Как сделать потолок из гипсокартона. Как сделать подвесной потолок в доме. Какой потолок лучше сделать. Отделка ванной комнаты. Быстрая отделка ванных комнат панелями. Отделка ванной комнаты пластиковыми панелями. Кровля крыши профнастилом. Качественные материалы для кровли крыш. Крыша из мягкой кровли. Самоделки для сада. Успешные самоделки для сада своими руками. Самоделки для сада и огорода. Ванная мебель для ванной комнаты. Купить мебель для ванных комнат недорого. Заказ мебели для ванной комнаты. Бизнес малое производство. Самый малый бизнес идеи производство. Новый бизнес производство. Монтаж дверей своими руками. Быстрый монтаж входных дверей. Легкий монтаж пластиковых дверей. С чего начать ремонт квартиры. Быстрый ремонт дома с чего начать. Ремонт своими руками для начинающих.

 

 

Бердянська ОДПІ інформує

Інформація БОДПІ станом на 16.05.2018

Бердянська ОДПІ повідомляє

Громадяни сумлінно задекларували понад 168,6 млн. гривень доходу

З початку року мешканцями Бердянська, Бердянського та Приморського районів подано до Бердянської ОДПІ 3598 декларацій про майновий стан та доходи, отримані у 2017 році, що на 111 декларацій більше ніж минулого року.

Свої доходи громадяни отримали у вигляді:

- спадщини (дарування) - 475 декларації на суму 40446,1 тисяч гривень;

- дохід від продажу (обміну) рухомого або нерухомого майна – 336 декларацій на суму 27060,2 тисяч гривень;

 - іноземних доходів - 21 декларація на суму 294,9 тисяч гривень;

- інші доходи - 272 декларації на суму 1314,4 тисяч гривень.

Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу за 2017 рік становить 155,1 мільйонів гривень. Про це повідомила начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксана Федорова.

За результатами деклараційної кампанії податок на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, складає 17420,5 тисяч гривень, сума військового збору до сплати складає 1804,6 тисяч гривень.

Також, доходи у розмірі понад 1 мільйон гривень, отримані у 2017 році, задекларували 2 громадянина. Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість цьогорічних мільйонерів зросла на 2 особи.

Повернення ж з казни у вигляді податкової знижки отримають 164 громадянина на загальну суму 287,9 тисяч гривень.

 

В Бердянську та Приморську платники податків перерахували понад  280,5 тис. гривень за користування водою

Бердянська ОДПІ повідомляє, що за 4 місяці 2018 року до Зведеного бюджету області надійшло 280,5 тис. гривень рентної плати за спеціальне використання води.

Фахівці фіскальної служби зазначають, що надходження рентної плати за спеціальне використання води у рівних частинах належать Державному та обласному бюджетам, тобто обласний бюджет отримав  понад 125,8 тис. гривень.

 Рентна плата, яка надходить до обласного бюджету, має велике значення для фінансування потреб бюджетної сфери Запорізької області, соціальних програм, а також дає можливість планувати проведення додаткових заходів, спрямованих на розвиток області.

 

Бердянським управлінням Головного управління ДФС у Запорізькій області за чотири місяці 2018 року мобілізовано до державного бюджету  майже 10,9 мільйонів гривень військового збору

За чотири місяці 2018 року Бердянським управлінням мобілізовано до державного бюджету майже  10,9  млн. гривень військового збору, що на 2,0  млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року.

Зростання надходжень військового збору свідчить про ефективну роботу фахівців Бердянського управління щодо легалізації заробітної плати, а також, про сумлінне ставлення платників до конституційного обов’язку щодо сплати податків до бюджету.

Начальник Бердянського управління Оксана Федорова звертається до роботодавців з проханням своєчасно і у повному обсязі сплачувати податки до бюджету, зокрема, військовий збір, адже сплата військового збору - це внесок кожного громадянина у підтримку обороноздатності української армії та встановлення миру у нашій державі.

 

З початку року від платників, які використовують спрощену систему оподаткування, місцеві бюджети Бердянська та Приморська отримали майже 34,4 млн. грн. єдиного податку

 «Єдиний податок є суттєвим фінансовим підґрунтям для місцевих бюджетів. У складі доходів загального фонду місцевих бюджетів за платежами, що адмініструє Бердянське управління ГУ ДФС у Запорізькій області, частка єдиного податку становить майже 20%. Кошти, сплачені підприємцями у вигляді єдиного податку, спрямовуються на фінансування потреб територіальних громад, забезпечення соціального розвитку, ремонту та будівництва закладів освіти, охорони здоров’я», - зазначає Бердянського управління Оксана Федорова.

З початку року від платників, які використовують спрощену систему оподаткування, місцеві бюджети Бердянська та Приморська отримали 34,4 млн. грн. єдиного податку.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, підприємці на спрощеній системі оподаткування збільшили сплату єдиного податку на 4,5 млн. грн., або на 15%.

«Сумлінно сплачуючи податки, підприємці також виконують важливу соціальну функцію – створюють нові робочі місця, забезпечуючи, тим самим, працевлаштування як самих себе, так і мешканців Бердянська, Бердянського та Приморського районів», - підкреслює Оксана Федорова.

Найбільший ріст надходжень єдиного податку забезпечили фізичні особи - підприємці.

За січень-квітень поточного року до місцевих бюджетів фізичними особами сплачено 20,4 млн. грн. єдиного податку, що на 1,9 млн. грн. або на 10,5% більше ніж торік. 

Станом на 1 травня 2018 року на спрощеній системі оподаткування діяльність здійснюють 4262фізичні особи – підприємця. У порівнянні з початком року їх кількість зросла на 156осіб.

 

Бердянщина готується до курортного сезону

Минулого тижня, за участю начальника Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Оксани Федорової, у Бердянському міськвиконкомі та Бердянській райдержадміністрації відбулися щотижневі наради, на порядку денному яких розглядалося питання про проведення у місті та районах курортно-туристичного сезону 2018 року.

Про основні аспекти податкового законодавства у курортній сфері та додаткові надходження до місцевих бюджетів від курортного бізнесу розповідала на цих нарадах Оксана Федорова.

«Для розвитку соціальної інфраструктури курортного міста та його районів залишається важливим стабільні надходження до місцевих бюджетів від туристичного збору», - акцентувала увагу учасників наради керівник управління, а також нагадала, що Податковим кодексом України чітко визначено граничний розмір такого збору й окреслено коло його платників.

Так, його сплачують громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які тимчасово проживають (ночують) в готелях, кемпінгах тощо. Ставка збору на 2018 рік встановлена органами місцевого самоврядування у розмірі 1% від вартості проживання, до вартості не включаються витрати на харчування та інші послуги.

Справляють туристичний збір податкові агенти, зокрема, адміністрації закладів готельного та санаторно-курортного типу; квартирно-посередницькі організації; особи, які уповноважені на це місцевими радами. Податкові агенти утримують збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею). Суму сплаченого збору зазначають окремим рядком у рахунку на проживання. Суми стягненого туристичного збору податкові агенти повинні декларувати щоквартально, шляхом подання звіту до податкової інспекції за своїм місцем реєстрації.

На сьогодні по місту Бердянську на обліку рахується 235 платників туристичного збору, у тому числі – 64 юридичних та 171 фізична особа. У  Бердянському району - 11 платників туристичного збору: 9 юридичних та 2 фізичних особи.

За 2017 рік бюджет міста отримав 946,1 тисяч гривень туристичного збору, у тому числі за три місяці курортного сезону 348,9 тисяч гривень. Районним бюджетом за цей період було отримано 7,7 тисяч гривень, з них 2.5 тисячі гривень за три місяці курортного сезону.

Також, керівник Бердянського управління проінформувала учасників наради про порядок видачі ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій та розповіла про контрольні заходи щодо дотримання роботодавцями податкового законодавства при працевлаштуванні найманих працівників.

«Для нашого регіону курортний сезон – це свого роду «гаряча» пора і в цей період зростає ризик порушення законодавства. Саме тому ми готові всіляко допомагати підприємцям, шляхом роз’яснення норм податкового законодавства, щоб вони мали можливість уникнути помилок, пов’язаних з реалізацією підакцизної продукції, застосуванням РРО та використанням найманої праці», - підкреслила Оксана Федорова.  

 

Новини законодавства

Зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва

Бердянська ОДПІ інформує, що з 4 травня 2018 року набрав чинності наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16.03.2018 № 142 (далі – Наказ № 142), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.04.2018 за № 398/31850 та опублікований у бюлетені «Офіційний вісник України» від 04.05.2018 № 35.

Наказом №142 внесені зміни до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва відповідно до абзацу четвертого п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Так, у графі 3 пп. 3.1 п. 3 Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за № 510/20823 (зі змінами), слова та цифри «719 «Інші доходи від операційної діяльності», на якому обліковуються суми ПДВ, які залишаються у розпорядженні суб’єктів спеціального режиму оподаткування, встановленого ст. 209 розділу V Податкового кодексу України» замінено словами та цифрами «718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів», на який зараховується бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до статті 161 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України».

 

Оновлено додатки до декларації з податку на додану вартість

Міністерство фінансів України наказом від 23.03.2018 №381 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21»  (далі – наказ №381) затвердило:

 - зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21;

- зміни до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21.

Згідно з цими змінами будуть викладені в новій редакції додатки 1, 5 і 9 до декларації з податку на додану вартість.

Наказ №381 набирає чинності  1 червня 2018 року.

 

Роз’яснення законодавства

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності підстав визначених ПКУ

Наголошують у Бердянському управлінні ГУ ДФС у Запорізькій області. Та роз’яснюють, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Кодексу).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 Кодексу).

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому ст. 79 Кодексу (п. 78.5 ст. 78 Кодексу).

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (абзац перший пп. 79.2 ст. 79 Кодексу).

Тривалість перевірок, визначених у ст. 78 Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва — п’яти робочих днів, для фізичних осіб — підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому — восьмому п. 82.2 ст. 82 Кодексу — три робочі дні, інших платників податків — 10 робочих днів (абзац перший п. 82.2 ст. 82 Кодексу). Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва — не більш як на два робочих дні, інших платників податків — не більш як на п’ять робочих днів (абзац другий п. 82.2 ст. 82 Кодексу).

Згідно з абзацом першим п. 85.2 ст. 85 Кодексу платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки. За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (п. 79.5 ст. 79 Кодексу). Абзацами першим, третім — четвертим п. 86.1 ст. 86 Кодексу визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (за наявності).

У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого Кодексу (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов’язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені Кодексом.

Таким чином, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи, припинення (закриття) постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, контролюючим органом обласного рівня приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків. При цьому термін прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу обласного рівня рішення про призначення документальної позапланової перевірки в таких випадках Кодексом не визначено.

 

Граничні норми готівкових розрахунків

Бердянська ОДПІ інформує, що Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148 встановлені граничні суми готівкових розрахунків протягом одного дня.

Так, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

- між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн. включно;

- з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.

Понад установлені граничні суми  платежі проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

При цьому кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Ці обмеження стосуються також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн. включно.

 

До уваги платників ПДВ – імпортерів!

Бердянська ОДПІ повідомляє, що згідно з  п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу та ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені митними деклараціями.

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату ПДВ  (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій із ввезення на митну територію України товарів є дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, у разі якщо платником ПДВ при імпорті товарів, основних фондів сплачені суми ПДВ, зазначені у митній декларації, помилково не були включені до складу податкового кредиту, то платник ПДВ має можливість суми сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності).

 

Податковий облік деяких нематеріальних активів

Бердянська ОДПІ інформує, що відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами, нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований.

У податковому обліку групи нематеріальних активів та строки дії права користування нематеріальними активами визначені у п.п. 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Зокрема, у податковому обліку до групи 5 відносяться авторське право та суміжні з ним права (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, програми для електронно-обчислювальних машин, компіляції даних (баз даних), фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо), крім тих, витрати на придбання яких визнаються роялті; до групи 6 відносяться інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Якщо платником податку на прибуток підприємств здійснено придбання права користування комп’ютерними програмами та посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису, то згідно з нормами ст. 138 ПКУ витрати платника податку на прибуток підприємств на придбання права користування комп’ютерними програмами відносяться до групи 5 нематеріальних активів, а витрати на придбання посилених сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису – до групи 6 нематеріальних активів.

 

У торговому приміщенні площею менше 20 кв. м суб’єкт господарювання не має права здійснювати реалізацію алкогольних напоїв

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до абзацу чотирнадцятого ст. 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Отже, у торговому приміщенні торговельною площею менше 20 кв. м суб’єкт господарювання не має права здійснювати реалізацію алкогольних напоїв, крім пива, оскільки реалізація пива здійснюється без обмеження площі.

 

Гранична сума вартості путівок на оздоровлення від працедавця, що не оподатковується у 2018 році

Бердянська ОДПІ звертає увагу, що відповідно до абзацу другого пп. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку на доходи фізичних осіб та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (у 2018 році – 18 615 гривень).

 

Компенсація витрат на утримання нерухомості, отримана орендодавцем – бюджетною установою, до бази оподаткування ПДВ не включається

Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010   № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів)).

До бази оподаткування ПДВ включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Отже, кошти, що надійшли орендодавцю – бюджетній установі у вигляді компенсації витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, а також комунальних послуг і енергоносіїв від орендаря, до бази оподаткування ПДВ не включаються, податкова накладна у цьому випадку не складається.

 

Вторинні водокористувачі: особливості оподаткування

Бердянська ОДПІ нагадує, що з 01 січня 2018 року платниками рентної плати за спеціальне використання води є суб’єкти господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.

Первинні водокористувачі – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води (ст. 42 Водного кодексу України).

Водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року, у якому було здійснено таке використання.

Розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до Декларації з рентної плати, затвердженої наказом МФУ від 17.08.15 №719 (в редакції наказу від 07.11.16 № 927).

Отже з 01.01.2018 вторинні водокористувачів не є платниками рентної плати за спеціальне використання води.

Такі вторинні водокористувачі, які отримують воду згідно договору на поставку води, та були платниками рентної плати за спеціальне використання води, востаннє визначають податкові зобов’язання за IV квартал 2017 року та подають декларації разом з Додатком 5 наростаючим підсумком з початку року за 2017 рік.

За наступні податкові періоди 2018 року вторинні водокористувачі не подають декларації разом з Додатком 5.

При цьому заяву про виключення з переліку платників рентної плати за спеціальне використання води до фіскальних органів не подається.

Зазначена норма передбачена п. 255.1 та п.п. 255.11.1 ст. 255 Податкового кодексу України.

 

Повідомлення за ф. № 20-ОПП у разі надання в оренду нерухомого майна

Бердянська  ОДПІ повідомляє, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом МФУ від 09.12.2011 № 1588.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Отже, у разі надання в оренду об’єкта нерухомого майна або його частини (окремих кімнат, офісів, квадратних метрів) повідомлення за ф. № 20-ОПП подається до контролюючих органів як власником нерухомого майна – орендодавцем, так і орендарем у порядку та строки, визначені п. 8.3-8.5 розділу VIII Порядку №1588.

Так, повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Кожному об’єкту оподаткування, що надається в оренду (орендується) присвоюється ідентифікатор, що прийнятий суб’єктом господарювання – орендодавцем (орендарем), а також зазначається фактичний стан об’єкта оподаткування на момент заповнення повідомлення за ф. № 20-ОПП.

У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. № 20-ОПП суб’єкт господарювання (орендодавець) зазначає стан – «здається в оренду», суб’єкт господарювання (орендар) - «орендується».

У разі відсутності найменування таких об’єктів оподаткування, у повідомленні за ф. № 20-ОПП орендодавцем (орендарем) зазначається інвентарний номер об’єкта оподаткування, вказаний у договорі оренди.

Зазначена норма передбачена п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

 

Платник ПДВ: складання податкових накладних за щоденними підсумками у разі наявності декількох касових апаратів у структурних підрозділах (філіях)

Бердянська ОДПІ повідомляє.

Відповідно до п.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Якщо не зареєстровані платниками ПДВ філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та кожному структурному підрозділу присвоїти окремий цифровий номер, про що має письмово повідомити контролюючий орган за місцем його реєстрації як платника ПДВ.

Згідно із п.14 Порядку №1307 податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

- здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

- виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

- надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Отже, платник ПДВ – головне підприємство, до складу якого входять філії та/або структурні підрозділи, які здійснюють операції з використанням касових апаратів та яким не делеговано право складання податкових накладних, може прийняти рішення щодо:

- складання окремих податкових накладних за щоденними підсумками операцій за показниками кожного касового апарату структурного підрозділу (філії);

- складання однієї податкової накладної за щоденними підсумками операцій за показниками усіх касових апаратів у структурних підрозділах (філіях).

З таким роз’ясненням можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 101.16).

 

Порядок оподаткування доходів нерезидента, отриманих через резидента, який надає агентські послуги

Бердянська ОДПІ нагадує, що згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок на прибуток (далі – податок) з таких доходів, зазначених у пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до пп. 141.4.8 п. 141.4 ст. 141 ПКУ резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь тільки певного нерезидента (в тому числі проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів з іншими резидентами від імені і на його користь), під час виплати такому нерезиденту утримують і перераховують до відповідного бюджету податок з доходу, отриманого таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що провадять діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації в контролюючих органах як платники податку на прибуток.

Положення пп. 141.4.8 п. 141.4 ст. 141 ПКУ не поширюються на випадки надання резидентами агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь нерезидентів у випадку, якщо вони надають зазначені послуги в рамках своєї основної (звичайної) діяльності.

 

Зміна адміністративного району протягом року: куди подається звітність з ЄСВ?

Бердянська ОДПІ інформує, що відповідно до п. 4 частини 1 ст. 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до фіскального органу за основним місцем обліку платника ЄСВ у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 7 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 зі змінами (далі – Порядок), якщо страхувальник із числа страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 розділу ІІІ Порядку, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.

Отже, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого ЄСВ подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.

 

Перелік документів які необхідно подати до органу ДФС, для отримання пільги по земельному податку

Бердянська ОДПІ доводить до відома громадян, власників земельних ділянок, що згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Відповідно до п. 286.5 ПКУ нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

Разом з цим на підставі п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються:

інваліди першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями;

фізичні особи, визнані Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 796) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, подає контролюючому органу за місцем знаходження земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення особи з інвалідністю першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія).

 

Поворотна фінансова допомога платнику єдиного податку

Доходом юридичної особи платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ  поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Платник єдиного податку третьої групи, який отримує поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги(п.п. 3 п. 292.11 ст 292 ПКУ).

 

Хто повинен сплачувати екологічний податок

Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);

утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

При цьому розміщення відходів - постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

 

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені

Бердянська ОДПІ нагадує, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику податків відповідно до ст. 43 Податкового кодексу України та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

 

Юридична особа приймає від населення вторинну сировину – чи необхідно при розрахунках застосовувати РРО?

Бердянська ОДПІ нагадує, що згідно з п. 19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 зі змінами і доповненнями, розрахункові операції за прийняту від населення вторинну сировину (крім металобрухту) дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Крім того, для форм і умов проведення діяльності, визначених п. 19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.

 

Чи може фізична особа на спрощеній системі оподаткування здавати в оренду частину нерухомості як фізична особа, а іншу частину як платник єдиного податку?

Відповідно до норм Податкового кодексу не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, фізичні особи – підприємці, які надають в оренду житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 кв. м, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 кв. м.

Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом. Вказане положення також стосується використання майна, яке надається в оренду підприємцем на спрощеній системі оподаткування (п.1 ст.320 Цивільного кодексу України).

Отже, фізична особа, якій належить нерухоме майно (житлового або нежитлового призначення), загальна площа якого не перевищує вищезазначені норми, не має права надавати одну частину нерухомого майна в оренду як фізична особа - не суб’єкт господарювання, а іншу частину як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування.

Така фізична особа може надавати нерухоме майно (житлового або нежитлового призначення) в оренду як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування або як фізична особа - не суб’єкт господарювання.

Зазначена норма передбачена п.п.291.5.3 ст.291 Податкового кодексу України.

 

Кому ДФС може надати інформацію про доходи фізичної особи

Бердянська ОДПІ повідомляє, що персональні дані фізичних осіб - платників податків із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі – ДРФО) є інформацією з обмеженим доступом.

Без згоди фізичної особи - платника податків її персональні дані можуть передаватися у таких випадках, зокрема:

1) за рішенням суду;

2) коли передача персональних даних прямо передбачена законом України і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, зокрема, органам державної виконавчої служби на їх письмову вимогу з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», щодо персональних даних фізичної особи з ДРФО.

На сьогодні відповідно до Порядку надання інформації Державною фіскальною службою України на запити органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 13.12.2016 №3639/5/1085, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1652/29782, ДФС надає на запити органів державної виконавчої служби інформацію з ДРФО, зокрема, про джерела отримання доходів боржників - фізичних осіб.

 

Щоб кошти надійшли до адресата

Статтею 8 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI встановлено, що бюджетна класифікація є обов’язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень.

Однією зі складових частин бюджетної класифікації є класифікація доходів бюджету.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями затверджено Класифікацію доходів бюджету, згідно з якою, зокрема:

- 11010100 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

- 11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших, ніж заробітна плата.

Таким чином, при сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб із доходів (винагороди) платника податку інших, ніж заробітна плата, за договором цивільно-правового характеру податковий агент відображає у платіжному документі код бюджетної класифікації 11010400.

 

Коли дозволено «спрощенцю» продавати цінні папери та корпоративні права

Пунктом 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначені види діяльності, при здійсненні яких суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці) не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, це зокрема, діяльність у сфері фінансового посередництва та діяльність з управління підприємствами.

Згідно з пп. 4, 5 частини першої ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові активи –  це кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів. Фінансовими послугами є операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до абзацу третього ст. 333 Господарського кодексу України фінансове посередництво – це діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, крім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями.

Корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (п. п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Участь у формуванні статутного капіталу іншої юридичної особи є господарською операцією з придбання корпоративних прав, тобто здійсненням прямих фінансових інвестицій (п. п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Умовою, за якою суб’єкт господарювання не може бути на спрощеній системі оподаткування, є обрані цим суб’єктом види діяльності, зазначені у п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, які заявлені ним при державній реєстрації.

Якщо здійснення операції з продажу цінних паперів та корпоративних прав не є обраними видами діяльності, то такі разові господарські операції не є підставою для переходу на загальну систему оподаткування.

 

Звірка щодо наявних об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості

Бердянська ОДПІ звертає увагу власників об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що відповідно до п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

 - об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

 - розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

Зважаючи на наближення термінів вручення податкових повідомлень-рішеньпро сплату суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з метою уникнення неточностей при його нарахуванні, ГУ ДФС у Харківській області запрошує власників  об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості до територіальних органів ДФС у Харківській області для проведення звірки щодо наявних об’єктів оподаткування.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

 

В 2018 році неоподатковувана сума нецільової благодійної допомоги становить 2470 грн.

Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що до оподатковуваного доходу платника податку не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. ( у 2018 році – 2470 грн.)

Сума перевищення нецільової допомоги над вказаним розміром включається податковим агентом до загального місячного (річного)оподатковуваного доходу платника податку, як інші доходи і підлягає оподаткуванню на загальних підставах податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Зазначена норма визначена пп.170.7.3 ст.170 Податкового кодексу України.

 

Платниками єдиного податку

Фахівці Бердянської ОДПІ радять платникам єдиного податку дотримуватися умов перебування на спрощеній системі оподаткування та нагадують, що у разі бажання відмовитися від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу відповідну заяву.

Також, реєстрацію платника єдиного податку може бути анульовано  за рішенням контролюючого органу шляхом виключення з Реєстру  не лише при поданні платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом чи припиненні юридичної особи (крім перетворення) згідно із законом.

Таке може статись у випадках, визначених пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України, тобто у разі порушення умов перебування на спрощеній системі, а це: перевищення обсягу доходу, застосування недозволеного способу розрахунків, здійснення недозволених видів діяльності або видів діяльності, не зазначених у Реєстрі, наявність податкового боргу.

Слід пам’ятати, що єдиний податок у повному обсязі спрямовується суб’єктами господарювання до місцевих бюджетів. Тому, платники цього податку, перераховуючи кошти місцевим скарбницям, дбають про потреби, благоустрій та розвиток своїх місцевих громад.

 

Система електронного адміністрування ПДВ

Дії платника у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних

Бердянська ОДПІ нагадує платникам податку на додану вартість про порядок подання ними документів, у разі зупинення податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Так, у квитанції про зупинення реєстрації у податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН зазначається, зокрема пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про відновлення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Пояснення можна подати у вигляді Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J/F1312602.

Платник ПДВ має право подати одне Повідомлення до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача – платника податку за одним і тим самим договором або якщо у таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні  операції. Копії документів до такого Повідомлення додаються у вигляді окремих додатків за формою J/F 1360102 у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Більш детальну інформацію про дії платника у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних можна отримати на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 101.17).

 

За старими ПН/РК, заблокованими до 01.12.2017, можна подати розблокувальні документи

Бердянська ОДПІ нагадує, що податкові накладні, які було заблоковано до 01.12.2017 та за якими станом на 01.12.2017 не подано пояснень і копій документів на розблокування, не потрапляли під дію автоматичного розблокування відповідно до п. 571 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.

Після набрання чинності Постанови КМУ "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН" від 21.02.2018 р. № 117 (далі - Постанова № 117), це питання врегульовано. Платники ПДВ мають право подати розблокувальний пакет документів до відповідних податкових накладних / розрахунків коригування  протягом 365 календарних днів із дати виникнення податкових зобов'язань, зафіксованих у цих податкових накладних / розрахунках коригування. Розблокувальна комісія розглядатиме їх уже за новим порядком, визначеним Постановою  №117.

Перелік документів, необхідних для ухвалення комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН, визначено в п. 14 Постанови № 117. До цього переліку включені:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

 

Декларування доходів громадян – 2017

Громадяни до 01 серпня 2018 року зобов’язані сплатити податок на доходи, зазначений у декларації про майновий стан і доходи

Бердянська ОДПІ інформує, що відповідно до п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій нею податковій декларації про майновий стан і доходи.

Звертаємо увагу, що згідно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання нараховується пеня (пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

На суми грошового зобов’язання, визначеного пп. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).

 

Платник податку може включити до податкової знижки суму страхових платежів

Підпунктом 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Згідно з п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику – резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ;

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При цьому, договір довгострокового страхування життя – договір страхування життя строком на п’ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором (п.п. 14.1.52 п. 14.1. ст. 14 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Водночас, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Оригінали таких документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Разом з тим, п. 166.4 ст. 166 ПКУ визначено обмеження щодо застосування податкової знижки, зокрема загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Отже, платник податку може включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного (податкового) 2017 року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного (податкового) року витрати на сплату страхових платежів за договорами довгострокового страхування як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку у 2017 році –2240 грн. (у розрахунку на місяць);

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї у 2017 роц і– 2240грн. х 50 відс. = 1120 грн. (у розрахунку на місяць).

Оскільки до податкової знижки за звітний календарний рік дозволено включати суми витрат, понесених платником податку за договорами дострокового страхування протягом звітного податкового року, то при включенні до податкової знижки за звітний рік слід враховувати суму витрат (частину) у розрахунку за кожний повний або неповний місяць страхування протягом якого діяв договір страхування з урахуванням встановлених обмежень.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103.06.05).

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області

Юліана Козаченко: "До місцевих бюджетів Запорізької області надійшло 2,5 мільярда гривень"

Місцеві бюджети Запорізької області за чотири місяці поповнились на суму 2 мільярди 465,6 мільйона гривень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко.

– Запорізькі платники податків перерахували до місцевих скарбниць майже на 400 мільйонів або на 19 відсотків більше, ніж торік. Зростання доходів бюджетів зафіксовано за всіма бюджетоутворюючими податками. Отже, громади області отримали додаткові ресурси для реалізації своїх потреб та розвитку інфраструктури, – наголосила Юліана Козаченко.

Найбільше до бюджетів надійшло податку на доходи фізичних осіб – близько півтора мільярда, що на 300 мільйонів або на 25 відсотків більше даних січня-квітня 2017 року.

Плати за землю забезпечено 321,5 мільйона, це перевищує минулорічний рівень на 7 мільйонів.

Підприємці спрямували до місцевих скарбниць 380 мільйонів єдиного податку, що на 77 мільйонів випереджає сплату за чотири місяці минулого року.

Крім того, бюджети громад отримали 68 мільйонів гривень акцизного податку, майже 60 мільйонів гривень рентної плати, 45 мільйонів гривень податку на прибуток підприємств та 40 мільйонів гривень екологічного податку.

 

За результатами роботи податкової міліції на Запоріжжі порушники відшкодували майже 11 мільйонів гривень

У січні-квітні поточного року за матеріалами оперативних та слідчих підрозділів фіскальної служби Запорізької області розпочато 42 кримінальні провадження, половина з яких стосується ухилення від оподаткування в особливо великих розмірах.

Із загальної кількості викритих злочинів 29 належать до категорії тяжких. За закінченими кримінальними провадженнями порушники відшкодували до бюджету 10,8 мільйона гривень.

Зокрема, співробітники податкової міліції ліквідували діяльність двох міжрегіональних "конвертаційних центрів" із загальним обігом коштів близько 310 мільйонів гривень. Оцінена сума збитків від оборудок злочинних груп склала 51 мільйон. За результатами відпрацювання контрагентів та фіктивних суб'єктів господарювання, пов'язаних з цими "конвертцентрами", до бюджету повернуто майже 9 мільйонів.

Крім того, за фактами незаконного відшкодування ПДВ оперативники ДФС викрили два злочини за статтею 191 Кримінального кодексу України із загальною сумою податку 1,2 мільйона гривень.

У сфері державних закупівель встановлено три порушення, за якими розпочаті провадження за ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України. Після проведених перевірок до бюджету стягнуто понад 1,8 мільйона.

 

Юліана Козаченко: "Фіскальна служба надала запорізьким платникам понад сто тисяч адмінпослуг"

З початку року фахівці фіскальної служби Запорізької області надали платникам податків понад сто тисяч адміністративних послуг, що майже на 47 тисяч більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко.

Більшу частину адмінпослуг представники бізнесу та громадяни отримали у Центрах обслуговування платників – близько 98 тисяч, що на 46 тисяч перевищує результати минулого року.

– Сьогодні фіскальна служба активно розвиває дистанційну взаємодію з платниками податків. В Електронному кабінеті доступні десятки он-лайн послуг від ДФС. Водночас суб'єкти господарювання та представники громадськості користуються сервісами на місцях. Лише у квітні співробітники територіальних органів фіскальної служби надали понад 22 тисячі адміністративних послуг, що майже на 10 тисяч більше, ніж у квітні минулого року, – наголосила Юліана Козаченко.

Нагадаємо, в Запорізькій області працюють 27 Центрів обслуговування платників, які надають широкий перелік послуг, зокрема, приймання звітності, вхідної кореспонденції, постановка на облік, видача довідок і документів та багато інших. Детально про місця надання адміністративних послуг можна ознайомитись на сайті фіскальної служби області: http://zp.sfs.gov.ua/diialnist/mistsya-nadannya-administrativnih-poslu/.

 

Юліана Козаченко: "На соціальні видатки від Запорізької області надійшло майже 2,2 мільярда гривень"

З початку року Пенсійний та соціальні фонди отримали від платників податків Запорізького регіону 2 мільярди 161,3 мільйони гривень єдиного соціального внеску. Порівнюючи рівень надходжень з минулим роком, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко зазначила, що він зріс більш ніж на півмільярда.

У територіальному розрізі найбільші суми ЄСВ перерахували роботодавці м. Запоріжжя – майже 1,2 мільярда, 243,5 мільйона забезпечили страхувальники м. Енергодар, 189 мільйонів – м. Мелітополь та району, 131 мільйон – м. Бердянськ та району, по 43 мільйони сплатили суб'єкти господарювання Вільнянського та Василівського районів, 40 мільйонів надійшло від платників м. Токмак та району, по 36 мільйонів – Пологівського та Запорізького районів, 32 мільйони – Оріхівського району тощо.

Нагадаємо, відповідальними за нарахування та утримання єдиного соцвнеску є роботодавці з доходів найманих працівників. Базова ставка ЄСВ дорівнює 22 відсоткам, мінімальний страховий внесок у 2018 році складає 819,06 гривні на місяць, максимальна величина заробітної плати, з якої сплачується ЄСВ – 55845 гривень.

 

Юліана Козаченко: "Підприємства Запорізької області сплатили 73 мільйони екологічного податку"

Надходження екологічного податку у Запорізькому регіоні з початку року перевищили 73,5 мільйона гривень. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко. Вона зазначила, що порівняно з аналогічним періодом минулого року рівень сплати збільшився на 26 відсотків, до бюджетів додатково надійшло понад 15 мільйонів.

Найбільші суми отримали місцеві скарбниці – 40,4 мільйона, що на 8,4 мільйона більше, ніж торік. До державного бюджету спрямовано більш ніж 33 мільйони, що на 6,8 мільйона перевищує дані січня-квітня 2017 року.

Близько 79 відсотків від загальних надходжень забезпечили підприємства м. Енергодар – майже 58 мільйонів, суб'єкти господарювання Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів сплатили 6,2 мільйона, м. Запоріжжя – 5,6 мільйона.

Усього з початку року в регіоні платниками "екоподатку" зареєстровано 2,8 тисячі підприємств, які під час своєї діяльності здійснюють викиди в атмосферу, водні об'єкти, а також утворюють та розміщують радіоактивні відходи.

 

ДФС України

ДФС України роз’яснила особливості листування через Електронний кабінет

Який порядок листування через Електронний кабінет та як автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в контролюючому органі, та які терміни надання відповіді (на лист, запит, звернення, консультацію тощо)?

Згідно зі ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (абзац перший ст. 20 Закону № 393).

Вимоги до оформлення звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі визначені п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом № 393.

За зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (абзац перший п. 52.1 ст. 52 ПКУ).

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).

Порядок складання та подання запитів на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України (далі – Порядок), форми подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10.03.2015 № 309.

Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку передбачено, що відповідь на запит на отримання публічної інформації надається не пізніше п’яти робочих днів з дня його отримання відповідно до вимог ст. 20 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2939).

Згідно з п. 42 прим. 1. 2 ст. 42 прим. 1 ПКУ від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом, зокрема подання звернень.

Меню «Листування з ДФС» приватної частини Електронного кабiнету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДФС.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням електронного цифрового підпису, отриманого у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів.

Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДФС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДФС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДФС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи - у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

При цьому відповідь на лист (запит тощо) надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону № 393 – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону № 2939 – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52 ПКУ – для надання індивідуальної податкової консультації.

Роз’яснення з цього приводу надано в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі в підкатегорії 135.05.

 

Контакт-центром ДФС надано 335,7 тис. відповідей на запитання платників податків

Протягом січня-квітня 2018 року Контакт-центром ДФС надано 335,7 тис. відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості відповідей 325,5 тис. надано у телефонному режимі, 9,1 тис. – електронною поштою і факсом, 1,1 тис. – із використанням автовідповідача.

Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість,  єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств та єдиного податку для фізичних осіб – підприємців.

Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства всі відповіді надаються з використанням Бази знань - автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Так, станом на 1 травня цього  року База знань налічує 5,4 тис. актуальних уніфікованих запитань-відповідей.

База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. За вказаний період платникам надано 82 консультації у письмовій формі з використанням Бази знань.

Протягом січня-квітня 2018 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 778 запитань-відповідей та внесено 703 їх нових редакцій.

Для зручності суб’єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Запитання-відповіді» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу. Тому відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. Цією послугою з початку 2018 року скористалося 1042,9 тис. клієнтів.

У ЗІР функціонують розділи: «Необхідно знати», «Актуальні запитання», «Останні зміни в законодавстві», «Інтерактивна мапа», «Ставки податків і зборів», «Інформація з питань митної справи». Вони дозволяють користувачам ресурсу оперативно та у зручній формі отримувати актуальну інформацію щодо змін у податковому, митному та іншому законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, термінів подання звітності та сплати податків (зборів), ставок загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску та оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму тощо.

Також для користувачів ЗІР є можливість завантаження у форматі PDF відповідей на запитання з розділу «Запитання-відповіді з Бази знань» та їх друк.

Користувачі мережі Інтернет можуть використовувати ЗІР у якості комутатора зв’язку з оператором Контакт-центру, а саме: на сторінці в розділі ЗІР «Контакт-центр ДФС» розташовано номер телефону: «0-800-501-007», при натисканні на який в комунікаційних пристроях (телефон, планшет) або комп’ютерах відбувається з’єднання з IVR Контакт-центру ДФС.

Крім того, для користувачів ресурсу в тестовому режимі працює система фіксації задоволеності платників податків інформаційно-довідковими послугами, яка дає можливість оцінити якість уніфікованих відповідей з розділу  «Запитання-відповіді з Бази знань», залишити коментарі та пропозиції. Станом на 1 травня користувачами ЗІР оцінено 98 актуальних відповідей, що містяться в Базі знань. Рівень задоволеності їх якістю склав 74,8 відсотка.

 

ДФС: З початку року за матеріалами внутрішньої безпеки ДФС розпочато 139 кримінальних проваджень

Протягом  січня – квітня 2018 року за фактами вчинення посадовими особами фіскальної служби корупційних та інших злочинів у сфері службової діяльності правоохоронними органами розпочато 152 кримінальні провадження. З них 139 – за матеріалами підрозділів Головного управління внутрішньої безпеки ДФС.

У ході розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами підрозділів  ГУВБ, працівникам органів ДФС оголошено 37 повідомлень про підозру у вчиненні злочинів. До суду направлено 14 обвинувальних актів, 9 осіб судом вже визнано винними у скоєнні злочинів.

За вказаний період за матеріалами підрозділів ГУВБ спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції складено та направлено до суду 56 адміністративних протоколів про скоєння правопорушень, пов’язаних з корупцією, за якими 6 осіб визнано винними у вчиненні адміністративних правопорушень.

Для з’ясування причин і обставин вчинення посадовими особами ДФС правопорушень у сфері службової діяльності проведено 771 службове розслідування та перевірку, у тому числі:

-  за зверненнями фізичних та юридичних осіб – 257;

-  за повідомленнями про можливі неправомірні дії працівників служби, що надійшли на сервіс «Пульс»  – 51.

За результатами цих перевірочних заходів 206 працівникам винесено офіційні застереження про недопущення протиправної поведінки. До дисциплінарної відповідальності притягнуто 110 працівників.

 

Електронні сервіси ДФС

Оновлення інформації в приватній частині Електронного кабінету

Згідно з нормами Податкового кодексу України Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом, зокрема перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням електронного підпису посадової особи контролюючого органу та печатки контролюючого органу.

Електронний кабінет створюється та функціонує, зокрема за таким принципом, як повнота функціоналу – наявність такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем (ст.42 ПКУ).

Відповідно до Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №637, Електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами ДФС.

Отже, інформація в приватній частині Електронного кабінету стосовно платника податків щодо його облікових даних, поданої звітності, стану розрахунків з бюджетом, листів, запитів, реєстрації податкових накладних та інших сервісів оновлюється в режимі реального часу.

З такою інформацією можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (категорія 140.03).

 

Дізнатися про податковий борг (свій або партнера по бізнесу) можна на офіційному веб-порталі ДФС

На офіційному веб-порталі ДФС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».

Для перевірки інформації щодо наявності податкового боргу у платника податків необхідно ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.

Оновлення інформації на веб-порталі щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

При цьому слід враховувати, що у електронному он-лайн сервісі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» зазначається інформація про наявність боргу платника в цілому по Україні, тоді як платник податків може перебувати на обліку не лише в контролюючому органі за основним місцем обліку, а й обліковуватись як платник окремих податків та зборів в контролюючих органах за неосновним місцем обліку.

Наразі меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням електронного цифрового підпису, що сертифікований у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів, доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить наступну інформацію по кожному виду платежу:

• орган ДФС;

• назва податку (платежу);

• платіж (код);

• МФО банку;

• бюджетний рахунок та по кожному виду податку (платежу) на поточну дату;

• нараховано/зменшено;

• сплачено до бюджету;

• повернуто з бюджету;

• пеня;

• недоїмка;

• переплата;

• залишок несплаченої пені.

Обравши один з податків (платежів) платник подвійним натисненням кнопки миші отримує доступ до деталізованої інформації з інтегрованої картки платника по вибраному податку (платежу) в розрізі проведених операцій.

Крім того, щомісячно на офіційному веб-порталі ДФС оприлюднюється інформація про платників податків, які мають податковий борг, з якою можна ознайомитись за посиланням: Головна/Відкриті дані/Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг.

Окрім того, платник з приводу проведення звірки щодо стану розрахунків з бюджетом може безпосередньо звернутись до контролюючих органів за основним та неосновним місцем обліку.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 134.01).

 

    

Шановні відвідувачі і користувачі сайту!

Використання будь-яких матеріалів, що опубліковані на цьому сайті, дозволяється при умові вказання посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на офіційний сайт Бердянської райдержадміністрації www.berda.gov.ua