Укладка ламината на пол. Быстрая укладка ламината своими руками видео. Укладка ламината по диагонали. Пробковое покрытие для пола. Качественная укладка пробкового пола. Пробковый пол плюсы и минусы. Смеси для выравнивания пола. Быстрое выравнивание бетонного пола. Выравнивание пола стоимость. Самоделки для дома. Лучшие самоделки для дома своими руками. Полезные самоделки для дома. Как обустроить кухню. Как обустроить маленькую кухню быстро. Как обустроить кухню фото. Как открыть свой магазин. Хочу открыть магазин с большим капиталом. Сколько стоит открыть магазин. Диван своими руками. Как сделать диван своими руками для дома. Диван своими руками чертежи. Дизайн маленькой кухни. Красивый дизайн интерьера кухни фото. Малогабаритные кухни дизайн.

 

Урядова програма "Доступні ліки"

 

Бердянська ОДПІ інформує

Інформація БОДПІ станом на 24.01.2018

Бердянська ОДПІ повідомляє

Бізнес Бердянщини сплатив понад 100 мільйонів гривень єдиного податку

Підприємства та підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, в 2017 році сплатили до місцевих бюджетів  100,5 мільйонів гривень єдиного податку, що на 29,1 мільйона гривень перевищує показник 2016 року. Про це повідомила в.о. начальника Бердянської ОДПІ Анастасія Сергієнко.

Значну частину цього податку – 54,7 мільйонів гривень сплатили фізичні особи - підприємці. Юридичні особи – єдинники спрямували до казни – 13,2 мільйонів гривень. Решта 32,6 мільйонів гривень - надійшло від сільгосптоваровиробників.

Нагадаємо, ставка єдиного податку для фізичниx осіб-підприємців першої групи розраховується у відсотках до розміpу прожиткового мінімуму, встановленого нa 01 січня звітного року. Для другої групи - у відсотках до розміpу мінімальної заробітної плати.

Відтак, у 2018 році розмір єдиного податку для платників єдиного податку першої групи не перевищуватиме 176,20 грн. (1 762 грн. х 10%), для платників другої групи - 744,60 грн. (3 723 грн. х 20%).

Щодо третьої групи, то дана категорія платників єдиного податку, як і раніше, сплачує єдиний податок у відсотках від суми отриманого доходу (3% - у разі сплати податку на додану вартість, або 5% - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку).

Для платників четвертої групи – сільгоспвиробників розмір ставок єдиного податку визначається з одного гектара сільгоспземель та/або земель водного фонду, залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та розраховується у відсотках до бази оподаткування, визначеної згідно з п. 2921.2 Податкового кодексу України.

Від землекористувачів Бердянщини місцеві бюджети отримали більше 89  мільйонів гривень

У 2017-му році землевласники та землекористувачі сплатили до бюджетів міста та районів 89,3 мільйона гривень плати за землю, що на 7,4 мільйона гривень перевищує показник попереднього року.

Найбільше  бюджети отримали від юридичних осіб – 65,5 мільйонів гривень. Інші 23,9 мільйонів гривень сплатили землекористувачі-фізичні особи та громадяни.

Нагадаємо, що відповідно до Податкового кодексу України плата за землю –  це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

 

Новини законодавства

 

З 22 січня 2018 року будуть діяти нові бюджетні рахунки

Нові рахунки відкриваються відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

Інформація про них розміщена на офіційному субсайті ДФС у Запорізькій області: http://zp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

 

У 2018 році податкова соціальна пільга застосовується у разі, якщо місячна заробітна плата не перевищує 2470 грн. 

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Законом України «Про державний бюджет на 2018 рік» від 07.12.2017 року № 2246 V-ІІІ, з1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатної особи (в розрахунку на місяць) установлено в розмірі 1762 грн.

Отже розмір доходу (заробітної плати), що дає право на податкову соціальну пільгу у 2018 році, становить 2470 грн. на місяць (1762 грн. х 1,4).

Зазначена норма передбачена пп. 169.4.1 ст. 169 Податкового Кодексу України.

 

Платники єдиного податку при виплаті дивідендів своїм акціонерам не сплачують до бюджету  авансові внески з податку на прибуток

З 01.01.2018 набрав чинності (крім окремих норм) Закон України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році». 

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) крім випадків, передбачених п. 57.1-1.3 ст. 57-1 Податкового кодексу, нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Обов'язок з нарахування та сплати авансового внеску з податку за визначеною п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу ставкою (18 %) покладається на будь-якого емітента корпоративних прав (крім платників єдиного податку), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами із сплати податку, передбаченими цим Кодексом, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу.

Отже, емітенти корпоративних прав - платники єдиного податку – юридичні особи при виплаті дивідендів своїм акціонерам (власникам) не сплачують до бюджету  авансові внески з податку на прибуток.

Зазначена норма передбачена п. 57.1-1.2 ст 57-1 Податкового кодексу України , з урахуванням змін, внесених Законом України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році». 

 

Нецільова благодійна допомога. Правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб у 2018 році

Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається, зокрема, резидентами - юридичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу, встановленого на 1 січня такого року.

Відповідно до пп. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Законом України «Про державний бюджет на 2018 рік» від 07.12.2017 року № 2246 V-ІІІ, з1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатної особи (в розрахунку на місяць) установлено в розмірі 1762 грн.

Отже сума нецільової благодійної допомоги, що надається юридичною особою фізичній особі у розмірі, який у 2018 році не перевищує 2470 грн., не включається до оподатковуваного доходу такої особи, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і відображається у податковому розрахунку N 1 ДФ за ознакою доходу "169".

Перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню у джерела виплати податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% (в 2018 році оподатковується сума, що перевищує 2470 грн).

Сума перевищення нецільової допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи і відображається у податковому розрахунку ф. N 1 ДФ за ознакою доходу "127".

При цьому, у разі отримання нецільової благодійної допомоги від суб’єкта   господарювання платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір у 2018 році  - 2470 гривень.

Зазначена норма передбачена пп. 170.7.3 ст. 170Податкового кодексу України.

 

З 2018 року максимальна база нарахування ЄСВ складає 55 845 гривень

З 01 січня 2018 року максимальна величина бази нарахування єдиного внеску визначається як максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п'ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Законом України «Про державний бюджет на 2018 рік» від 07.12.2017 року № 2246 V-ІІІ, з 1 січня 2018 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі  3723 гривні.

Отже у 2018 році максимальна величина бази нарахування ЄСВ (максимальна сума заробітної плати, з якої сплачується єдиний внесок)  складає 55 845 грн.

Зазначена норма передбачена п. 22 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017  №2148-VIII, яким внесено зміни до ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010  № 2464-V.

 

В 2018 році змінено порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб путівок, наданих роботодавцями

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його дітей віком до 18 років, які надаються йому безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) професійною спілкою, до якої зараховуються профспілкові внески платника податку - члена такої професійної спілки, створеної відповідно до законодавства України, або за рахунок коштів відповідного фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію інвалідів, на території України платника податку та/або його членів сім'ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем - платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік та за умови, якщо вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Отже, вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, які надаються профспілковою організацією безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) членам профспілки, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб при виконанні наступних умов:

-  така путівка передбачає відпочинок, оздоровлення та лікування тільки на території України;

- путівка надається профспілковою організацією тільки працівникам – членам профспілки та їх дітям віком до 18 років.

Якщо профспілкова організація надає путівку на інших умовах, вартість такої путівки є додатковим благом та оподатковується податком на доходи за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%  на загальних підставах.

Якщо путівка на відпочинок надається безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки)роботодавцем, то така путівка не вважається оподатковуваним доходом платника податку  якщо:

- путівка надається на відпочинок, оздоровлення та лікування на території України;

- путівка надається роботодавцем - платником податку на прибуток платнику податку та/або членам його сім'ї першого ступеня споріднення;

 - путівка надається один раз на календарний рік;

 - вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році – 18 615 грн. (3723 грн. х 5))

Законом України «Про державний бюджет на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246 V-ІІІ, з 1 січня 2018 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі  3723 гривні.

Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п.14.1.263 ст. 14 Податкового кодексу України).

Якщо путівка на відпочинок надається громадянину роботодавцем на інших підставах, то така путівка вважається додатковим благом, і оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%  на загальних підставах.

Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.17 е) ст. 164 та п.п. 165.1.35 ст. 165 Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» №2245-V-ІІІ від 07.12.2017.

 

Сплата єдиного внеску платниками єдиного податку першої групи з01 січня 2018 року

З01 січня 2018 рокувиключа­ється норма, якою передбачалось, що підприємці - платники єдиного податку першої групи сплачу­вали єдиний внесок у розмірі 0,5 мінімального страхового внеску (абз. 2 п. З ст. 7 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. З ст. 7 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в редакції з 01.01.2018 р.)

Єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (п. 5 ст. 8 Закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в редакції з 01.01.2018 р.)

Законом України «Про державний бюджет на 2018 рік» від 07.12.2017 № 2246 V-ІІІ, з 1 січня 2018 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі  3723 гривні.

Отже з 01.01.2018 рокумінімальний розмір єдиного внеску для платників єдиногоподатку першої групи(як і для інших фізичних осіб - підприємців) визнається як добуток мінімальної заробітної плати, встановленої на місяць, за який отримано дохід (прибуток) на розмір внеску.

Таким чином, мінімальний страховий внесок для підприємців - платників єдиного податку першої групи (як і для інших фізичних осіб - підприємців) у 2018 році встановлений у розмірі - 819, 06 грн. (3723 грн. х 22%)

Зазначена норма передбачена Законом України "Про збір та облік єдиного внес­ку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.10 № 2464-УІ (зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.17 р. № 2148-УІІІ).

 

Податкова декларація про майновий стан і доходи з 01 січня 2018 року подається за оновленою формою

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №556 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» внесено зміни до податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Наказ №556 від 06.06.2017 року набирає чинності з 31 грудня 2017 року (опублікований в «Офіційному віснику України» від 25.07.2017 №58).

Так, змінами передбачено:

У Податковій декларації розділі II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу»  рядок 10.9 «інші доходи, у тому числі» доповнено рядком 10.9.1 «у вигляді додаткового блага (прощений (анульований) борг за кредитом, що отриманий на придбання житла (іпотечний кредит))»;

У додатку Ф2 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» до Податкової декларації:

- розділ I «Доходи від провадження господарської діяльності» доповнено графою 8 «амортизаційні відрахування»;

 додано новий розділII«Інформація щодо нарахованої амортизації»;

 - розділ III «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору»доповнено рядком 1.2 «сума податку на доходи фізичних осіб, самостійно нарахована платником податку протягом звітного (податкового) року за результатами останнього базового (звітного) періоду, у т.ч. у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця протягом звітного (податкового) року» (для фізичних осіб - підприємців, які припинили підприємницьку діяльність протягом звітного (податкового) року та подали декларацію відповідно до абзацу другого п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу).

Податкова декларація про майновий стан і доходи з 1 січня 2018 року подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 N 859 (у редакції наказів від 15.09.2016 N 821 та від 06.06.2017 N 556).

 

Оновлено порядок подовження граничних строків подання звітності, заяв про перегляд рішень та заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань

5 грудня 2017 року набрав чинності наказ МФУ від 20.10.2017 № 861 «Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6 - 102.7 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України», якими визначено механізм реалізації  права платника податків на подовження граничних строків у встановлених ПКУ випадках.

Наказом № 861 викладено в оновленій редакції Порядок застосування норм п. 102.6 - 102.7 ст. 102 Податкового кодексу України, що визначають перелік випадків, за яких граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань підлягають подовженню керівником контролюючого органу (його заступником або вповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, а також перелік осіб, на яких поширюється дія цих положень.

Так, розділ І Порядку містить визначення термінів, які у ньому вживаються.

У розділі II Порядку наведено встановлений п. 102.6 - 102.7 ст. 102 Кодексу перелік обставин, за яких граничні строки підлягають продовженню, та види їх документального підтвердження.

За наявності таких обставин платник податку — фізична особа або посадова особа юридичної особи може звернутися до контролюючого органу за місцем реєстрації (податковою адресою) або за місцем адміністрування (обліку) надміру сплачених грошових зобов'язань з письмовою заявою про продовження граничних строків.

Заява подається у довільній формі, але у розділі III Порядку наведено обов'язкові вимоги щодо її змісту та порядку подання. До заяви додаються документи, які підтверджують настання відповідних обставин.

Порядок та строки розгляду контролюючим органом заяви платника податків про продовження граничних строків викладено у розділі IV Порядку.

Протягом строку продовження граничних строків подання податкової декларації до платника податку не застосовуються штрафні санкції, встановлені ст. 120 Податкового кодексу.

Зазначені норми роз’яснені листом ДФС України від 18.12.2017 р. № 35248/7/99-99-15-02-01-17.

 

Новації у сплаті податку на нерухомість

Бердянська ОДПІ доводить до відома платників, що Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» було внесено зміни, зокрема до ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ)

Так, п.266.10 ст.266 ПКУ доповнено новим п.п.266.10.2, відповідно до якого у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, то податок сплачується фізичною особою – платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Фізичні особи сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Також відповідно до внесених до ПКУ змін податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п.102.1 ст.102 ПКУ (не пізніше закінчення 1095 дня) (п.п.266.10.3 п.266.10 ст.266 ПКУ).

 

Земельні відносини: новації 2018 року для фізичних осіб

Бердянська ОДПІ повідомляє, що Законом України від 07.12.2017 №2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон №2245) до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) внесено зміни, зокрема в частині плати за землю з фізичних осіб.

Так, змінами внесеними до п.п.12.3.3 п.12.3 ст.12 ПКУ визначено, що копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів або про внесення змін до них надсилається в електронному вигляді у десятиденний строк з дня прийняття до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів, але не пізніше 1 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та зборів або змін до них.

Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та зборів на відповідних територіях.

Отже, орган місцевого самоврядування у дисятиденний строк з дня затвердженої технічної документації з нормативної грошової оцінки земель направляє в електронній формі до контролюючого органу інформацію про нормативну грошову оцінку земель.

Контролюючі органи не пізніше 10 липня поточного року складають зведену інформацію про нормативну грошову оцінку земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 15 липня поточного року оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті зведену інформацію про проведену нормативну грошову оцінку земель.

Звертаємо увагу на те, що змінами, внесеними до п.281.2 ст.281 ПКУ, скасовані обмеження щодо застосування пільги до однієї ділянки із сплати земельного податку фізичними особами. Так, з 01.01.2018 звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для категорії фізичних осіб, які визначені п.281.1 ст.281 ПКУ, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм.

Водночас, змінами, внесеними до ПКУ, уточнений порядок сплати фізичними особами земельного податку у разі неотримання у встановлені строки повідомлення-рішення.

Щодо справляння орендної плати за земельні ділянки, то змінами, внесеними до п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПКУ, встановлено, що мінімальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності не може бути менше розміру земельного податку:

-   для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

-   для земельних ділянок, нормативно грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Крім того, підрозділ 6 розділу ХХ ПКУ доповнено п.9, яким встановлено, що індекс споживчих цін за 2017 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків. Тобто, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2017 рік становить 1,0

 

Яка форма Договору про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування використовується з 01.01.2018?

Бердянська ОДПІ повідомляє, що ДФС України стосовно добровільної сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) надала наступне роз’яснення.

Так, порядок укладання Договору про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір) врегульовано ст.10 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами (далі – Закон №2464) та розділом V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі – Інструкція).

Частиною п’ятою ст.10 Закону №2464 визначено, що Договором може бути передбачена одноразова сплата особою ЄСВ за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).

Згідно із внесеними Законом України від 03.10.2017 №2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі – Закон №2148) змінами до Закону №2464 з 01.01.2018 сума сплаченого ЄСВ за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення Договору, помножений на коефіцієнт 2.

В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму ЄСВ, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої на дату укладення Договору.

У разі бажання особи сплатити ЄСВ за попередні періоди і отримання від неї заяви про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Заява) за формою згідно з додатком 3 до Інструкції, після перевірки викладених у заяві відомостей органами доходів і зборів у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання Заяви укладається Договір за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції (п.п.1 п.2 розділу V Інструкції).

До приведення Інструкції (яка є підзаконним нормативно-правовим актом) у відповідність до норм Закону №2464, існуватиме певна суперечність норм Інструкції нормам Закону №2464 в частині обчислення сум ЄСВ, які необхідно сплатити відповідно до такого Договору.

Слід зазначити, що у разі суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Отже, до приведення Інструкції у відповідність до Закону №2464, органи доходів і зборів повинні використовувати форму Договору, наведену в додатку 5 до Інструкції, та обов’язково повідомляти платника про те, що у п.3.3 Договору сума ЄСВ, що підлягає сплаті за попередній період відповідно до укладеного Договору, зазначається з урахуванням положень частини п’ятої ст.10 Закону №2464, які набули чинності з 01.01.2018.

 

Фермерські господарства: взяття на облік в органах доходів і зборів

З 01.01.2018, згідно з п.5¹ частини першої ст.4 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).

Члени фермерського господарства, вичерпний перелік яких визначено частиною третьою ст. 3 Закону України від 19.06.2003 №973 «Про фермерські господарства, з 01.01.2018 зобов’язані стати на облік в органах доходів і зборів, як платник ЄСВ.

Відповідно до частини четвертої ст.4 Закону №2464 обов’язок щодо постановки на облік не поширюється на членів фермерського господарства якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст.26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

У разі втрати членом фермерського господарства статусу застрахованої особи з інвалідністю, або припинення виплати соціальної допомоги, такий член фермерського господарства зобов’язаний стати на облік в органах доходів і зборів як платник ЄСВ.

Взяття на облік членів фермерських господарств, оскільки на них не поширюється дія Закону України від 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», здійснюється контролюючим органом за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника ЄСВ.

 

Хто є платником рентної плати за воду у 2018 році?

Відповідно до внесених змін до Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), починаючи з 2018 року п.255.1 ст.255 ПКУ передбачено, що обов’язок платника з рентної плати покладено на суб’єктів господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів, без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.

Відповідно до ст.42 Водного кодексу України від 06.06.1995 №213/95-ВР зі змінами і доповненнями водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі – користувачі, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Спеціальне водокористування передбачає закріплення водного об’єкта шляхом надання відповідного дозволу за плату, зареєстрованого у встановленому порядку конкретному суб’єкту для здійснення виробничої та іншої діяльності (ст.38 Закону України від 25.06.1991 №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» зі змінами) з метою отримання економічної вигоди від введення в господарський обіг обсягів використаної води із водного об’єкта.

Отже, платниками рентної плати за спеціальне використання води є суб’єкти господарювання – первинні водокористувачі, господарська діяльність яких ґрунтується на заборі води з річок, озер та свердловин на підставі отриманих дозволів на спеціальне водокористування, у тому числі з метою отримання економічної вигоди від виробництва питної води, яке згідно зі ст.1 Закону України 10.01.2002 №2918-III «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» зі змінами передбачає використання води, що забрана із джерел питного водопостачання та/або доведення її якості до вимог на питну воду.

 

Податок на додану вартість: новорічні зміни 2018 року

Набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 №2245-VIII, який опубліковано в газеті «Голос України» 30 грудня 2017 року.

Вказаним Законом, зокрема:

- змінена процедура зупинення податкових накладних/розрахунків коригування. Встановлено, що реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, встановлених Кабінетом Міністрів України. З 01.01.2018 року і до прийняття відповідного рішення Уряду зупинення податкових накладних/розрахунків не здійснюється;

- встановлені умови та порядок розблокування та реєстрації податкових накладних у ЄРПН для податкових  накладних, які були заблоковані до дня введення в дію Закону;

- платникам, які будуть ввозити на митну територію України до 1 січня 2020 року промислове обладнання для виробничих потреб, надано право на розстрочку на 24 місяці сплати «імпортного» ПДВ;

- поширено ставку ПДВ 7% на операції з постачання та ввезення на митну територію України всіх медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Украї­ні;

- встановлено, що не є об’єктом оподаткування ПДВ: ввезення на митну територію України товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро у несупроводжуваному багажі; ввезення на митну територію України товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро, на адресу одного одержувача (юридичної особи) в одній депеші у міжнародних поштових відправленнях або в одному вантажі експрес-перевізника у міжнародних експрес-відправленнях;

- уточнено норму щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання (передплати) та доставки дитячих книжкових видань;

- визначено терміни реєстрації у ЄРПН  для розрахунків коригування податкових накладних на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг – протягом 15 календарних днів  із дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем);

- до 31 грудня 2018 року звільнено від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України виключно електромобілів (у тому числі вироблених в Україні);

- до 1 січня 2023 року поширено звільнення від ПДВ на визначених Кодексом умовах на операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті, а також розширено поняття “програмна продукція”.

 

Роз’яснення законодавства

 

Підприємці – спрощенці без найманих працівників подають звіт із ЄСВ до 10 лютого

Фахівці Бердянської ОДПІ звертають увагу, що приватні підприємці — платники єдиного податку без використання праці найманих працівників, формують і подають звіт із ЄСВ самі за себе раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Звіт подається за формою згідно з таблицями 2, 4 додатка 5 «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» до Порядку № 435 із зазначенням типу форми «початкова» (п. 2 р. ІІІ Порядку № 435).

Крім того, п. 3 р. ІІІ Порядку № 435 визначено, що ФОПи — платники ЄП звільняються від сплати за себе ЄВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю й отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.

 

До уваги платників спрощеної системи оподаткування!

Бердянська ОДПІ звертає увагу платників даної категорії, що ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати (далі - МЗП), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (стаття 293 Податкового кодексу України).

Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 3723 гривні. Прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1762 гривні.

Враховуючи, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад,  вони не можуть перевищувати для першої групи 10%  розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а для другої групи - 20% МЗП.

Таким чином, максимальні ставки єдиного податку складають:

– для першої групи – 176,20 грн;

– для другої групи  – 744,60 грн.

Ставки податку для третьої  групи не змінились (5%  або  3%+ПДВ).

 

Про визначення податкової адреси громадянина

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З метою забезпечення сприятливих умов для громадян в реалізації свого конституційного обов’язку щодо сплати податків, ДФС України щорічно з 1 травня по 30 квітня проводить Кампанію декларування доходів громадян. Протягом цього терміну усі громадяни, які отримали доходи, що не були оподатковані у минулому році, можуть подати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Крім того, згідно із п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Враховуючи вищевикладене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

Згідно із ст. 29 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV із змінами та доповненнями, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

 

Податкова знижка на навчання у 2018-му: застосовуються норми чинні з 1 січня 2017 року

Бердянська ОДПІ повідомляє, що з метою реалізації права на податкову знижку для зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених на навчання за підсумками 2017 року, у 2018 році застосовуються норми Податкового кодексу України, чинні з 1 січня 2017 року.

Зокрема, із 1 січня 2017 року дозволяються включати до податкової знижки витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих і професійно-технічних навчальних закладів (раніше у нормі було зазначено «на користь закладів освіти»).

Крім того, з 2017 року для отримання податкової знижки у разі оплати вартості навчання членів сім’ї першого ступеня споріднення не обов’язково, щоб такий член сім’ї не одержував заробітної плати, тобто такий член сім’ї може бути працевлаштованим, отримувати зарплату, а особа, яка оплачує на його користь вартість навчання, може включити витрати до податкової знижки.

Звертаємо увагу, що  до 1 січня 2017 року сума витрат, дозволена до включення до податкової знижки, не могла перевищувати суми місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн (у 2016 році – 1930 грн). З 1 січня 2017 року всі обмеження щодо розміру витрат скасовані.

 

Отримали подарунок за кордоном – подайте декларацію про доходи!

Бердянська ОДПІ повідомляє, що згідно з п.п.14.1.55 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до доходу, отриманому з джерел за межами України, відносять будь-який дохід, отриманий резидентами, зокрема у вигляді подарунку.

У разі, якщо джерело виплат доходів є іноземним, суму такого доходу включають до річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) – отримувача, який у такому випадку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) (п.п.170.11.1 п.170.11 ст.170 ПКУ). Дохід оподатковується за ставкою 18%.

Слід зазначити, що відповідно до абзацу першого п.п.170.11.2 п.170.11 ст.170 ПКУ платник податку має право зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, за нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Платник податку має визначити суму такого зменшення за зазначеними підставами в річній податковій декларації. Але це можливо лише за умови отримання від уповноваженого державного органу країни, де було одержано подарунок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Довідка має бути належним чином легалізована, якщо іншого не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Крім цього, такий дохід є об’єктом обкладення військовим збором (п.п.1.2 п.161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

 

Громадянин України може через свої релігійні переконання відмовиться від реєстраційного номера

Фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов’язана особисто подати до відповідного контролюючого органу Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за формою № 1П (далі – Повідомлення), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – окремий реєстр Державного реєстру), та пред’явити паспорт або документ, на підставі якого оформлюється паспорт вперше. У разі зміни прізвища, імені чи по батькові особа, крім паспорта, пред’являє свідоцтво про шлюб (за наявності), свідоцтво про розірвання шлюбу (за наявності), свідоцтво про зміну імені (за наявності).

Фізична особа подає Повідомлення до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа перебуває за межами населеного пункту проживання.

Після приймання Повідомлення контролюючим органом здійснюється перевірка щодо наявності реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за реєстраційним номером облікової картки платника податків або в окремому реєстрі Державного реєстру - за серією та/або номером паспорта.

Процедура перевірки щодо можливості внесення відмітки до паспорта здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання до контролюючого органу Повідомлення.

За результатами такої перевірки повідомлення-підтвердження щодо можливості внесення відмітки до паспорта надсилається до відповідного контролюючого органу.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 119.10

 

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані зберігати первинні документи

Згідно із п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги (п.п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).

Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності (п. 44.3 ст. 44 ПКУ).

При заповненні податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця використовуються дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, тому їх показники у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 ПКУ повинні бути підтверджені первинними документами, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно із п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПКУ.

Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку зобов’язані забезпечити зберігання первинних документів, на підставі яких заповнювалися дані книги обліку доходів або книги обліку доходів та витрат, що використовувалися для складання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, або інші первинні документи, які використовуються для складання податкової звітності по іншим податкам і зборам – у разі їх сплати. Такі первинні документи зберігаються не менш як 1095 днів з дня подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця або іншої податкової звітності, для складення якої вони використовуються.

За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Слід зазначити, що згідно з п. 297.3 ст. 297 ПКУ платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.

При відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту щодо неутримання податку на доходи фізичних осіб при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені п. 127.1 ст. 127 ПКУ, та на суму грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, нараховується пеня згідно з п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 107.11).

 

За несвоєчасне подання чи неподання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції

ДФС України у листі від 17.01.2018 №1390/7/99-99-12-02-04-17 надала роз’яснення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання та неподання звіту про суми податкових пільг

Зокрема, у листі зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та напрями їх використання (підпункт 16.1.6 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1233 (далі – Порядок №1233).

Порядок №1233 є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до Податкового кодексу сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (п.1 Порядку №1233).

Пунктом 3 Порядку №1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі, коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

Згідно з п.111.1 ст.111 Податкового кодексу за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:

- фінансова;

- адміністративна;

- кримінальна.

Відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу неподання (крім випадків, якщо податкова декларація (розрахунок, звіт) не подається відповідно до п.49.2 ст.49 Податкового кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено Податковим кодексом, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Оскільки у Податковому кодексі передбачено подання відомостей про суми коштів, не сплачених до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг), у вигляді звіту про суми податкових пільг, то за неподання або несвоєчасне подання звіту про суми податкових пільг застосовуються штрафні санкції, передбачені п.120.1 ст.120 Податкового кодексу.

 

Довідники пільг оновлено

Бердянська ОДПІ доводить до відома платників, що ДФС України оновила Довідники податкових пільг станом на 31.12.17, а саме:

Довідник №85/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

Довідник №85/2 інших податкових пільг.

Слід нагадати, що вищевказані Довідники необхідні для заповнення Звіту про суми податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.10 №1233

Довідники розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

 

Терміни подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств з 1 січня 2018 року

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно з п. 49.18 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п. 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 ПКУ);

календарному року для платників податку на прибуток для податкової декларації, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПКУ);

календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18. ст. 49 ПКУ – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 102).

 

Подання фізичною особою декларації про майновий стан і доходи у разі припинення підприємницької діяльності

Відповідно до п.п. 65.10.3 п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Згідно з абзацами другим та третім п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).

При цьому державна реєстрація припинення підприємницької діяльності або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не знімає строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування санкцій за їх невиконання (п.п. 65.10.8 п. 65.10 ст. 65 ПКУ).

Отже, доходи, отримані після внесення запису до ЄДР про припинення підприємницької діяльності, є доходами фізичної особи.

Податок на доходи фізичних осіб регулюється нормами розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.

Якщо згідно з нормами розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку на доходи фізичних осіб та подати річну декларацію з цього податку (п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Податкова декларація про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 556).

Враховуючи зазначене, фізичній особі, щодо якої до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця та якою подано податкову декларацію за останній звітний (податковий) період, але така фізична особа не знята з податкового обліку в контролюючому органі, декларацію про майновий стан і доходи необхідно подавати, як фізична особа (громадянин) лише у разі отримання доходів, у т. ч. дебіторської заборгованості, відповідно до вимог розд. IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 135.02).

 

Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків

Бердянська ОДПІ повідомляє, що відповідно до ст.100 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов’язання.

Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу в межах процедури відновлення платоспроможності боржника здійснюються відповідно до законодавства з питань банкрутства.

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Підставою для відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із п.100.8 ст.100 ПКУ затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі.

 

Якщо отримані спадщина чи подарунок оподатковуються за нульовою ставкою, то податкова декларація про майновий стан і доходи не подається

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб,

Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Отже, фізичні особи, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Зазначена норма передбачена п.п. 164.2.10 ст. 164, п. 174.3 ст. 174, п. 179.2 ст. 179  Податкового кодексу України.

 

Термін подання громадянами податкової декларації про майновий стан і доходита сплата податку та військового збору

У податковій декларації про майновий стан і доходи громадяни відображають суму  отриманого доходу за звітний рік та визначають податкове зобов'язання з податку на доходи та військового збору.

Військовий збір розраховується фізичними особами самостійно за ставкою  1,5 відсотки об’єкта оподаткування.

Податкова декларація про майновий стан і доходи для платників податку на доходи фізичних осіб подається у термін до 1 травня року, що настає за звітним.

Наказом МФУ від 06.06.2017 № 556 внесено зміни до податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, які набирають чинності з 31 грудня 2017 року.

Податкова декларація про майновий стан і доходи з 1 січня 2018 року подається за оновленою формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказів від 15.09.2016 № 821 та від 06.06.2017 № 556).

Сума податку на доходи та військового збору, зазначені у податковій декларації за минулий 2017 рік, сплачується громадянами самостійно до 1 серпня 2018  року.

В такий же термін - до 1 серпня 2018 року сплачують податок на доходи та військовий збір приватні нотаріуси, адвокати, арбітражні керуючі та інші особи, які здійснюють незалежну  професійну діяльність.

Зазначена норма передбачена п.п. 49.18.4 ст. 49 та п.п. 179.7 ст.179 Податкового кодексу України.

 

лектронне адміністрування ПДВ

Уряд схвалив зміни до Податкового кодексу щодо Тимчасового реєстру заяв з повернення ПДВ

Кабінет Міністрів України схвалив зміни до Податкового кодексу України, які врегульовують порядок відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, поданими до 1 лютого 2016 року, та по яким суми ПДВ станом на 1 січня 2017 року не були відшкодовані.

Весь обсяг невідшкодованого ПДВ буде вноситися з урахуванням узгодження до Тимчасового реєстру, формуватися та повертатися платникам у хронологічному порядку надходження заяв.

Основними умовами є відшкодування платникам сум з податку на додану вартість, щодо яких станом на 1 лютого 2017 року не закінчені процедури адміністративного або судового оскарження. При цьому враховується відображення узгодженої суми в Тимчасовому реєстрі на наступний день після отримання рішення за результатами закінчення процедури оскарження або рішення суду, що набрало законної сили.

Станом на 1 січня 2018 року вірогідна до включення в Тимчасовий реєстр сума залишку невідшкодованого ПДВ, заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, складала 4,7 млрд. грн.,  з цієї суми в оскарженні перебуває 4 млрд. грн.

 

До уваги платників податку на додану вартість!

Бердянська ОДПІ інформує, що у зв’язку з набранням чинності Закону України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (далі – Закон № 2245) податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Реєстр) зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПКУ)з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 2245 (з 1 грудня 2017 року по 30 грудня 2017 року включно) та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПКУ, реєструються у Реєстрі у порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 2245 (до 31 грудня 2017 року) щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Реєстрі.

Пояснення і копії документів до податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких у Реєстрі зупинено до 1 грудня 2017 року, платниками не подаються.

Також, у зв’язку з виключенням Законом № 2245 пункту 74.2 статті 74 ПКУ, починаючи з 31 грудня 2017 року Таблиця даних платника податку, що є додатком до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (із змінами), до ДФС не подається.

Роз’яснення розміщено на сайті ДФС України за посиланням :http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/322112.html

 

Платникам ПДВ щодо алгоритму обрахунку показника ∑Перевищ в СЕА ПДВ

Бердянська ЛДПІ доводить до відома платників ПДВ, що функціонування Системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) регламентовано ст.200¹ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п.200¹.3 ст.200¹ ПКУ складовою формули, що визначає суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – ПН/РК) (далі – реєстраційна сума) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) є показник ∑Перевищ – загальна сума перевищення податкових зобов’язань (далі – ПЗ), зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником ПН та РК до таких ПН, зареєстрованих в ЄРПН.

Зазначений показник визначається як різниця між:

-   сумами ПЗ за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно зі ст.192 ПКУ, задекларованими платником у податкових деклараціях з ПДВ з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них,

-   та сумами податку, зазначеними платником ПДВ в ПН, що складені за такими операціями (в тому числі ПН, які видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та РК до них, зареєстрованих у ЄРПН.

Отже причинами виникнення показника ∑Перевищ є:

не реєстрація в ЄРПН ПН/РК;

порушення вимог ст.187, п.192.1 ст.192 ПКУ при визначенні ПЗ з ПДВ;

помилки платників при включенні до декларації з ПДВ РК на зменшення ПЗ з ПДВ, зареєстрованих із запізненням (включення в періоді складання, а не реєстрації, та навпаки) (підлягає виявленню і коригуванню згідно запитів за формою – Таблиця 1).

Форма запиту на виправлення помилок

щодо обрахунку показника ∑Перевищ

Таблиця 1

ЄДРПОУ

НАЗВА

Період

∑Перевищ

СУМА

Сума податку, зазначена у рядках декларації за звітний періоду (1.1Б+1.2Б+4.2Б+6Б+7Б+8Б) та кол.6

(1.1Б+1.2Б+4.2Б+6Б+7Б+8Б) уточнюючих розрахунків до відповідного періоду

Суми ПДВ за даними ПН/РК складених у відповідному звітному періоді та зареєстрованими в ЄРПН

Примітка (вказати конкретні ПН з датою виписки, номером, які не враховано при обрахунку показника «перевищ»)

Шляхи виправлення помилки

 

ΣПеревищ «Override209» – є сумою перевищення ПЗ, зазначених платником податку, який згідно зі ст.209 ПКУ до 01.01.2017 застосовував спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, у поданих податкових деклараціях з позначкою «0121»/«0122»/«0123»/«130» за період з липня 2015 року по грудень 2016 року з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником ПН та РК до таких ПН, в другій частині порядкового номера яких зазначений код «2» або «3», які були складені з 01.07.2015 по 31.12.2016 та зареєстровані в ЄРПН у період з 01.07.2015 по 15.01.2017.

Слід зазначити, що законом України від 21.12.2016 №1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» ст.200¹ ПКУ доповнено п.200¹.9 такого змісту:

«Якщо у платника податку загальна сума ПЗ, зазначених ним у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму податку, що міститься в складених таким платником ПН та РК до таких ПН, зареєстрованих в ЄРПН (∑Перевищ), а сума, визначена пунктом 200¹.3 статті 200¹ ПКУ (∑Накл), є недостатньою для реєстрації таким платником ПН або РК до такої ПН за звітні періоди виникнення такого перевищення, платник податку має право зареєструвати ПН або РК в ЄРПН на суму податку, що дорівнює значенню показника ∑Перевищ, зменшеного на суму задекларованих до сплати ПЗ за періоди починаючи з 1 липня 2015 року (включаючи ПЗ, які були сплачені платником податку, та ПЗ, які не були сплачені платником податку) та збільшеного на значення показника ∑ПопРах незалежно від значення показника ∑Накл, визначеного відповідно до п.200¹.3 цієї статті.

Платник податку має право зареєструвати в порядку, визначеному абзацом першим цього пункту, тільки ПН за звітні періоди, в яких виникло перевищення ПЗ, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником ПН та РК до таких ПН, зареєстрованих в ЄРПН (∑Перевищ)».

У зв’язку з цим ДФС України доопрацьовано програмне забезпечення СЕА ПДВ в частині обрахунку показника ∑Перевищ, який обраховується за кожний звітний період окремо.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області

 

Юліана Козаченко: "Завдяки спільним діям органів влади запорізькі підприємства погасили зарплатні борги на 42,2 мільйона"

 Список підприємств-зарплатних боржників, які повністю або частково розрахувалися зі своїми працівниками, на Запоріжжі торік склав майже 200.

Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, суб'єкти господарювання погасили 42,2 мільйона гривень заробітної плати. З цієї суми до бюджетів та соціальних фондів надійшло 18,5 мільйона, у тому числі, 4,3 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб та 14,2 мільйона гривень єдиного соціального внеску.

При цьому керівник фіскальної служби відзначила, що спільна робота обласних та районних органів виконавчої влади з ліквідації заборгованості перед працюючим населенням дають певні результати. У Запорізькій області за участю представників фіскальної служби регулярно проводяться засідання обласної та територіальних комісій з питань погашення заборгованості з заробітної плати, пенсій, стипендій та інших соціальних виплат. Під час цих заходів аналізувалася ситуація по кожному роботодавцю, розглядалися подальші перспективи.

Минулого року при держадміністраціях та органах ДФС заслухано керівників 204 підприємств, де мали факти несвоєчасних розрахунків по зарплаті. У результаті 191 суб'єкт господарювання виконав вимоги законодавства.

Усього у регіоні, за даними звітності, наданої платниками єдиного внеску, упродовж 2017 року середньомісячний фонд оплати праці перевищував 1,9 мільярда гривень, що на 625 мільйонів більше показника 2016 року.

 

Юліана Козаченко: "На підтримку армії запорізькі платники податків направили 430 мільйонів гривень"

 Сплата військового збору у 2017 році на зросла на 26 відсотків порівняно з 2016 роком. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, на підтримку української армії запорізькі платники перерахували 430 мільйонів гривень, що на 88,4 мільйона перевищує показники попереднього року.

Керівник фіскальної служби відзначила, що минулого року середньомісячні відрахування військового збору склали майже 36 мільйонів. Це на 7,5 мільйона більше щомісячної сплати у 2016 році.

Половину від річних находжень забезпечили платники м. Запоріжжя – 213,7 мільйона, з доходів мешканців м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів надійшло 46,6 мільйона, Мелітопольщини та Приазов'я – майже 43 мільйони, Бердянського та Приморського районів – 34,4 мільйона, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – близько 23 мільйонів.

Усього в регіоні обліковується майже 28,5 тисячі платників військового сбору, з яких 16,1 тисячі – юридичних осіб та понад 12,3 тисячі – фізосіб-підприємців, які є роботодавцями та відповідальні за утримання та перерахування податків та зборів з доходів найманих працівників.

Ставка збору становить 1,5% доходів, що підлягають оподаткуванню. Платниками військового збору є фізичні особи – резиденти та нерезиденти, які отримують доходи в Україні.

 

У січні на Запоріжжі викрито три злочини у сфері оподаткування 22.01.2018 - Головне управління ДФС у Запорізькій області

У січні поточного року співробітники податкової міліції Запорізької області викрили три злочини, пов'язані з ухиленням від сплати податків в особливо великих розмірах. За цими фактами розпочаті розслідування за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

За закінченими кримінальними провадженнями державі відшкодовано майже 10 мільйонів гривень. Наразі матеріали справ направлені до суду для звільнення від кримінальної відповідальності осіб у зв'язку з повною компенсацією завданих збитків.

Також у січні оперативники ГУ ДФС у Запорізькій області в рамках операцій "Акциз 2018" та "Рубіж 2018" припинили нелегальну торгівлю через мережу Інтернет. Імпортний алкоголь, незаконно завезений в Україну, ділки продавали за допомогою розміщення повідомлень на сайтах.

У результаті проведених обшуків виявлено 123 дал. алкогольних напоїв без марок акцизного податку України за загальну суму понад 1 мільйон 200 тисяч гривень.

Зазначимо, минулого року співробітники слідчо-оперативних підрозділів із незаконного обігу вилучили товарів підакцизної групи вартістю 30,3 мільйона гривень. Оперативники ліквідували 13 "підпільних цехів", де виготовлявся фальсифікований алкоголь. До суду з обвинувальним актом направлено три кримінальних провадження, одне з яких – у відношенні організованої злочинної групи.

Крім того, перекрито п'ять каналів постачання алкогольних напоїв і спиртовмісної продукції, а також тютюнових виробів, ввезених в Україну поза митним контролем.

 

У запорізькому аеропорту митники викрили "філателіста"-порушника

Запорізькі митники попередили спробу незаконного вивезення понад сотні раритетних поштових марок.

20 січня в зоні митного контролю залу "на відліт" міжнародного аеропорту м. Запоріжжя під час оформлення пасажирів рейсу "Запоріжжя – Мінськ" громадянин Російської Федерації самостійно обрав для проходження "зелений коридор", де контроль здійснюється у спрощеному порядку (без заповнення митної декларації).

Під час проведення митного контролю, після перетину "білої смуги", яка позначає закінчення "зеленого коридору", у нього було виявлено 110 поштових марок, які знаходились у багажі без ознак приховування. Жодних дозвільних документів на ці предмети у пасажира не було, як і експертних висновків мистецтвознавця.

Таким чином, пасажир порушив порядок проходження митного контролю (ст. 471 Митного кодексу України). Поштові марки тимчасово вилучені.

Зазначимо, ці предмети обмежені до переміщення через митний кордон України відповідно ст. 373 Митного кодексу України, Закону України від 21 вересня 1999 року №1068 "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" та Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року за № 258.

 

На Запоріжжі оперативники ДФС припинили нелегальну торгівлю бензином та дизелем

У м. Запоріжжя співробітники податкової міліції Головного управління ДФС у Запорізькій області припинили незаконну реалізацію пально-мастильних матеріалів.

У рамках проведення операції "Акциз-2018" оперативники встановили, що місцевий житель організував за двома адресами реалізацію населенню бензину та дизельного пального за готівкові кошти без отримання дозвільних документів на даний вид господарської діяльності.

За результатами проведених заходів вилучено та передано на відповідальне зберігання 20,8 тис. літрів пально-мастильних матеріалів загальною вартістю 686 тис. гривень.

Стосовно правопорушника складено протокол за ст. 164 КУпАП.

 

Співробітники Запорізької митниці викрили майже півтисячі порушень законодавства

У ході проведення аналітично-пошукових заходів фахівці Запорізької митниці ДФС торік виявили 497 фактів порушення митних правил. Кількість порушень з боку громадян та суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на 148 більше, ніж у 2016 році. Стосовно них заведені справи на суму майже 32 мільйони гривень.

Під час провадження у 80 справах вилучені предмети правопорушень на загальну суму 9,5 мільйона, що на 22 справи та на 4,4 мільйона перевищує дані попереднього року.

Також за минулий рік співробітники митниці розглянули 261 справу про порушення митного законодавства (у 2016 році – 160), за результатами яких застосовані штрафи на 21,5 мільйона (у 2016 році – на суму 12,4 мільйона).

Судовими органами винесені постанови у 76 справах про конфіскацію товарів та інших предметів на суму майже 7,5 мільйона та накладення 6 мільйонів гривень штрафних санкцій. У 2016 році цей показник складав, відповідно, 938 тисяч та 531 тисяча гривень.

У поточному році протидія митним правопорушенням та ефективний митний контроль – це один із пріоритетів роботи відомства. Поряд із цим митниця розвиватиме сервісну складову, зокрема, електронні послуги для покращення обслуговування суб'єктів господарювання.

 

Керівники фіскальної служби області взяли участь в урочистостях до Дня Соборності

Відзначення Дня Соборності України у Запоріжжі розпочалося з урочистого мітингу за участю керівництва обласної та міської влади, фіскальної служби регіону, інших органів виконавчої влади, військових та громадськості.

Перед учасниками було відзначено, що майже століття тому Акт Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки проголосив створення єдиної країни – від Заходу до Сходу, від Півдня – до Півночі, і сьогодні кожен небайдужий громадянин своєї держави повинен не тільки пам'ятати й усвідомлювати важливість цієї події, а й робити свій внесок у її розбудову, зміцнення і збереження незалежності.

Під час заходу присутні вшанували хвилиною мовчання захисників нашої держави, які віддали свої життя, відстоюючи територіальну цілісність України.

Наприкінці відбулася церемонія покладання квітів до пам'ятника Т.Г. Шевченко.

 

ДФС України

 

ДФС та Держприкордонслужба розробили механізми інформування про громадян, які перетинають митний кордон

Станом на 15.01.2018 митницями ДФС було проадміністровано митних платежів по операціям з ввезення фізичними особами товарів на митну територію України на суму 4,2 млн. гривень (за аналогічний період 2017 року – 3,3 млн. гривень).

За цей період було лише 2 випадки коли громадяни, які були відсутні в Україні менше ніж 24 години або в’їжджали в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, перетнули митний кордон України з товарами.

Для забезпечення виконання нових норм Податкового кодексу, які набули чинності з 1 січня 2018 року, митниці мають бути забезпечені оперативною інформацією про перетин державного кордону громадянами в усіх пунктах пропуску через державний кордон.

Обов’язок з надання інформації посадовими особами органів охорони державного кордону про громадян, які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, встановлено статтею 374 Митного кодексу України.

Водночас нормативне врегулювання переміщення товарів фізичними особами, які були відсутні в Україні менше ніж 24 години або які в’їжджають в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, Митним кодексом України не передбачено.

Для законодавчого врегулювання виконання норм Податкового кодексу України необхідно найближчим часом внести відповідні зміни до Митного кодексу України. Наразі ДФС проведено нараду з Державною прикордонною службою України, де були розроблені механізми для оперативного вирішення ситуації.

Так, було вирішено здійснювати обмін такою інформацією поетапно.

Перший етап – перехідний період (до запровадження обміну інформацією в он-лайн режимі) запроваджується на місцевому рівні взаємодії, тобто здійснення відміток про інформацію в контрольних талонах.

Другий етап – інформування щодо громадян, які перетинають митний кордон України в он-лайн режимі.

Крім того, вирішено ДФС та ДПСУ доопрацювати власні програмні комплекси для забезпечення обміну інформацією в режимі он-лайн строком до 15 лютого 2018 року.

 

Електронні сервіси ДФС

 

До уваги платників!

Зміни та доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»

Бердянська ОДПІ доводить до відома платників, що 18.01.2018 вийшло оновлення «Єдиного вікна (EDZV)» до версії 1.26.1.0.

Перелік змін та доповнень (версія 1.26.1.0) (станом на 18.01.2018)

Нові версії документів:

1. З метою практичної реалізації наказу Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №637 «Про затвердження Порядку функціонування «Електронного кабінету»» додано наступні форми:

F/J 1312901 – «Повідомлення про помилку, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет»»;

F/J 1412901 – «Повідомлення про результати обробки помилки, що виникла під час роботи в інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний кабінет»»;

F/J 1313001 – «Повідомлення про відмову платника податків від електронної взаємодії з контролюючим органом через інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет»».

2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів (тільки форми вводу):

S0210110 – №1-Б (річна, квартальна) ЗВІТ ПРО ВЗАЄМОРОЗРАХУНКИ З НЕРЕЗИДЕНТАМИ;

S0300106 – №7-тнв (річна) ЗВІТ ПРО ТРАВМАТИЗМ НА ВИРОБНИЦТВІ;

S0401112 – №11-ОЗ (річна) Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію;

S1100912 – №2-ТП (повітря) (річна) ЗВІТ ПРО ОХОРОНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Інформація розміщена на веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

 

 

Центр сертифікації електронних ключів ДФС України

 

Порядок укладання договору про визнання електронних документів

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827, затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Наказ № 557).

Основними організаційно-правовими засадами Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок) визначено:

електронний документообіг здійснюється на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір), який укладається шляхом приєднання платника до Договору на підставі заяви про приєднання, що надсилається платником до контролюючого органу в електронному вигляді;

Договори та пов’язані з ними повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису (ЕЦП), які станом на день набрання чинності наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення визначених Порядком підстав;

електронні документи, що надходять до контролюючих органів від суб’єктів електронного документообігу на підставі діючих Договорів, приймаються до обробки;

фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням ЕЦП.

Платник створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді. Підписувач (в особі якого платник приєднується до Договору) завершує створення Заяви про приєднання до Договору накладенням ЕЦП (п. 3 розд. ІІІ Порядку).

Підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) є керівником. За наявності електронної печатки на Заяву про приєднання до Договору спочатку накладається ЕЦП, після нього - електронна печатка (п. 4 розд. ІІІ Порядку).

Підписана Заява про приєднання до Договору шифрується з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючого органу за основним місцем обліку автора (абзац перший п. 5 розд. ІІІ Порядку).

Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов’язкові для заповнення. У випадку їх відсутності Заява про приєднання до Договору до розгляду не приймається, формується перша квитанція із зазначенням причини неприйняття та надсилається платнику (п. 2 розд. ІІІ Порядку).

Після надходження Заяви про приєднання до Договору здійснюється її автоматизована перевірка у порядку, визначеному пп. 9 – 11 розд. II Порядку (п. 6 розд. ІІІ Порядку).

Заява про приєднання до Договору приймається до розгляду контролюючим органом (визначеним відповідно до п. 5 розд. ІІІ Порядку) у разі, якщо перша квитанція не містить переліку помилок.

Згідно з п. 8 розд. ІІІ Порядку контролюючий орган, яким отримано Заяву про приєднання до Договору, розглядає її протягом одного робочого дня.

За результатами розгляду Заяви про приєднання до Договору платник отримує другу квитанцію про приєднання до Договору або другу квитанцію про відмову в прийнятті Заяви про приєднання до Договору із зазначенням причини її неприйняття (п. 10 розд. ІІІ Порядку).

Для надання права підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору) іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган (визначений відповідно до пункту 5 цього розділу) шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо ЕЦП (далі - Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 135).

 

Про головне

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Децентралізація влади

1939-1945. Пам'ятаємо. Перемагаємо.

Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву

 

    

Бердянська районна державна адміністрація. Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше.