Урядова програма "Доступні ліки"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Соціальний захист внутрішньо переміщених осіб

Бердянська районна міжвідомча координаційно-методична рада з правової освіти населення, в рамках реалізації правопросвітницького проекту «Я маю право!», доводить до відома населення району основні положення законодавчого регулювання прав внутрішньо переміщених осіб.

Згідно з чинним законодавством України внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Правовий статус внутрішньо переміщених осіб регламентується Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі – Закон) та іншими нормативно правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону внутрішньо переміщені особи мають право на:

-                     єдність родини;

-                     сприяння органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права у пошуку та возз’єднанні членів сімей, які втратили зв’язок внаслідок внутрішнього переміщення;

-                     інформацію про долю та місцезнаходження зниклих членів сім’ї та близьких родичів;

-                     безпечні умови життя і здоров’я;

-                     достовірну інформацію про наявність загрози для життя та здоров’я на території її покинутого місця проживання, а також місця її тимчасового поселення, стану інфраструктури, довкілля, забезпечення її прав і свобод;

-                     створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання;

-                     оплату вартості комунальних послуг, електричної та теплової енергії, природного газу в місцях компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (містечках із збірних модулів, гуртожитках, оздоровчих таборах, будинках відпочинку, санаторіях, пансіонатах, готелях тощо) за відповідними тарифами, встановленими на такі послуги та товари для населення;

-                     забезпечення органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб’єктами приватного права можливості безоплатного тимчасового проживання (за умови оплати особою вартості комунальних послуг) протягом шести місяців з моменту взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; для багатодітних сімей, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку цей термін може бути продовжено;

-                     сприяння у переміщенні її рухомого майна;

-                     сприяння у поверненні на попереднє місце проживання;

-                     забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;

-                     надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;

-                     влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади;

-                     отримання соціальних та адміністративних послуг за місцем перебування;

-                     проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за місцем перебування;

-                     безкоштовний проїзд для добровільного повернення до свого покинутого постійного місця проживання у всіх видах громадського транспорту у разі зникнення обставин, що спричинили таке переміщення;

-                     отримання гуманітарної та благодійної допомоги;

-                     інші права, визначені Конституцією та законами України.

Крім зазначених вище прав, внутрішньо переміщені особи мають право на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, порядок надання якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2018 № 505

Статтею 14 Закону встановлено заборону дискримінації внутрішньо переміщених осіб. Так, внутрішньо переміщені особи користуються тими ж правами і свободами відповідно до Конституції, законів та міжнародних договорів України, як і інші громадяни України, що постійно проживають в Україні. Забороняється їх дискримінація при здійсненні ними будь-яких прав і свобод на підставі, що вони є внутрішньо переміщеними особами.

У статті 15 Закону зазначені джерела фінансового та матеріально-технічного забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб. Так, фінансове забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб за рахунок бюджетних коштів здійснюється відповідно до бюджетного законодавства. Заходи щодо забезпечення прийому, проїзду, розміщення та облаштування вимушених переселенців є видатковими зобов’язаннями України та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції щодо забезпечення соціальних прав і гарантій громадян України. Для розвитку та поліпшення матеріально-технічної бази, спрямованої на забезпечення захисту прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, можуть залучатися кошти підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, іноземних держав та міжнародних організацій у вигляді благодійної, гуманітарної, матеріальної та технічної допомоги, а також добровільні пожертвування фізичних і юридичних осіб, благодійних організацій та громадських об’єднань, інші не заборонені законодавством джерела.

У разі порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів внутрішньо переміщених осіб, останні мають право звернення до суду, яке передбачене ст. 55 Конституції України та ст. 13 Закону.

 

Голова Бердянської районної міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення  А.Ф. Галущак

    

Бердянська районна державна адміністрація. Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше.