Как выбрать внешний диск. Внешний жесткий диск как выбрать самый подходящий. Какой внешний диск выбрать. Какой принтер выбрать. Какой выбрать лазерный принтер сегодня. Какой цветной принтер выбрать. Готовые программы на java. Изучаем java с нуля быстро. Как начать программировать на java. Бесплатные игры для планшетов android. Качественный samsung android планшет. Планшет android цена. Отдых в турции отели. Самый лучший отдых в турции. Отдых в турции отели цены. Wow дк гайд. Лучший wow фрост дк гайд. Wow дк танк гайд. Рабочие программы на языке python. Изучаем python с нуля. Язык python для начинающих. Бесплатые плагины для Joomla. Скачать joomla плагины бесплатно. Где скачать самые последние плагины на joomla.

 

 

Інформація БОДПІ станом на 20.12.2017

Бердянська ОДПІ повідомляє

 

Бердянщина отримала понад 6,5 мільйонів гривень податку на нерухомість

Місцеві скарбниці Бердянська,  Бердянського та Приморського районів отримали у 3 рази більше податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, ніж торік. Сума цьогорічних надходжень склала понад 6,5 млн. гривень, що перевищує минулорічні надходження на 4,7 млн.грн. З них юридичні особи сплатили 5,7 млн.грн.,  відповідно громадяни поповнили місцеві скарбниці на 0,8 млн. грн., що майже в тричі більше ніж у минулому році.

«Вагомий позитив цього року – результат спільних скоординованих зусиль органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та фахівців Бердянської ОДПІ, які на належному рівні забезпечують інформування власників нерухомості про обов’язок сплати податку та його якісне адміністрування. Отримані кошти від сплати  податку на нерухоме майно – це вагомий внесок  для ефективного вирішення соціально-економічних питань, які турбують  територіальні громади», - запевнила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова.

Керівник ОДПІ наголосила, що обсяги нарахувань цього податку залежать від рішень, прийнятих відповідними органами місцевого самоврядування.

Нагадаємо, що відповідно до норм Податкового кодексу України органам місцевого самоврядування надані повноваження щодо встановлення ставок податку (в межах граничних розмірів), їх диференціації, у тому числі  в залежності від розташування об’єкта оподаткування, його якісних характеристик, тощо, можливість надання пільг окремим категоріям платників.

Відповідні рішення повинні бути прийняті та оприлюднені до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, у якому діятимуть ці рішення.

 

Бердянською ОДПІ за  одинадцять місяців 2017 року мобілізовано до державного бюджету   30,8 мільйонів гривень військового збору

За одинадцять місяців 2017 року Бердянською ОДПІ мобілізовано до державного бюджету майже 30,8 млн.грн. військового збору, що на 8,3 млн.грн. більше, ніж за відповідний період минулого року.

Зростання надходжень військового збору свідчить про ефективну роботу Бердянської податкової інспекції щодо легалізації заробітної плати, а також, про сумлінне ставлення платників до конституційного обов’язку щодо сплати податків до бюджету.

Начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова звертається до роботодавців з проханням своєчасно і у повному обсязі сплачувати податки до бюджету, зокрема, військовий збір, адже сплата військового збору - це внесок кожного громадянина у підтримку обороноздатності української армії та встановлення миру у нашій державі.

 

З початку року до бюджету надійшло 410424,3 тис.грн. податку на доходи фізичних осіб

У січні - листопаді 2017 року до зведеного бюджету надійшло 410424,3 тис.грн. податку на доходи фізичних осіб. Про це повідомила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова.

За її словами, це на  44,6%, або на 126504,6  тис.грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. Тоді надходження складали  283919,7 тис.грн.

У листопаді податку на доходи фізичних осіб було сплачено 44102,1 тис.грн. Цей показник на  42,0 % перевищує аналогічний період минулого року.

Надходжень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування забезпечено у сумі 376624,2 тис.грн. Цей показник на 124809,9 тис.грн. перевищує надходження відповідного періоду минулого року. У листопаді єдиного внеску було сплачено у сумі  36460,7 тис.грн. 

 

Кількість неоформлених працівників зменшилась на 925 осіб.

Комплекс заходів,  направлених на детинізаціїю ринку праці, які здійснює фіскальна служба у Бердянську, грунтуються не лише на обов’язку забезпечити коштами місцеві бюджети, але й на дотриманні соціальних гарантій для працюючих мешканців регіону. Перш за все, роботодавець, який порушує трудове законодавство, повинен розуміти, що, насамперед, своїми діями позбавляє майбутнього найманих працівників.

Підсумками проведених протягом одинадцяти місяців 2017 року заходів є офіційне працевлаштування 925 громадян, які раніше працювали у роботодавців без належного оформлення. Відповідно, до бюджету надійшло 1329,6 тис. грн, у тому числі 576,7 тис. грн. податку на доходи фізичних осіб,  704,9 тис. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та 48,0 тис. грн. військового збору.

За результатами вжитих заходів 602 громадянина, які здійснювали діяльність без державної реєстрації, стали на облік як суб’єкти підприємницької діяльності, внаслідок чого до бюджету надійшло 770,5 тис. гривень.

Завдяки проведеним 812 зустрічам з керівниками підприємств міста Бердянська 507 з них підвищили рівень заробітної плати вище за мінімальний (з 01.01.2017 – 3200 грн), бюджет додатково отримав 1837,2 тис. грн податків і зборів.

Шановні громадяни! Бердянська ОДПІ продовжує наголошувати, що детенізація трудових відносин – це свідоме відношення до свого майбутнього!

 

Новини законодавства

 

Затверджений новий порядок справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них

З дня офіційного опублікування - 05.12.2017 (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 05.12.2017 №95) набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 23.10.2017 №862 (далі – Наказ №862), яким затверджено Порядок справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них (далі – Порядок). Наказ №862 зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.11.2017 за №1385/31253 – інформують у Бердянській ОДПІ.

Порядок розроблено відповідно до частин сьомої та восьмої ст.247 глави 39 розділу VIII Митного кодексу України.

Цей Порядок регулює питання прийняття органами доходів і зборів рішень на підставі письмового звернення декларанта або уповноваженої ним особи про виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них, а також нарахування та внесення плати за виконання митних формальностей.

Плата справляється:

- за митною декларацією, що подається на паперовому носії, або за електронною митною декларацією, засвідченою електронним цифровим підписом;

- за уніфікованою митною квитанцією - у разі виконання митних формальностей, які не передбачають подання  митної декларації.

Платником плати є особа, на звернення якої було прийняте рішення про виконання митних формальностей поза місцем розташування органів доходів і зборів або поза робочим часом, установленим для них.

Сплата коштів здійснюється платниками до/або під час виконання митних формальностей органами доходів і зборів.

Слід знати, що наказ Міністерства доходів і зборів України від 16.12.2013 №804 «Про затвердження Порядку справляння плати за виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів або поза робочим часом, установленим для них», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10.01.2014 за №11/24788, визнано таким, що втратив чинність. 

 

Роз’яснення законодавства

 

Неприбуткові релігійні організації, які до 01.01.2018 не приведуть свої статути до норм Податкового кодексу, виключаються з Реєстру неприбуткових організацій

Для визнання організації як неприбуткової і набуття статусу неплатника податку на прибуток, релігійні організації повинні бути включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Порядок включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій регулює Постанова КМУ від 13 липня 2016 №440.

Всі неприбуткові організації, в тому числі і релігійні організації, з метою включення до Реєстру №440, зобов’язані привести свої установчі документи у відповідність із вимогами п. 133.4 ст.134 Податкового кодексу, та подати копії таких документів фіскальному органу.

Такий граничний строк для подання копій статутів до фіскального органу було продовжено до 1 липня 2017 року.

А для неприбуткових релігійних організацій цей термін, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо уточнення окремих положень про оподаткування неприбуткових організацій» від 06.10.2016 №1667,  продовжено до 1 січня 2018 року.

Тобто неприбуткові релігійні організації, які до 1 січня 2018 року не приведуть свої установчі документи у відповідність з вимогами Податкового кодексу, та не нададуть копії таких документів фіскальному органу, після 01 січня 2018 року будуть виключені з реєстру неприбуткових  установ та організацій.

Виключення неприбуткової релігійної організації з Реєстру здійснюється на підставі рішення фіскального органу шляхом скасування присвоєної їй ознаки неприбутковості.

Як наслідок з 1 січня 2018 року така релігійна організація втратить статус неприбуткової і буде вважатись платником податку на прибуток на загальних підставах з відповідним оподаткуванням.

 

15 грудня 2017 року - останній день подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з I кварталу 2018 року

Суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм Податкового Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу (щодо критеріїв умов застосування єдиного податку).

Форма та порядок надання заяви затверджені наказом МФУ від 20.12.11 №1675.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік за формою, визначеною постановою КМУ №1675.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку фіскальний орган зобов'язаний протягом 2-х робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

15 грудня 2017 року - останній день подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з I кварталу 2017 року та розрахунку доходу за попередній календарний рік.

Зазначена норма передбачена п.п. 298.1.4 ст. 298 та п. 299.3 ст. 299 Податкового  кодексу  України.

Неприбуткові організації при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою надають додаток ГД до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом МФУ від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу МФУ від 28.04.17 № 469); (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок  звітують у разі порушень норм п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу).

У рядках 1.1 – 1.16 Звіту відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 – 2.6 Звіту – суми видатків.

У рядку 1.6.2 ГД – гуманітарна допомога, яка дорівнює сумарному значенню графи 9 розд. ІІ додатка ГД до Звіту.

Додаток ГД до Звіту подається неприбутковими організаціями в обов’язковому порядку при здійсненні операцій з гуманітарною допомогою.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 № 1192-XIV, отримувачі гуманітарної допомоги – такі юридичні особи, яких зареєстровано в установленому КМУ порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги:

а) підприємства громадських організацій інвалідів, ветеранів війни та праці, а також підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, та уповноважені ними державні установи;

б) благодійні організації, створені у порядку, визначеному Законом «Про благодійну діяльність та благодійні організації» № 5073;

в) громадські організації інвалідів, ветеранів війни та праці, Товариство Червоного Хреста України та його обласні організації, творчі спілки, а також громадські організації, створені для здійснення передбаченої їх статутними документами екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності;

г) релігійні організації, зареєстровані у порядку, передбаченому Законом України від 23.041991 № 987-XII «Про свободу совісті та релігійні організації»;

ґ) реабілітаційні установи для інвалідів та дітей-інвалідів, які мають відповідну ліцензію на здійснення реабілітаційних послуг, незалежно від відомчого підпорядкування, типу і форм власності.

Набувачі гуманітарної допомоги з статусом юридичної особи визначаються відповідно до пп. «а», «б», «в», «г», «ґ» абз. п’ятого ст. 1 Закону України від 22.10.1999 № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» .

