Не работает мышка что делать. Почему не работает мышка на ноутбуке. Не работает беспроводная мышка. Почему не работает клавиатура. Почему не работает клавиатура на компьютере. Не работают некоторые кнопки клавиатуры. Как обшить ванну панелями. Скажите чем обшить стены в ванной. Обшить ванну пластиком фото. Приложения для android бесплатно. Скачать лучшие приложения для android. Приложение для планшетов android. Горнолыжные курорты финляндии. Лучшие горнолыжные курорты финляндии цены. Лучшие курорты финляндии. Как лечить воспаление легких. Воспаление легких симптомы основные. Воспаление легких лечение. Уроки по python. Учим python с нуля быстро. Как изучать быстро язык Python. Проблемы с сердцем симптомы. Основные признаки проблем с сердцем. Проблемы с клапаном сердца.

Урядова програма "Доступні ліки"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Товариству «Просвіта» — 150 років!

Товариство «Просвіта» виникло 1868 року у Львові як противага антиукраїнським течіям у культурному житті — колонізаторській, підтримуваній цісарською владою Австро-Угорщини, і москвофільській. Організаційні збори Товариства відбулися 8 грудня (за новим стилем — 20 грудня) 1868 року у Львові. Головою Товариства обрали професора Анатолія Вахнянина.

Товариство працювало у складних умовах. Незважаючи на те, стали видавати для народу популярні книжечки й готувати підручники для єдиної української гімназії. Редактором популярних видань став письменник Юрій Федькович.

На Товариство відразу почалися нападки як намісництва і староств, так і русофільського «Слова». Однак робота набирала сили.

За два роки було засновано три нові філії «Просвіти», організовано читальні, почали видавати друкований орган «Письмо з «Просвіти», а від 1880 року під редакцією Володимира Барвінського стала виходити політична газета «Діло». Широка популярність змусила галицький сейм надати Товариству фінансову допомогу. З часом філії товариства утворили в ряді міст Галичини. 31 січня 1896 року загальний збір «Просвіти» обрав головою Товариства професора Юліана Романчука. Ці обов’язки він виконував десять років. За цей час швидкого розвитку набув кооперативний рух «Просвіти».

На зламі двох віків значно активізувалося політичне життя, в якому члени «Просвіти» йшли попереду.

На початку ХХ століття за прикладом Галичини організували «Просвіти» на землях Наддніпрянщини: спочатку — в Одесі (1906), згодом — у Катеринославі, Житомирі, Кам’янці-Подільському, Києві, Чернігові, Миколаєві. На Дону утворилася Новочеркаська «Просвіта». Власні читальні «Просвіти» мали переселенці навіть на далекосхідному Зеленому Клині та в Америці, зокрема в Аргентині. 1 листопада 1910 року головою Товариства став судовий радник Іван Кивелюк, який виконував ці обов’язки до 1922 року. За його головування «Просвіта», попри тяжке воєнне лихоліття, досягла небачених висот.

Це була діяльність народного театру й кінотеатру, проведення народних свят, з’їздів і краєзнавчих походів, організація книгозбірень, народних музеїв, публічних читалень, книгарень, друкарень та інших підприємств, різних курсів і шкіл (народних, середніх, вищих, господарських, промислових, торговельних), ведення зразкових господарств тощо.

До 1912 року «Просвіта» видала 445 назв книжок загальним накладом 3115295 шт., мала 2944 читальні, 197035 членів, 2364 бібліотеки, кілька сотень аматорських гуртків, хорів, кільканадцять духових оркестрів. 1912 року при читальнях існували 540 крамниць, 236 позичкових кас. Наприкінці 1913 року «Просвіта» мала 77 філій. «Просвіта» підтримувала жваві зв’язки з українцями Закарпаття, Хорватії, Боснії, Сполучених Штатів Америки.

Російська окупація Львова під час Першої світової війни завдала значної шкоди «Просвіті». Від початку 1920 року знову пожвавилося просвітянське життя. За 5 повоєнних років число філій зросло до 96, а читалень «Просвіти» — до 2934.

У 1928-му ювілейному році «Просвіта» мала на землях окупованої Польщею Галичини 2934 читальні й 12 508 безпосередніх членів. Працювало, хоч і слабше, Товариство й на Волині, Підляшші та Холмщині.

Розпочатий польською владою на зламі 1920 – 1930-х років наступ на українську культуру призвів до сумних наслідків. Значно скоротилася кількість читалень і безпосередніх членів «Просвіти».

Але Товариство не здавалося. Було відновлено й відкрито нові читальні, далі виходив науково-популярний місячник «Життя і знання», видавали книжки, календарі. 1936 року «Просвіта» мала 83 філії, 3210 читалень, 1207 приміщень, 3209 бібліотек з фондом 688 186 книжок, 2185 театральних гуртків, 1115 хорів, 138 оркестрів, 550 гуртків самоосвіти, 262 гуртки просвітянської молоді.

Після 1937 року «Просвіта» переживала тяжкі часи. Польська влада закривала читальні. Комуністи намагалися пропагувати «великі перетворення» за Збручем. 1939 рік, після окупації та поділу Польщі Німеччиною й СРСР, став останнім роком існування «Просвіти». Більшовики знищили в центральному будинку Товариства (площа Ринок, 10) його архів, цінні історичні документи й рукописи, друковану продукцію. Так вони вчинили з осередками «Просвіти» й в інших містах і селах. Не дозволили відновити роботу «Просвіти» й гітлерівські окупанти.

Відтоді Товариство «Просвіта» існувало лише за межами України.

Новітня історія «Просвіти»

Наприкінці 1980-х років, коли агонізувала комуністична система, досвід «Просвіти» прислужився справі національної ідеї. Становлення організації відбувалося в умовах шаленого тиску комуністичної номенклатури. 11 – 12 лютого 1989 року в Республіканському будинку кіно в Києві відбулась установча конференція Товариства української мови ім. Т. Шевченка — перший легальний форум незалежної громадської організації в Києві. Було ухвалено статут, обрано керівні органи Товариства, головою обрали Дмитра Павличка.

Товариство брало найактивнішу участь у всіх громадських, політичних заходах. У цей період чисельність організації сягала півмільйона осіб. 29 – 30 вересня 1990 року відбулася II конференція Товариства. Головою його обрали народного депутата України Павла Мовчана.

12 жовтня 1991 року на III позачерговій конференції Товариство було реорганізоване у Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка. З Товариства української мови та «Просвіти» виокремилася більшість новітніх національно-демократичних організацій і партій.

 

    

Бердянська районна державна адміністрація. Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше.