікований в «Офіційному віснику України» від 04.05.2018 №35, отже набирає чинності з 01 червня 2018 року.

Наказом внесені зміни до форми податкової декларації з ПДВ, а саме: додатки 1, 5 та 9  викладено в новій редакції.

Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість» (Д1) доповнений новими таблицями - 1.1 і 1.2.

У разі коригування податкових зобов'язань у зв'язку із збільшенням суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації, заповнюється таблиця 1.1 (Д1) (додаток 1).

Відомості про коригування податкових зобов'язань у разі збільшення суми компенсації за минулі звітні (податкові) періоди на підставі розрахунків коригування складених з 01.07.15 та не зареєстрованих в ЄРПН, зазначаються у таблиці 1.2 (Д1) (додаток 1), крім розрахунків коригування, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені у таблиці 1.1 (Д1) (додаток 1).

Додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (Д5) доповнений новими таблицями - 1.1 і 1.2.

У разі формування суми податкових зобов'язань за звітний (податковий) період на підставі податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання декларації, відомості про такі податкові накладні зазначаються у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5).

Відомості про суми ПДВ, вказані в податкових накладних, складених з 01.07.15 та не зареєстрованих в ЄРПН на дату подання податкової декларації з ПДВ, включені до суми податкових зобов'язань за минулі звітні (податкові) періоди, зазначаються у таблиці 1.2 (Д5) (додаток 5), крім податкових накладних, які складені у звітному (податковому) періоді, за який подається така декларація, та які не зареєстровані в ЄРПН, що зазначені у таблиці 1.1 (Д5) (додаток 5).

Таблиця 1.2 Розрахунку коригування сум податку на додану вартість (Д1) додатка 1 та таблиця 1.2 Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) додатка 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються одноразово за звітний (податковий) період, за який вперше подається податкова декларація з ПДВ.

Також передбачено доповнення до додатка 9 «Розрахунок податкових зобов'язань за операціями, визначеними в статті 161 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів»  (ДС9).

 

Роз’яснення законодавства

  

Контролюючі органи мають право на проведення перевірки у разі використання працедавцями найманих осіб без оформлення трудових відносин

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити, зокрема документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених ПКУ податків та зборів, а також, зокрема дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених ПКУ (абзаци перший, другий та четвертий п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).

Порядок проведення документальних планових та позапланових перевірок визначений ст.ст. 77, 78 ПКУ.

Згідно з п.п. 78.1.13 п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо, зокрема дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ).

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 ст. 80 ПКУ).

Згідно з п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.

Платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому великий платник податків на запит контролюючого органу зобов’язаний також надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб копії таких документів, що створюються ним в електронній формі з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, не пізніше двох робочих днів, наступних за днем отримання запиту (абзаци перший, другий п. 85.2 ст. 85 ПКУ).

Підпунктом 19 прим. 1. 1.1 п. 19 прим. 1. 1 ст. 19 прим. 1, ст. 19 прим. 3 ПКУ визначено перелік функцій контролюючих органів та державних податкових інспекцій. Функцію контрольно-перевірочної роботи закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Отже, у разі наявності та/або отримання контролюючим органом інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, контролюючий орган має право на проведення перевірки (документальної планової, позапланової та фактичної) суб’єкта господарювання щодо дотримання роботодавцем законодавства в частині укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 136.06).

 

Платник податку на додану вартість має право надати скаргу на рішення комісії щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» затверджено, зокрема Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Порядок розгляду скарг) та Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок зупинення реєстрації).

Пунктом 29 Порядку зупинення реєстрації передбачено, що платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку (далі – таблиця) за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації.

Таблиця даних платника податку із поясненнями розглядається комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після дня її отримання.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке протягом операційного дня стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

При цьому нормами Порядку зупинення реєстрації не передбачено оскарження рішення комісії, щодо неврахування таблиці.

Не передбачає відповідних дій і Порядок розгляду скарг.

Водночас відповідно до частини другої ст. 55 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Закон України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права, зокрема, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.

Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням – безпосередньо до суду (абзац перший ст. 16 Закону № 393).

Крім того, п. 56.1 ст. 56 ПКУ визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абзацу першого п. 5 розд. ІІ Порядку розгляду звернень та особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2015 № 271, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2015 за № 484/26929 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), звернення громадян мають бути оформлені відповідно до вимог ст. 5 Закону № 393. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Забороняється направляти скарги громадян на розгляд тим органам чи посадовим особам, дії або рішення яких оскаржуються (п. 4 розд. ІІІ Порядку).

Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами затверджено наказом Міністерства фінансів України 21.10.2015 № 916, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 за № 1617/28062 (далі – Порядок № 916).

Отже, у випадку неврахування таблиці платник податку має право надати скаргу на дії чи рішення комісії регіонального рівня у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101.17).

 

Платники єдиного податку І та ІІ груп мають право на щорічну відпустку

Відповідно до норм Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці, платники єдиного податку 1 та 2 групи, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку один раз на рік на час відпустки протягом одного календарного місяця. 

Крім того, не сплачується єдиний податок за період хвороби, підтверджений копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. 

Інформація про період щорічної відпустки і терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається до територіального органу ДФС у вигляді заяви у довільній формі. 

З метою уникнення порушення терміну щодо сплати авансових платежів рекомендуємо подавати до податкової інспекції заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки, а заяву щодо терміну втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності - одразу після закінчення лікарняного.

Варто пам’ятати, що платники єдиного податку є ще й платниками єдиного соціального внеску. Чинним законодавством не передбачено пільг щодо його сплати на час відпустки, або хвороби.  Отже, єдиний внесок сплачується незалежно від діяльності чи фінансового стану платників податків і без перенесення термінів сплати. 

 

Громадяни можуть ввозити на митну територію України транспортні засоби особистого користування

Відповідно до п. 3 частини десятої ст. 374 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дня видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років, зокрема:

транспортні засоби особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного громадянина, який досяг 18-річного віку), за умови документального підтвердження того, що до дня видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні, громадянин був власником (або співвласником) такого транспортного засобу не менше одного року, а транспортний засіб перебував за ним на постійному обліку (реєстрації) у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше одного року, якщо даний транспортний засіб підлягає реєстрації в цій країні;

товари, що класифікуються в товарній позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД (у кількості однієї одиниці на кожного повнолітнього громадянина) за умови одночасного ввезення з транспортними засобами особистого користування, що класифікуються в одній із товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 214.04).

 

Погашення податкового боргу платника податків за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі

Згідно з п. 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває у його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, визначено ст. 95 ПКУ.

Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПКУ).

Пунктом 95.3 ст. 95 ПКУ визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до п. 95.7 ст. 95 ПКУ продаж майна платника податків здійснюється на публічних торгах та/або через торгівельні організації.

Продаж майна платника податків на публічних торгах здійснюється у такому порядку:

майно, яке може бути згруповано та стандартизовано, підлягає продажу за кошти виключно на біржових торгах, які проводяться біржами, що створені відповідно до закону і визначені контролюючим органом на конкурсних засадах (п.п. 95.7.1 п. 95.7 ст. 95 ПКУ);

цінні папери – на фондових біржах у порядку, встановленому Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» (п.п. 95.7.2 п. 95.7 ст. 95 ПКУ);

інше майно, об’єкти рухомого чи нерухомого майна, а також цілісні майнові комплекси підприємств підлягають продажу за кошти виключно на цільових аукціонах, які організовуються за поданням відповідного контролюючого органу на зазначених біржах (п.п. 95.7.3 п. 95.7 ст. 95 ПКУ).

Майно, що швидко псується, а також інше майно, обсяги якого не є достатніми для організації прилюдних торгів, підлягають продажу за кошти на комісійних умовах через організації торгівлі, визначені контролюючим органом на конкурсних засадах (п. 95.8 ст. 95 ПКУ).

З огляду на зазначене, погашення податкового боргу платника податків здійснюється на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та прийнятого на його підставі рішення контролюючого органу шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пп. 95.7 – 95.24 ст. 95 ПКУ.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 134.03).

 

Не має права суб’єкт господарювання здійснювати торгівлю алкогольними напоями після дати зазначеної в ліцензії

Суб’єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями до дати зазначеної в ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, при цьому останнім днем торгівлі буде дата, що передує даті, зазначеній в такій ліцензії.

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” із змінами та доповненнями ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі ДФС.

Згідно із ст. 251 Цивільного кодексу України 16 січня 2003 року №435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Статтею 252 ЦКУ визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно ст. 254 ЦКУ строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

 

Податкові наслідки при поверненні авансу юрособою - «єдинником»

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності      (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

У ситуації, коли зарахування та повернення авансу, відбулося в одному звітному періоді та за умови розірвання договору, такі кошти не включаються до складу доходу платника єдиного податку та не відображаються у податковій декларації.

У разі ж, якщо повернення коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) за товари (роботи, послуги), відбулося в іншому податковому періоді, юридична особа – платник єдиного податку повинна включити такий аванс до складу доходу у звітному періоді, в якому відбулося зарахування вказаних коштів, та здійснити перерахунок доходу у податковому періоді, в якому відбулось їх повернення.

Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданої податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 17.03.2017 № 369, або уточнення показників у складі звітної податкової декларації за наступний податковий період.

 

ПДВ при довгостроковому контракті між бюджетними установами

Бердянська ОДПІ повідомляє, що згідно із п. 187.7 ст. 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника ПДВ або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника ПДВ за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПКУ, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (абзац шостий п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Правила щодо визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ для виконавця довгострокового контракту та дати віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для замовника довгострокового контракту є спеціальними та стосуються всіх без виключення категорій платників податків, а тому у бюджетної організації – виконавця довгострокового контракту податкові зобов’язання з ПДВ виникають за правилами, встановленими п. 187.9 ст. 187 ПКУ, а дата віднесення сум ПДВ до податкового кредиту у бюджетної організації – замовника довгострокового контракту виникає за правилами, встановленими абзацом шостим п. 198.2 ст. 198 ПКУ.

 

Як поповнити рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ

Бердянська ОДПІ нагадує, що п. 19 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 569), визначено, що за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ, платником ПДВ проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника ПДВ для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник ПДВ у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з власного поточного рахунка.

    

Оподаткування спадщини: ставки податку на доходи фізичних осіб

Бердянська ОДПІ повідомляє, що порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник ПДФО) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник ПДФО зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.

Форму Декларації та інструкцію щодо її заповнення (далі – Інструкція) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556).

Декларація складається з семи розділів та передбачає відображення платником ПДФО, зокрема даних щодо доходів, які включаються та не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, у разі отримання ним таких доходів.

Відповідно до п. 164.2 ст. 164 ПКУ дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 174.2 ст. 174 ПКУ для оподаткування визначених ПКУ об’єктів спадщини з урахуванням статусу податкового резидента/нерезидента спадкоємця та спадкодавця та ступеня їх споріднення застосовуються наступні ставки ПДФО:

- 0 %;

- 5 % (п. 167.2 ст. 167 ПКУ);

- 18 % (п. 167.1 ст. 167 ПКУ).

Згідно з пп. 6 п. 2 розділу ІІІ Інструкції сума доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом IV ПКУ, розмір якого визначається згідно з ст. 174 розділу IV ПКУ, вказується у рядку 10.5 Декларації.

 

Відповідальність за несвоєчасне повернення до каси підприємства невикористаної іноземної валюти

Бердянська ОДПІ звертає увагу, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06.06.1995 № 217/95-ВР «Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей» зі змінами та доповненнями заборгованість працівників підприємства, установи, організації у разі неповернення у встановлений термін авансу, виданого в іноземній валюті на службове відрядження або господарські потреби, та в інших випадках неповернення іноземної валюти, одержаної у підзвіт, стягується у сумі, еквівалентній потрійній сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день погашення заборгованості.

Крім того, відповідно до частини першої ст. 164² Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х зі змінами та доповненнями (далі – КУпАП) за приховування в обліку валютних та інших доходів посадові особи підприємства можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, зазначених у частині першій ст. 164² КУпАП тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Відповідальність за неведення книги обліку доходів та витрат для особи, яка провадить незалежну професійну діяльність

 Відповідно до п. 178.6 ст.178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зокрема, форма Книги обліку доходів та витрат, що ведуть фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення затверджені наказом Міндоходів України від 16.09.2013 № 481.

Статтею 164¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 17.12.1984 № 8073-Х зі змінами та доповненнями визначено, що неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат громадянами, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень (ст. 121 ПКУ).

 

Зменшення податку на прибуток підприємств за рахунок суми сплаченого акцизного податку

Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 15 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України податок на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету платниками податку за поточний податковий (звітний) період, зменшується на суму сплаченого за такий поточний податковий (звітний) період акцизного податку за зареєстрованими акцизними накладними на важкі дистиляти (газойль), що класифікуються у товарних підкатегоріях 2710 19 43 00, 2710 19 46 00, 2710 19 47 10 згідно з УКТ ЗЕД, якщо вони були використані для транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8602 10 00 00, 8704 10 10 10 відповідно до УКТ ЗЕД. Разом з тим, не врахована в зменшення податку на прибуток сума акцизного податку на майбутні періоди не переноситься.

При цьому, згідно з п. 231.1 статті 231 цього Кодексу платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Враховуючи вищезазначене, зменшити податок на прибуток на суму акцизного податку, сплаченого за дизельне пальне, що використане дизельними локомотивами та самоскидами вантажопідйомністю понад 75 тонн, мають можливість лише платники акцизного податку з реалізації пального, які зобов'язані складати та реєструвати акцизні накладні.

 

Касова книга: нюанси ведення

Відповідно до п. 40 розділу IV Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148) касир здійснює записи в касовій книзі за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день не здійснюються.

Касир щоденно в кінці робочого дня підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі. Готівка, видана за видатковими відомостями на виплати, пов’язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат згідно з п. 18 розділу II Положення №148, а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в п. 31 розділу III Положення №148.

Пунктом 31 розділу III Положення №148 визначено, що касир зобов’язаний після закінчення встановлених строків виплат, пов’язаних з оплатою праці за видатковими відомостями:

1) у видатковій відомості проти прізвища осіб, яким не здійснено виплату, поставити відбиток штампа або зробити напис «Депоновано»;

2) скласти реєстр депонованих сум;

3) у кінці видаткової відомості зазначити фактично виплачену суму та недоодержану суму виплат, яка підлягає депонуванню, звірити ці суми із загальним підсумком за видатковою відомістю і засвідчити напис своїм підписом. Якщо готівка видавалася не касиром, а іншою особою, то на відомості додатково робиться напис «Готівку за відомістю видав (підпис)»;

4) здійснити запис у касовій книзі згідно з виписаним бухгалтерією видатковим касовим ордером на фактично видану суму за видатковою відомістю.

Бухгалтер здійснює перевірку записів, зроблених касирами у видаткових відомостях та здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.

 

Садівницьке товариство: коли доведеться платити земельний податок

Бердянська ОДПІ нагадує, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами - членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст.281 Податкового кодексу України, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.

Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва і щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку.

 

Яку ставку єдиного податку застосовують підприємці-спрощенці І або ІІ групи у разі здійснення діяльності не за місцем податкової адреси?

Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України, далі - ПКУ).

Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку – у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п. 293.2 ст. 293 ПКУ).

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений ст. 293 ПКУ для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).

Фізична особа – підприємець до контролюючого органу за своєю податковою адресою подає заяви, звітність, отримує довідки, сплачує податки, тобто податкова адреса безпосередньо пов’язана з діяльністю підприємця, при цьому господарську діяльність вона може здійснювати на свій вибір за межами сільської, селищної, місцевої ради, в якій розташована її податкова адреса, в цьому випадку сплачується максимальний розмір ставки єдиного податку.

 

Подання повідомлення про прийняття працівника на роботу

Бердянська ОДПІ нагадує, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором власник підприємства, установи, організації або фізична особа повинна подати до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття такого працівника на роботу.

Тобто обов’язок з подання повідомлення поширюється виключно на трудові відносини (коли з працівником укладається трудовий договір). Форма повідомлення про прийняття працівника на роботу затверджена постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413.

Подати таке повідомлення слід до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

- засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, ніж із п'ятьма особами.

 

Якщо платник податку на прибуток надає безповоротну фінансову допомогу платнику єдиного податку, необхідно здійснити коригування фінансового результату на різниці

Платник податку на прибуток, який враховує різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшує на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу.

Вказане збільшення не стосується безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 ст. 140 Кодексу.

Згідно п.п. 140.5.9 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів (вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг), безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Отже, якщо отримувач безповоротної фінансової допомоги є платником податку на прибуток на загальних підставах, фізичною особою, то підприємство - надавач безповоротної фінансової допомоги коригування на різниці не здійснює.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги є юридична особа – платник єдиного податку, то підприємству – надавачу безповоротної фінансової допомоги необхідно збільшувати фінансовий результат до оподаткування на суму такої допомоги.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.10 ст. 140 Податкового кодексу України.

 

 

Випадки, у яких підприємці - платники єдиного податку  застосовують РРО

Суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок.

РРО не застосовуються платниками єдиного податку:

- першої групи;

- другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим.

Разом з тим ці норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Отже, платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг), зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:

- перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 млн. гривень;

- здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу;

- здійснення роздрібної торгівлі підакцизних товарів, у тому числі пивом у пляшках і бляшанках.

Зазначена норма передбачена п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України, п. 1 «Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій», затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 № 133.

 

Порядок віднесення до податкового кредиту сум ПДВ

Не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати їх складення.

Отже, суми ПДВ, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, які були своєчасно зареєстровані в ЄРПН, можуть бути включені до податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони складені, або будь-якого наступного звітного періоду протягом 1095 календарних днів з дати їх складання.

Суми ПДВ, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, які були зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, можуть бути включені до податкового кредиту того податкового (звітного) періоду, у якому вони зареєстровані в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з їх дати складення.

Зазначена норма передбачена п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

 

Сплата єдиного внеску підприємцями на загальній системі оподаткування

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) є приватні підприємці, в тому числі підприємці – платники єдиного податку.

Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, здійснюють обчислення єдиного внеску за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації.

При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток).

Базою нарахування ЄСВ є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахування максимальної величини бази нарахування ЄВ застосовується ставка у розмірі 22%.

У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (в 2018 році – 819,06 грн.)

Зазначена норма передбачена п. 4 частини першої ст. 4, абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону України від 08.07. 2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

 

Особливості визнання операцій контрольованими у 2018 році

Постановою КМУ від 31.12.18 №108 з переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 ст. 39 Податкового кодексу України, затвердженого постановою КМУ від 27.12.17 № 1045, виключено держави Грузія, Республіка Естонія, Латвійська Республіка, Республіка Мальта та Угорщина.

Постанова №108 набрала  чинності з 07 березня 2018 року.

Отже, у разі здійснення в 2018 році господарських операцій з нерезидентами, зареєстрованими у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта чи в Угорщині, за відсутності інших критеріїв, визначених у підпунктах «а», «б», «г», «ґ» п.п. 39.2.1.1 ст. 39 Податкового кодексу, вони будуть визнаватися контрольованими у разі одночасного виконання таких умов:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків) за 2018 податковий (звітний) рік;

- обсяг господарських операцій платника податків з таким контрагентом (визначений за правилами бухгалтерського обліку), здійснених у період з 01.01.2018 по 06.03.2018, перевищує 10 млн. грн. (за вирахуванням непрямих податків).

Якщо загальний обсяг господарських операцій платника податків, здійснених протягом 2018 звітного року з нерезидентом із Грузії, становить 18 млн. гривень. З них, здійснених у період з 01.01.2018 по 06.03.2018 - 7 млн. гривень.

За таких умов, господарські операції, здійснені в період з 01.01.2018 по 06.03.2018, не визнаються контрольованими.

Зазначена норма роз’яснена листом ДФС України від  02.05.2018 №12908/7/99-99-15-02-01-17.

 

Застосування платниками податку на прибуток різниць, передбачених п.п. 140.5.4 ст. 140 Податкового кодексу

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 ст. 140, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), придбаних, зокрема, у нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 ст. 39 Податкового кодексу (п.п. 140.5.4 ст. 140 Податкового кодексу).

Постановою КМУ від 31.12.18 №108 (набрала  чинності з 07.03.2018) з переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим п.п. 39.2.1.2 ст. 39 Податкового кодексу України, затвердженого постановою КМУ від 27.12.17 № 1045, виключено держави Грузія, Республіка Естонія, Латвійська Республіка, Республіка Мальта та Угорщина.

Вимоги зазначеного п.п. 140.5.4 ст. 140 Податкового кодексу не застосовуються платником податку на прибуток, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до ст. 39 Податкового кодексу, але без подання звіту.

Якщо з урахуванням вартісних критеріїв, визначених у п.п. 39.2.1.7 ст. 39 Кодексу, господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидентів, зареєстрованих у Грузії, Республіці Естонія, Латвійській Республіці, Республіці Мальта або в Угорщині, здійснені в період з 01.01.2018 по 06.03.2018, не визнаються контрольованими, платники мають збільшити фінансовий результат за підсумками І кварталу 2018 р. на суму 30% вартості таких товарів (робіт, послуг).

У разі незастосування платником податків різниці відповідно до п.п. 140.5. ст. 140 Кодексу обґрунтування «ринковості» цін таких операцій згідно з методологією трансфертного ціноутворення платник податків має надати на вимогу контролюючого органу під час документальної перевірки та/або у випадках, передбачених п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу.

Зазначена норма роз’яснена листом ДФС України від  02.05.2018 №12908/7/99-99-15-02-01-17.

 

Платник ПДВ має право подати до ДФС таблицю даних платника податку без факту зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

У цій квитанції зазначається, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Платник ПДВ має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до Постанови КМУ №117.

У таблиці даних платника податку зазначаються:

- види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕДДК 009:2010);

- коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником ПДВ.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 (наприклад: 02.40) до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці.

Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в податковій накладній/розрахунку коригування – на рівні 12 цифр, то реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування буде призупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

Оскільки таблиця – це інформація про специфіку діяльності платника податку, то платник має право подати до ДФС таблицю без зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

При цьому, якщо таблиця врахована ДФС з 1 липня 2017 року, в подальшому реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з операцій, зазначених у таблиці даних платника податку, не підлягає зупиненню.

У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка була врахована, в тому числі в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку.

Після прийняття рішення про неврахування таблиці, платник податку має право надіслати нову таблицю з правильними даними.

Зазначена норма визначена п. 12, п. 13, п. 29, п. 30, п. 38 Постанови КМУ від 21.02.2018 №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

 

Терміни зберігання у касі готівки, одержаної підприємствами в банку

Установи/підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу) понад установлений ліміт каси протягом п’яти робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Готівка, одержана в банку на інші виплати, видається установою/підприємством своїм працівникам у той самий день.

Суми готівки, одержані в банку і не використані за призначенням протягом зазначених строків, повертаються установою/підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки.

Зазначена норма передбачена п. 18 розд. ІІ «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12. 2017 № 148.

 

 

Електронні сервіси ДФС

 

Дізнайся більше про свого бізнес-партнера

Для того, аби перевірити надійність Вашого ділового партнера достатньо знати його код ЄДРПОУ або ж точну його назву. Введіть відому Вам інформацію в одне з полів (http://sfs.gov.ua/businesspartner) і наша система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання і повідомить Вам про результати пошуку.

Увага! З 11.07.2014 оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається ЩОДЕННО, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базіданих за результатами ПОПЕРЕДНЬОГОбанківськогодня.

 

Підстави для  припинення дії договору про визнання електронних документів

Дія договору про визнання електронних документів та пов’язаних з ним повідомлень про надання інформації щодо електронного цифрового підпису припиняється за ініціативи підписувача заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів, або за наявності однієї з таких підстав:

- отримання інформації від акредитованого центру сертифікації ключів про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника;

- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника;

- отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

- наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі;

- наявність у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв’язку зі смертю.

Заява про припинення дії договору про визнання електронних документів за формою згідно з додатком 3 до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами №557, подається до контролюючого органу (визначеного відповідно до п. 5 розд. ІІІ Порядку №557) безпосередньо підписувачем Заяви про приєднання до Договору (керівником) із пред’явленням документа, що посвідчує особу, або уповноваженим представником.

Якщо Заява про припинення дії Договору подається представником адресата, до неї долучається оригінал або належним чином оформлена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника.

Зазначена норма передбачена пунктами 14 - 16 розд. ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом МФУ від 06.06.2017 № 557.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області

 

Співробітники Запорізької митниці встановили митних порушень майже на 12 мільйонів

За чотири місяці 2018 року фахівці Запорізької митниці ДФС викрили адміністративних порушень у митній сфері на суму майже 12 мільйонів гривень, що на 1,3 мільйона більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Під час проведення аналітично-пошукових заходів виявлено 164 випадки недотримання митних правил. Стосовно суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян заведені справи про порушення митного законодавства України, це на 32 матеріали більше, ніж торік.

Упродовж січня-квітня співробітники митниці розглянули 99 справ, за результатами яких накладені штрафи на суму понад 7,5 мільйона. Судові органи винесли рішення у 32 справах про конфіскацію предметів правопорушень загальною вартістю 534 тисячі та застосування санкцій на суму 366 тисяч.

Крім того, митники вживали заходи щодо попередження та протидії правопорушенням у сфері інтелектуальної власності, захисту авторських та суміжних прав правовласників. Лише у квітні дев'ять разів призупинялося митне оформлення товарів, які потенційно містили об'єкти права інтелектуальної власності. Після отримання листів від осіб, уповноважених представляти інтереси власників прав на знаки для товарів і послуг та промислових зразків, митне оформлення було завершено.

До митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності включено 30 нових об'єктів.

 

Запорізька митниця підтримує ефективний діалог з бізнесом

 Перші підсумки розширення співпраці контролюючих органів та бізнесу були розглянуті за участю керівництва обласної влади, фіскальної служби та запорізьких підприємств-експортерів. Захід відбувся за участю голови Запорізької облдержадміністрації Костянтина Бриля, начальника Запорізької митниці ДФС Олексія Мужева, заступника начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Анни Пужай-Череди.

Як відзначив очільник облдержадміністрації, останнім часом покращилася ситуація із розмитненням товарів і сировини на Запорізькій митниці, до митного обслуговування на території області повернулися великі та середні підприємства. Костянтин Бриль наголосив, що для максимально ефективної роботи з наповнення бюджетів за рахунок митних платежів необхідно залучити невеликі запорізькі підприємства, які все ще розмитнюються на території інших областей.

У свою чергу, керівник митниці підкреслив, що одним з ключових завдань митних органів є усунення бюрократичної тяганини і штучних затримок під час митного оформлення та двосторонній діалог із суб'єктами господарювання.

– Сьогодні Запорізька митниця створює достатні умови для комфортного ведення зовнішньоекономічної діяльності. Порівняно з минулим роком товарообіг збільшився на 27 відсотків і склав майже 1,2 мільярда доларів. А за рахунок залучення до митного оформлення запорізьких експортерів, які раніше здійснювали митні процедури на інших митницях, надходження до бюджету зросли на 655 мільйонів гривень. Розпочали обслуговуватися у Запорізькій митниці 64 суб'єкти господарювання, додатково залучено понад 38 мільйонів митних платежів, – підкреслив Олексій Мужев.

Крім того, за результатами першого півріччя у рамках митного експерименту планується перерахувати близько 300 мільйонів гривень на ремонт запорізьких доріг, що сприятиме розвитку інфраструктури регіону.

 

Запорізькі підприємства збагатили бюджети на 157 мільйонів гривень рентної плати

За січень-квітень 2018 року підприємства Запорізької області сплатили до бюджетів майже 94 мільйони гривень рентної плати за спеціальне використання води. Рівень надходжень порівняно з минулорічним зріс на 45,7 мільйона.

Згідно з бюджетним розподілом до державного бюджету надійшло 51,6 мільйона, до місцевих скарбниць – 42,2 мільйона.

Найбільші відрахування забезпечили платники м. Енергодар – близько 72 мільйонів та м. Запоріжжя – понад 10 мільйонів.

Усього в регіоні зареєстровано майже 3,3 тисячі суб'єктів господарювання – платників ренти за спецвикористання води.

Нагадаємо, відповідно до змін у законодавстві з початку 2018 року платниками рентної плати за спеціальне використання води є тільки первинні водокористувачі, тобто підприємства, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води (ст. 42 Водного кодексу України).

Також з початку року до бюджетів усіх рівнів спрямовано 63 мільйони гривень рентної плати за користування надрами, у тому числі до державного бюджету – 46 мільйонів, до місцевих – 17 мільйонів.

У Запорізькій області 622 підприємства здійснюють видобуток корисних копалин. При цьому значні надходження зафіксовані від платників Василівського та Михайлівського районів – 50,3 мільйона, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – 3,5 мільйона, Пологівського, Більмацького та Розівського районів – 2,3 мільйона.

 

Влада і бізнес координують зусилля у боротьбі з тіньовою економікою

Протидія незаконній торгівлі у Запоріжжі та функціонування оновленої системи електронного адміністрування ПДВ стали предметом обговорення представників обласної влади, громадських організацій та бізнесу під час засідання координаційної ради з питань розвитку підприємництва. У зустрічі взяли участь голова Запорізької облдержадміністрації Костянтин Бриль, заступник начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Антоніна Вагилевич, керівники інших державних органів та підприємці.

Одне з нагальних питань, що хвилює і бізнесменів, і контролюючі органи, ‒ незаконна підприємницька діяльність, яка шкодить розвитку легального сектору економіки та зменшує бюджетні надходження. Учасники обговорення прискіпливо розглянули порядок взаємодії фіскальної служби та правоохоронних органів під час проведення перевірочних заходів, зокрема, торгових об'єктів, що реалізують підакцизну продукцію.

Окрему увагу члени координаційної ради приділили функціонуванню оновленої Системи моніторингу податкових накладних. Результати проведеного аналізу дозволили зробити висновок про позитивні зміни у роботі СМКОР. Насамперед, це суттєве зменшення кількості заблокованих податкових накладних, і як наслідок – безперешкодне формування податкового кредиту, можливість подальшої співпраці з контрагентами, своєчасне відшкодування ПДВ та ефективна протидія ухиленню від сплати податку.

 

Митне декларування он-лайн: на Запоріжжі оформлено понад 20 тисяч декларацій

У січні-квітні поточного року працівники Запорізької митниці оформили 20,6 тисячі митних декларацій, що майже на 2 тисячі більше, ніж упродовж чотирьох місяців 2017 року. Як повідомив начальник Запорізької митниці ДФС Олексій Мужев, 99 відсотків документів оформлено в електронному вигляді.

Зростання кількості декларацій свідчить не тільки про ефективність електронних сервісів на митниці, а й про збільшення зовнішньоекономічних операцій.

Крім того, електронне декларування сприяє прискоренню митного оформлення товарів. Так, середній час митного оформлення однієї митної декларації порівняно з минулим роком скоротився на 6 хвилин і сьогодні складає 1 годину 9 хвилин.

Детально про митне оформлення – на сайті фіскальної служби: http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed.

 

Протидія корупції: у фіскальній службі Запорізької області проведено

майже півтисячі заходів

За фактами можливих порушень з боку посадовців фіскальної служби регіону співробітники управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Запорізькій області упродовж січня-квітня 2018 року провели 37 службових перевірок. У 31 випадку інформація підтвердилась, 16 матеріалів направлено до правоохоронних органів.

За результатами досудового розслідування у кримінальних провадженнях, розпочатих за матеріалами управління внутрішньої безпеки, правоохоронці Запорізької області трьом особам повідомили про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ст. 368 КК України. Два обвинувальні висновки направлено на судовий розгляд.

Крім того, серед кандидатів на посади до фіскальної служби області проведено 81 перевірку для виявлення обставин, що можуть перешкоджати їх призначенню. У результаті сімом особам було відмовлено.

Також для запобігання проявів корупції та інших правопорушень у трудових колективах проведено понад 370 профілактичних заходів.

Нагадаємо, інформацію про ознаки вчинення працівниками ДФС корупційних порушень можна повідомляти на сервіс "Пульс" за номером: 0 800 501-007 (напрямок "4").

 

ДФС України

 

ДФС братиме участь у створенні механізму податкового співробітництва в рамках реалізації проекту Нового Шовкового шляху «Один пояс-один шлях»

ДФС зміцнює свої міжнародні позиції. Українська фіскальна служба має намір брати участь у напрацюванні ефективних механізмів податкового адміністрування на рівні з іншими фіскальними відомствами світу. Ці домовленості були узгоджені на зустрічі високого рівня, в якій взяли участь 32 керівника податкових адміністрацій світу, в рамках міжнародної конференції «Один пояс-один шлях» в Астані. 

За словами в.о. Голови ДФС Мирослава Продана, проект Нового Шовкового шляху (BRI; Belt and Road Initiative) є комплексним проектом, який охоплює чимало галузей національних економік країн-учасниць. Зокрема, мова йде про транспортну галузь, податковий, митний та освітній напрями.

«Механізм, який ми разом розроблятимемо, повинен бути направлений на зміцнення податкового управління та потенціалу адміністрування для всіх юрисдикцій, сприяння комунікаціям між країнами. Механізм слугуватиме платформою для обговорення проблем у сфері міжнародного податкового співробітництва, а також основою для обміну передовим досвідом та знаннями, що дасть можливість підтримувати зв‘язок з міжнародними партнерами», - зазначив Мирослав Продан. 

Таким чином буде створений механізм для створення чесної, сучасної та прозорої міжнародної податкової системи загалом, і зручних для українських платників правил, зокрема. А, отже, і розвитку сприятливого бізнес-клімату. 

Крім того, Мирослав Продан запропонував учасникам зустрічі розглянути можливість створення на базі Університету ДФС у Києві Податкової академії BRI. Саме тут за участі світових експертів та з використанням бази знань науковців Університету можна напрацьовувати механізми ефективного податкового співробітництва та готувати за новими стандартами спеціалістів для податкових адміністрацій світу. 

Голова Державної податкової адміністрації Китаю Ван Цзюнь, якому і належить ідея створення проекту Нового Шовкового шляху, вважає таку ідею одним із варіантів, який варто розглянути. 

Наступна зустріч на високому рівні, яка відбудеться у Пекіні, запланована на червень 2019 року. До цього часу податкові служби світу відпрацьовуватимуть механізми ефективного адміністрування на технічному рівні. 

 

ДФС ділиться досвідом у сфері адміністрування ПДВ на міжнародному рівні

Досвід Державної фіскальної служби України щодо електронного адміністрування та відшкодування ПДВ, а також впровадження системи аналізу ризиків був представлений на глобальному рівні. 

У рамках міжнародної конференції «Один пояс-один шлях» в Астані (Казахстан), де взяли участь понад 30 керівників податкових та митних органів із близько 50 країн світу, в.о. Голови ДФС Мирослав Продан розповів про методи боротьби з ПДВ-шахрайством в Україні.

«Ми знаходимося на майданчику для обміну досвідом та напрацювання спільних кроків у податковій сфері, що буде сприяти розвитку бізнесу, забезпеченню економічних інтересів держав та дотримання верховенства права. Крім того, учасники внесуть свій внесок у розвиток ініціативи «Один пояс-один шлях». Тому давайте активно ділитися своїм досвідом, адже тільки спільними зусиллями ми зможемо суттєво прискорити розвиток та досягнути успіхів, попередивши помилки», - зазначив Мирослав Продан на конференції. 

За його словами, наразі понад половину доходів бюджету, які забезпечує ДФС, становлять надходження податку на додану вартість. Тому декларування ПДВ знаходиться під особливим контролем фіскальної служби, адже масштаби ухилень від сплати цього податку на початковому етапі масштабного реформування системи адміністрування ПДВ у 2015 році становили близько 30% від задекларованих сум.

У результаті із запровадженням системи електронного адміністрування ПДВ обсяги ухилення від оподаткування скоротилися до 17%, а після введення в дію системи автоматизованого контролю господарських операцій (система моніторингу та аналізу ризиків), яка унеможливила формування ПДВ по ризикових угодах – до 0,9%.

«Процес адміністрування ПДВ та контроль за формуванням податкових зобов'язань та сплатою цього податку повністю автоматизовані. Завдяки зниженню обсягів ухилення від сплати податку стало можливим впровадження Електронного відшкодування ПДВ. Його перевагами стало скасування ручного режиму повернення податку, повна автоматизація процесу. Відкритий та прозорий реєстр дає можливість як бізнесу, так і громадськості відслідковувати абсолютно всі етапи проходження заявки на відшкодування: від подачі заявки до отримання коштів», - поінформував керівник ДФС. Крім того, нова система дала можливість ліквідувати корупційні ризики, адже реформування всієї системи адміністрування ПДВ поставила всіх учасників бізнес-процесів у рівні умови, підвищила довіру платників до податкових органів. 

Мирослав Продан додав, що реформування системи було позитивно оцінене і міжнародними партнерами та експертами. Так, у рейтингу Doing Business в частині адміністрування Україна за рік піднялась на 42 позиції, а за результатами діагностики податкового блоку експертами місії TADAT (інструмент МВФ) ДФС отримала позитивну оцінку в цілому щодо реформування податкової системи. 

 

ДФС: До уваги платників податків на додану вартість!

З метою уникнення випадків некоректного заповнення скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) та забезпечення успішної її реєстрації, пропонуємо звернути увагу на зразок заповнення такої Скарги, що відповідно до вимог Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №117, подається  в електронному вигляді. 

Звертаємо увагу, що підтвердженням реєстрації в ДФС Скарги є отримання платником податків Квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій зазначено дату та номер реєстрації відповідної скарги. 

Створення та надсилання Скарги за формою J(F)1313201 забезпечено через Електронний кабінет, вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Також для формування Скарги платник податків самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту). 

До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)136010. Кожен документ, що додається до Скарги, надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.

 

    

Шановні відвідувачі і користувачі сайту!

Використання будь-яких матеріалів, що опубліковані на цьому сайті, дозволяється при умові вказання посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на офіційний сайт Бердянської райдержадміністрації www.berda.gov.ua