Отже, додаток ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, подають отримувачі гуманітарної допомоги, зареєстровані в установленому КМУ порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, та набувачі гуманітарної допомоги з статусом юридичної особи, визначені у пп. «а», «б», «в», «г», «ґ» абз. п’ятого ст. 1 Закону «Про гуманітарну допомогу»  № 1192.

Як платник податку на прибуток коригує фінансовий результат до оподаткування на суму доходів/витрат, що враховані при визначення об’єкта оподаткування до 1 січня 2015 року

Відповідно п. 42 підрозд. 4 розд. XX Податкового кодексу України (норма діє з 01.01.2017), суми доходів або витрат, що враховані під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 01.01.2015  та враховані у складі доходів або витрат відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час визначення фінансового результату до оподаткування після 01.01.2015, не підлягають повторному врахуванню під час визначення такого об’єкта та формують різницю, згідно з якою фінансовий результат до оподаткування:

- зменшується на суму таких доходів;

- збільшується на суму таких витрат.

Зменшення/збільшення фінансового результату до оподаткування на суму доходів/витрат відображаються у рядках 4.1.16 та 4.2.15 додатка РІ до рядка 03 РІ «Різниці» Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.15 № 897 (у редакції наказу  від 28.04.17 № 467).

Отже коригуванню підлягають доходи/витрати, визначені відповідно до П(С) БО або міжнародних стандартів фінансової звітності та враховані при визначенні фінансового результату до оподаткування у звітних податкових періодах після 31.12.2016 за умови, що такі доходи/витрати були враховані у податковому обліку при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до 01.01.2015.

Об’єкти оподаткування податком на прибуток за звітні (податкові) періоди 2015 та 2016 років  коригуванню не підлягають, оскільки зазначена норма введена в дію з 01.01.2017.

 

21 грудня 2017 року - останній день подання заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування з I кварталу 2018 року

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Форма та порядок надання заяви затверджені наказом МФУ від 20.12.11 №1675.

Для добровільної відмови від спрощеної системи оподаткування з I кварталу 2018 року заява повинна бути подана не пізніше 21 грудня 2017 року.

Зазначена норма передбачена п.п. 298.2.1 та 298.2.2 ст. 298 Податкового  кодексу  України.

 

Для реєстрації платником ПДВ правильно враховуємо обсяг операцій

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 мільйон гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Згідно із п.182.1 ст.182 ПКУ якщо особа, яка відповідно до п.181.1 ст.181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник ПДВ, така реєстрація здійснюється за її заявою.

При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з ПКУ, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати визначення термінів «постачання товарів та «постачання послуг» і приймати до уваги обсяги такого постачання протягом останніх 12 календарних місяців.

Якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, продавцю було повернуто раніше поставленні ним товари/послуги, або при поверненні продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги, то обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації.

 

 Як платнику податків повернути помилково сплачені суми грошового зобов’язання з ПДВ

Фахівці Бердянської ОДПІ роз’яснюють як платник податків може повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання з ПДВ у разі анулювання реєстрації платника ПДВ.

Після анулювання реєстрації особи як платника ПДВ залишок коштів на електронному рахунку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Відповідно до п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку податкові зобов’язання визначаються на підставі податкової декларації з ПДВ за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного п. 184.6 ст. 184 ПКУ. Відповідно до п. 200¹.8 ст. 200¹ ПКУ після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у СЕА перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання можуть бути повернуті платнику податку відповідно до ст. 43 ПКУ. Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ. Відповідно до п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в СЕА у порядку, визначеному п. 200¹.5 ст. 200¹ ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

 

Придбали та продали об’єкт нерухомості в одному місяці? Як бути з оподаткуванням

У Бердянській ОДПІ роз’яснюють, що відповідно до п. п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Згідно з п. п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ при переході права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Статтею 655 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу, зокрема житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦКУ).

Отже, якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується.

 

Повернення помилково сплачених сум податків

Бердянська ОДПІ повідомляє, що ст.43 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що помилково або надмірно сплачені суми податку підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов’язковою умовою для повернення сум грошового зобов’язання є подання у довільній формі заяви протягом 1095 днів від дня виникнення помилково або надміру сплаченої суми.

Крім того, контролюючий орган, не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення коштів з бюджету та подає його відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку органи казначейства протягом
5 робочих днів здійснюють повернення коштів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади.

Слід зазначити, що порядок взаємодії територіальних органів ДФС при поверненні платникам податків помилково сплачених сум податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 15.11.2015 №1146 «Про затвердження Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково сплачених сум грошових зобов’язань».

 

Нерухомість у дарунок нерезиденту від громадянина України

Бердянська ОДПІ  інформує, що ст.174 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) регламентує порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку у результаті прийняття ним у дарунок коштів, майна, майнових та немайнових прав.

Відповідно до п.174.6 ст.174 Кодексу дарунки оподатковуються за правилами, встановленими розділом IV Кодексу, для оподаткування спадщини.

Згідно із ст.174 Кодексу, для будь-якого об’єкта дарунка, отриманого фізичною особою-нерезидентом від громадянина України застосовується ставка податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків.

Разом з цим, тимчасово, до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, до дарунку застосовується військовий збір – 1,5 відс. (п.16 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Також, ст.14 Кодексу визначено поняття «резидент» та умови набуття цього статусу. Якщо фізична особа не відповідає цим умовам, - вона не є резидентом України.

Враховуючи вищевикладене, спадкоємці-нерезиденти зобов’язані сплатити податки до початку нотаріального оформлення об’єктів спадщини. Проте, річна податкова декларація такими спадкоємцями не подається.

 

Внесено зміни до порядку обліку платників податків і зборів

Наказом Міністерства фінансів України від 06.10.2017 №839 затверджено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів, що набрали чинності 8 грудня 2017 року.

Зокрема встановлено, що якщо юридична особа, відокремлений підрозділ юридичної особи, фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, має стан такої, що провадить діяльність та при цьому не перебуває на обліку чи знята з обліку у відповідному контролюючому органі, то таким органом вживаються заходи щодо:

- отримання відповідних відомостей від державного реєстратора та постановки на облік за основним місцем обліку таких платників;

- подання платниками, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», заяв для взяття їх на облік за основним місцем обліку як платників податків;

- подання документів для взяття на облік за неосновним місцем обліку, якщо у платника податків відповідно до законодавства є обов'язки щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на відповідній території.

При цьому, платники податків, які не подали до відповідних контролюючих органів заяв та/або документів для взяття їх на облік за основним або неосновним місцем обліку, обліковуються у таких органах з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».

Наказом уточнюється порядок подання та заповнення повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф.№20-ОПП у разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України.

Крім цього, вносяться зміни до довідок, повідомлень, відомостей, що формуються та видаються контролюючими органами, та встановлюється що, такі документи можуть бути підписані не тільки керівником або заступником керівника, але і уповноваженою особою контролюючого органу.

 

Нові правила сплати ЄСВ членами фермерського господарства

З 1 січня 2018 року до платників ЄСВ  будуть належати члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5-1 ст. 4 Закону про ЄСВ в редакції з 01.01.2018 р.)

На сьогодні члени фермерського господарства визначаються як особи, які можуть добровільно сплачувати внески (ст. 10 Закону про ЄСВ).

Крім того члени фермерських господарств з 1 січня 2018 року будуть звільнятись від сплати ЄСВ за себе, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (п. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ в редакції з 01.01.2018 р.)

З 1 січня 2018 року члени фермерських господарств зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується внесок (п. 8 ст. 9 Закону про ЄСВ в редакції з 01.01.2018 р.)

Зазначена норма передбачені п. 22  Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 р. № 2148-УІІІ, яким внесено зміни до Закону про ЄСВ.

 

Які відомості зберігаємо 75 років

Згідно з ст. 13 розділу І Закону України від 22 травня 2003 року №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» термін зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

Разом з тим статтею 8 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що на власника або уповноважений орган (посадову особу), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.

Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 №578/5 (далі - Перелік №578/5).

Відповідно до ст. 678 п. 7.1 глави 7 розділу І Переліку №578/5 строк зберігання відомостей про застраховану особу, що підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (з 2011 року – Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (персоніфікований облік)) становить 75 років.

 

Ставки акцизного податку для спирту плодового та коньячного

Підпунктом 14.1.237 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що спирт етиловий - всі види спирту етилового, біоетанол, які зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД.

Визначення спиртів, що відносяться до товарних позицій 2207 та 2208 згідно з УКТ ЗЕД, зокрема, коньячного та плодового надано у ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»:

- спирт коньячний – спирт, отриманий шляхом переробки коньячних виноматеріалів за спеціальною технологією для подальшої багаторічної витримки в дубовій тарі або нержавіючих чи емальованих ємностях з дубовою клепкою;

- спирт плодовий – спирт, отриманий шляхом переробки плодів та ягід, соків плодово-ягідних зброджених за спеціальною технологією для виробництва алкогольних напоїв, у тому числі за коньячною технологією.

Ставки акцизного податку визначені ст. 215 ПКУ. Так, згідно з п. п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ на спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту менш як 80 відсотків об’ємних одиниць або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації (код 2207 згідно з УКТ ЗЕД) та на спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту менш як 80 відсотків об’ємних одиниць, спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт (код 2208 згідно з УКТ ЗЕД) ставка податку становить 126,96 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту.

Враховуючи вищезазначене, ставка акцизного податку для спирту плодового та спирту коньячного встановлена п. п. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ і становить 126,96 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту.

 

Кредитори анулювали борг – задекларуйте додаткове благо

У Бердянській ОДПІ зазначають, що одним із видів доходів які підлягають обов‘язковому декларуванню є дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (п.п. «д» п.п. 164.2.17  ПКУ). Зокрема підлягає декларуванню основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. При цьому сума такого боргу має становити не менше 50 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689 грн а в 2017 році – 1600 грн). Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Слід пам‘ятати, що кредитор має поінформувати платника податку – боржника про прийняття рішення щодо списання чи пробачення існуючого боргу. Якщо ж кредитор письмово не повідомив платника про прийняте рішення, то відповідальність щодо нарахування та своєчасної сплати сум податку з доходів фізичних осіб покладається на кредитора. Згідно з п. 167.1 Податкового Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування.

Оскільки даний вид доходу підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, то відповідно до п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового Кодексу України одночасно є об’єктом оподаткування військовим збором. Ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування.

Тож якщо банківські чи інші фінансові установи провели процедуру анулювання ( списання, пробачення) вам основної суми боргу, яка в 2016 році перевищувала 689 грн. то слід негайно подати декларацію та сплатити всі належні суми податків. Якщо ж таке списання відбулося в 2017 році і сума боргу становила не менше 1600 грн., у вас буде час подати декларацію в період з 1 січня по 30 квітня 2018 року включно.

Зверніть увагу, що сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника, тобто не оподатковується, тож і не декларується. 

Електронне адміністрування ПДВ

Зміни термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН

03 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України» від 09.11.2017 № 2198-VIII, яким передбачені зміни  щодо термінів реєстрації  податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Так змінами передбачено:

- застосування штрафу в розмірі 50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в податкових накладних/розрахунків коригування у разі порушення строку їх реєстрації  в ЄРПН на 366 і більше календарних днів (зміни до п. 120 прим. 1.1 ст. 120 прим. 1 Податкового кодексу);

- встановлення строку для визнання податкового кредиту за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування  (до змін було 365 календарних днів). Крім того, у разі зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в системі СМКОР перебіг зазначеного строку не переривається  (зміни до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу);

- можливість зареєструвати в ЄРПН податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3  Податкового кодексу (тобто скасоване обмеження у 365 днів для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН) (зміни до абз. 18 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу);

-  тимчасове, до 01.07.2018, не застосування  штрафів, передбачених ст. 120 прим. 1 і ст. 126 Податкового кодексу (в частині ПДВ), та пені, встановленої  пп. 129.1.3 (в частині ПДВ), до виробників електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії державному підприємству «Енергоринок» і станом на 01.01.2016 мали податковий борг з ПДВ, у т.ч. розстрочений та/або відстрочений. Перелік виробників і перелік податкових накладних, складених такими виробниками електричної енергії з 01.07.2015 та не зареєстрованих у ЄРПН, затверджується Кабінетом Міністрів України. (п. 62 підр. 2 розд ХХ Податкового кодексу).

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (опублікований у виданні  «Голос України»  02.02.12.2017 N 226).

 

Анулювання реєстрації платником ПДВ, якщо обсяг постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців не перевищує 1 млн. грн. 

Реєстрація у якості платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема,   будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 Податкового кодексу, за умови сплати суми податкових зобов’язань.

П. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу визначено, що  у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання), крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Анулювання реєстрації здійснюється за заявою платника податку.

Контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника ПДВ, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам Податкового кодексу.

У разі відсутності законних підстав для анулювання реєстрації контролюючий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника податку про анулювання реєстрації подає такому платникові податку вмотивовану письмову відмову в анулюванні реєстрації з поясненнями із зазначеного питання.

Про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Зазначена норма передбачена п. 184.1 а),  п. 184.2, п. 184.3, п. 184.4, п. 184.10 ст. 184 Податкового кодексу України.

 

Підстави для включення сум ПДВ до податкового кредиту без отримання податкової накладної

Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Підставою для включення покупцем - платником ПДВ сум податку до складу податкового кредиту є виключно:

- податкова накладна, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН;

- інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу.

Тобто, підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 грн. за день (без урахування  ПДВ);

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозд. 2 розд. XX ПКУ;

г) податкова накладна, складена платником податку відповідно до п. 208.2 ст. 208 Податкового кодексу та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зазначена норма передбачена  п. 198.2 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.

 

У разі анулювання реєстрації платником ПДВ на дебіторську заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами/послугами,  нараховуються податкові зобов’язання

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів.

Зазначена норма не застосовується  у випадку анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Тобто, платник ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими, але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

Зазначена норма передбачена п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.

 

Податковий кредит за витратами, понесеними під час відрядження, формується за датою подання авансового звіту

Підставою для включення покупцем - платником ПДВ сум податку до складу податкового кредиту є виключно:

- податкова накладна, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН;

- інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу.

Тобто підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є документи, визначені п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.

Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-  дата отримання платником податку товарів/послуг.

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт складається платником податку (підзвітною особою), що отримала такі кошти на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт подається до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

При цьому, якщо під час службового відрядження платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає Звіт і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження.

Оскільки документи, що підтверджують витрати понесені підзвітною особою під час відрядження або виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, подаються разом зі Звітом про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, то датою формування податкового кредиту на підставі інших документів, які дають право на формування податкового кредиту без отримання податкової накладної, є дата подання авансового звіту.

Зазначена норма передбачена п.п  198.1 "а" ст. 198,  п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України та Порядком складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого наказом МФУ від 28.09.15 № 841.

 

До уваги платників податку на додану вартість!

Бердянська ОДПІ інформує, якщо після отримання попередньої оплати та складання податкової накладної, яка була зареєстрована в ЄРПН, відбувається зміна номенклатури товарів/послуг в межах отриманої суми (тобто ні товари/послуги, ні кошти не повертаються), постачальник (продавець) складає два розрахунки коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати:

- у першому зі знаком «–» зазначаються показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких виправляється; такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем (отримувачем) товарів/послуг;

- у другому зі знаком «+» зазначаються показники щодо товарів/послуг, які фактично постачаються; такий розрахунок  коригування підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником товарів/послуг

При цьому у графі 2 обох розрахунків коригування зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».

Відповідне роз’яснення розміщено на офіційному сайті ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/318364.html

 

Зміна номенклатури товарів/послуг в розрахунках коригування до податкової накладної для реєстрації в ЄРПН

Статтею 192 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено порядок коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту платників у разі зміни суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг. Таке коригування здійснюється на підставі розрахунків коригування до податкових накладних, зареєстрованих платником в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).

Крім того, розрахунок коригування до податкової накладної складається також і у випадках, зокрема, зміни номенклатури товарів/послуг, яка також передбачає зміну коду УКТ ЗЕД чи коду ДКПП.

Діюча форма розрахунку коригування до податкової накладної, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за № 137/28267 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (із змінами і доповненнями) передбачає, зокрема, у Розділі Б табличної частини графу 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» (далі – графа 1).

Тобто, при складанні розрахунку коригування до податкової накладної у графі 1 в обов’язковому порядку вказується № за порядком рядка податкової накладної, що коригується. Зазначення у графі 1 розрахунку коригування порядкового номера відповідного рядка податкової накладної дає можливість в автоматичному режимі чітко ідентифікувати рядок податкової накладної (номенклатуру), стосовно якого у розрахунку коригування проводиться коригування.

У разі здійснення заміни та/або доповнення номенклатури постачання товарів/послуг в розрахунках коригування до податкових накладних необхідно  одночасно вилучити одну товарну позицію та/або додати одну чи декілька інших товарних позицій. При цьому, під одним і тим самим порядковим номером рядка як в податковій накладній, так і в розрахунку коригування до неї не може обліковуватись дві різних товарних позиції.

Тому, з метою забезпечення в повному обсязі реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, функціонування якого забезпечується з урахуванням останніх змін до нормативно – правових актів, розрахунки коригування до податкових накладних, які складаються у випадку зміни (доповнення) номенклатури постачання товарів/послуг слід складати з урахуванням наступного.

Якщо після складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна номенклатури постачання товарів/послуг постачальник (продавець) у розрахунку коригування зі знаком «–» зазначає показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких змінюється (анулюється). При цьому у графі 1 такого розрахунку коригування в обов’язковому порядку вказується № за порядком рядка податкової накладної, що коригується (номенклатура якого анулюється).

Для додавання нової товарної позиції, якої не було у податковій накладній, яка корегується, в розрахунку коригування до такої податкової накладної зі знаком «+» в окремих рядках зазначаються показники номенклатури товарів/послуг, що додаються (нові товарні позиції). При цьому, у графі 1 такого розрахунку коригування таким новим товарним позиціям присвоюються нові чергові порядкові номери рядків, яких не було в податковій накладній, що корегується.

Наприклад, у податковій накладній було три рядки з різним видом (номенклатурою) товару і потрібно анулювати товар (номенклатуру) по другому рядку та додати новий товар (номенклатуру). В такому разі в розрахунку коригування до такої податкової накладної:

для анулювання товару, зазначеного у рядку «2» податкової накладної, у графі 1 зазначається номер рядка «2» і зі знаком «-» вказуються показники щодо такого товару;

для додавання нового товару (номенклатури), у графі 1 вказується «4» і зі знаком «+» вказуються показники щодо нового товару.

У графі 2 розрахунку коригування до податкової накладної у всіх рядках, які заповнюються у зв’язку із зміною номенклатури товарів/послуг, зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».

У разі, якщо відбувається лише зміна кількісних та/або вартісних показників податкової накладної, без зміни безпосередньо номенклатури товарів/послуг, таке коригування здійснюється записом в одному рядку у розрахунку коригування до податкової накладної, у графі 1 якого відображається № за порядком рядка податкової накладної, що коригується.

При цьому якщо в результаті складання постачальником розрахунку коригування до податкової накладної у зв’язку із здійснення заміни та/або доповнення номенклатури товарів/послуг відбувається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника, або якщо коригування номенклатури у підсумку не змінює суму компенсації, то такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником товарів/послуг.

Якщо в результаті складання постачальником розрахунку коригування до податкової накладної у зв’язку із здійснення заміни та/або доповнення номенклатури товарів/послуг відбувається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, то такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, для чого постачальник надсилає такий складений розрахунок коригування отримувачу.

 

Податкова накладна: порядок для виправлення помилок

Виправлення помилки, допущеної в індивідуальному податковому номері (далі – ІПН) покупця податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН),здійснюється наступним чином:

1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної з урахуванням таких особливостей:

- у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній;

- у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця;

2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий «невірний» ІПН був зазначений у графі «ІПН покупця» податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування;

3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей:

- реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН покупця;

- у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із «невірним» ІПН;

- такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із «невірним» ІПН покупця;

- в табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній із «невірним» ІПН.

У випадку, якщо в період з дати складання податкової накладної із «невірним» ІПН до дати фактичного складання другої податкової накладної (із правильним ІПН) відбулася зміна суми компенсації вартості зазначених у податковій накладній з «невірним» ІПН товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, то у другій податковій накладній не допускається зазначення показників з урахуванням таких змін.

У такому випадку складається розрахунок коригування до другої податкової накладної, в якому відображається відповідне коригування кількісних і вартісних показників.

Помилка в умовному ІПН виправляється аналогічним шляхом. При цьому розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягає реєстрації в ЄРПН таким платником податку.

 

Платники запитували

 

Реалізація електронних сигарет: чи виникає оподаткування акцизним податком?

Суб’єкт господарювання здійснює роздрібну торгівлю електронними сигаретами та змінними картриджами до них. Чи виникає при цьому об’єкт оподаткування акцизним податком?

Підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, що об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Відповідно до абзацу третього пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізацією суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.

Підпунктом 14.1.252 цього пункту встановлено, що до тютюнових виробів належать сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Перелік підакцизних товарів із зазначенням видів товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД і ставок акцизного податку наведено у 215 Кодексу. Так, відповідно до пп. 215.3.2 п. 215.3 цієї статті до підакцизних товарів належать тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну за кодами 2401, 2402 10 00 00, 2402 20 90 10, 2402 20 90 20, 2403 згідно з УКТ ЗЕД.

Методичними рекомендаціями щодо класифікації згідно з вимогами УКТ ЗЕД товарів промислової продукції, впровадженими листом № 6983/7/99-99-24-02-03-17, передбачено, що класифікація електронних сигарет та змінних картриджів до них здійснюється таким чином: електронна сигарета – працюючий на елементі живлення мікроелектронний пристрій, який нагріває рідину, що містить пропіленгліколь, ароматизатор з нікотином або без нікотину. Пара, що утворюється, імітує традиційний процес паління сигарет.

Пристрій може мати вигляд звичайної сигарети, сигари або люльки для паління або іншої форми. Під час вдихання потік повітря активізує парогенератор (випарник), в якому відбувається нагрівання рідини та перетворення її в пару, що нагадує тютюновий дим.

Товар представлено у наборі для роздрібної торгівлі, який також містить зарядний пристрій, шнур живлення й набір запасних патронів та класифікується у товарній позиції 3843. Класифікація змінних картриджів для електронних сигарет здійснюється відповідно до складу рідини у товарній позиції 3824.

Таким чином, оскільки електронні сигарети та змінні картриджі до них не є підакцизним товаром у розумінні норм Податкового кодексу, то і об’єкта оподаткування акцизним податком операцій з їх реалізації не виникає.

 

Чи відноситься здавання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна до сфери послуг з метою застосування норм п. 291.4 ст. 291 ПКУ?

Оренда з метою застосування норм п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України є послугою.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 107.12 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Як здійснюється взяття на облік ФОП, яка протягом року вдруге зареєструвалась у державного реєстратора, але у контролюючих органах ще не була знята з обліку?

Незалежно від того, що процедура зняття з обліку фізичної особи – підприємця в контролюючих органах не завершена, але протягом року такий платник вдруге зареєструвався у державного реєстратора, то взяття його на облік здійснюється контролюючими органами за основним місцем обліку у день отримання відомостей про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця та здійснюється датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб за номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора.

При цьому взяття на облік фізичної особи – підприємця, яка протягом року вдруге зареєструвалась у державного реєстратора, але у контролюючих органах ще не була знята з обліку, не припиняє її зобов’язань по забезпеченню остаточних розрахунків з податків від провадження підприємницької діяльності за її першою реєстрацією.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 119.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Які документи, що посвідчують особу, використовують ФО для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з ДРФО – платників податків?

Для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків використовуються дані документа, що посвідчує особу:

1) для громадян України:

паспорт громадянина України (далі – паспорт);

паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання (для громадян України, які виїжджають за кордон на постійне проживання чи постійно проживають за кордоном);

тимчасове посвідчення громадянина України;

2) для іноземців та осіб без громадянства:

паспортний документ іноземця – документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в’їзд або виїзд з держави і визнається Україною;

посвідка на постійне проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні;

посвідка на тимчасове проживання – документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні;

посвідчення біженця – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його біженцем в Україні;

посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, – паспортний документ, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує додаткового захисту.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 119.09 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Чи може ФО, яка раніше була зареєстрована в ДРФО за реєстраційним номером облікової картки платника податків, відмовитися від реєстраційного номера та якою датою закривається облікова картка платника податків?

Фізична особа, яка раніше була зареєстрована в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за реєстраційним номером облікової картки платника податків, та через свої релігійні переконання відмовляється від реєстраційного номера облікової картки платника податків, подає повідомлення за ф. № 1П до контролюючого органу.

При цьому, датою закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків є дата внесення відмітки до паспорта громадянина України.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 119.10 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

В які терміни подається повідомлення за ф. № 20-ОПП та з якої дати визначається 10 – денний строк для подання повідомлення: дати державної реєстрації (взяття на облік) ЮО, ФОП або ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність, дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди (тощо) або іншої дати?

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 119.11 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Які строки давності визначено з метою застосування штрафних санкцій до платників податків за порушення порядку взяття на облік або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах?

Відповідно до п. 117.1 ст. 117 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ,

тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 510 гривень.

У разі не усунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення,

тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн., на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Згідно з п. 114.1 ст. 114 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ.

Пунктом 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 119.12 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Який режим роботи контролюючих органів щодо приймання податкової звітності, у тому числі в електронному вигляді, та який операційний день встановлено для надсилання платником податків електронних документів та їх прийняття контролюючим органом?

Відповідно до п. 3 частини другої ст. 6 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5203-VI «Про адміністративні послуги» із змінами та доповненнями та п. 11 Примірного положення про Центр обслуговування платників, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 20.05.2016 № 458 «Про затвердження документів, які регламентують діяльність центрів обслуговування платників», час прийому відвідувачів Центром обслуговування платників (далі – ЦОП), створеним при ГУ ДФС, ДПІ, відділенні (прийом документів, консультування, надання адміністративних послуг) - з понеділка по четвер з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., у п’ятницю - з 9 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв., у суботу - з 9 год. 00 хв. до 13 год. 00 хвилин.

Обідня перерва - з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хвилин.

В останній день граничного строку подання звітності, визначеного п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (з урахуванням вимог п. 49.20 ст. 49 ПКУ), час роботи ЦОП подовжується до 20 год. 00 хвилин.

Платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді засобами електронного зв’язку на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що укладається відповідно до норм Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» та відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок).

Платник здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів (п. 5 розд. ІІ Порядку) до контролюючого органу протягом операційного дня (п. 4 розд. ІІ Порядку).

Операційний день - частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг (абзац чотирнадцятий п. 2 розд. І Порядку).

Електронні документи, відправлені платником після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання (п. 6 розд. ІІ Порядку).

Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 8 розд. ІІ Порядку) у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення (п. 9 розд. ІІ Порядку).

За результатами автоматизованої перевірки платнику надсилається перша квитанція протягом двох годин з часу отримання електронного документа контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня (п. 11 розд. ІІ Порядку).

Якщо платнику протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним в контролюючим органом.

Згідно з п. 12 розд. ІІ Порядку не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та Порядком, формується друга квитанція, яка є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 14 розд. ІІ Порядку).

Якщо платником надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що платнику надійшла друга квитанція про прийняття (п. 15 розд. ІІ Порядку).

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 135.03 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

В яких випадках митний контроль та митне оформлення товарів здійснюється в першочерговому порядку?

Відповідно до частини першої ст. 360 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами і доповненнями (далі – МКУ) у разі переміщення через митний кордон України товарів, необхідних для подолання наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, а також живих тварин, органів та інших анатомічних матеріалів людини для потреб трансплантації, товарів, що мають обмежений строк чи особливий режим зберігання, товарів військового призначення, радіоактивних матеріалів, фото-, аудіо- і відеоматеріалів для засобів масової інформації, товарів міжнародної технічної та гуманітарної допомоги, товарів, що переміщуються в рамках угод про виробничу кооперацію, товарів, що переміщуються за процедурою МДП, митний контроль таких товарів здійснюється першочергово.

При цьому митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України у складі вантажів з допомогою, та товарів, що ввозяться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, здійснюється в першочерговому порядку (частина друга ст. 250 МКУ та ст. 251 МКУ).

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 207.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Чи може СГ здійснювати імпорт незареєстрованих в Україні лікарських засобів?

Відповідно до частини першої ст. 360 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами і доповненнями (далі – МКУ) у разі переміщення через митний кордон України товарів, необхідних для подолання наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій, а також живих тварин, органів та інших анатомічних матеріалів людини для потреб трансплантації, товарів, що мають обмежений строк чи особливий режим зберігання, товарів військового призначення, радіоактивних матеріалів, фото-, аудіо- і відеоматеріалів для засобів масової інформації, товарів міжнародної технічної та гуманітарної допомоги, товарів, що переміщуються в рамках угод про виробничу кооперацію, товарів, що переміщуються за процедурою МДП, митний контроль таких товарів здійснюється першочергово.

При цьому митне оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України у складі вантажів з допомогою, та товарів, що ввозяться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, здійснюється в першочерговому порядку (частина друга ст. 250 МКУ та ст. 251 МКУ).

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 207.04 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області

 

Юліана Козаченко: "Підприємства регіону перерахували до бюджету майже 546 мільйонів"

Надходження податку на прибуток від підприємств Запорізької області за січень-листопад 2017 року склали 545,7 мільйона гривень (без врахування показників великих підприємств Запорізького управління Офісу ВПП ДФС). Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, порівняно з минулорічним рівень сплати збільшився на 117 мільйонів або на 27 відсотків.

Вона підкреслила, що від загальної суми понад 64 відсотки забезпечили суб'єкти господарювання м. Запоріжжя, які спрямували до держбюджету 350 мільйонів, що майже на 64 мільйони більше, ніж торік. Підприємства, які обслуговуються в зоні діяльності Мелітопольського управління ГУ ДФС області, перерахували 67,6 мільйона, Бердянського управління – 42,8 мільйона, Пологівського – 16 мільйонів та Вільнянського управління – близько 11 мільйонів гривень.

На збільшення податкових відрахувань вплинули, передусім, зростання обсягів господарських операцій, ключових показників економіки регіону, зокрема, виробництва і реалізації тощо.

Крім того, у регіоні зафіксоване зменшення кількості збиткових підприємств та підвищення податкової рентабельності.

 

Запорізькі підприємці розглянули питання призупинення системи моніторингу оцінки ризиків при реєстрації податкових накладних

Призупинення дії СМКОР стало предметом розгляду членів обласної координаційної ради з питань розвитку підприємництва. Участь у сьогоднішньому засіданні взяли керівництво Запорізької облдержадміністрації, представники Головного управління ДФС у Запорізькій області, інших органів виконавчої влади та суб'єкти підприємництва.

У ході заходу було зазначено, що Верховна рада України прийняла зміни до Податкового кодексу, відповідно до яких вводяться нові тимчасові правила реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування. За цей час Кабінет міністрів має визначити новий порядок дії системи блокування податкових накладних.

Під час обговорення члени координаційної ради позитивно оцінили необхідність новацій, які дозволять зробити процедуру адміністрування ПДВ максимально зручною для держави і бізнесу.

Крім того, на засіданні учасники розглянули питання обмеження здійснення торгівлі алкогольною продукцією на території м. Запоріжжя, ліквідації стихійних ринків в обласному центрі, а також підбили підсумки діяльності Державної організації "Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області". Окрема увага була приділена реалізації нових проектів зі сприяння розвитку малого і середнього бізнесу в регіоні.

 

Запорізькі митники встановили адміністративних порушень на 31,7 мільйона

 

У поточному році фахівці Запорізької митниці ДФС завели 465 справ про порушення митних правил громадянами та суб'єктами господарювання. Це на 135 матеріалів більше, ніж за одинадцять місяців минулого року. Загальна сума у встановлених фактах недотримання митного законодавства України склала 31,7 мільйона гривень.

9,4 мільйона гривень – така загальна вартість вилучених предметів правопорушень у 77 справах, що перевищує дані 2016 року на 5,2 мільйона.

Стосовно фігурантів 238 проваджень накладені штрафи майже на 21 мільйон гривень. За аналогічний період минулого року Запорізькою митницею ДФС розглянуто 147 справ, за результатами яких застосовані санкції на 12 мільйонів.

Судові органи у січні-листопаді винесли рішення у 73 справах про порушення митних правил, що вдвічі більше, ніж торік. Відповідно до постанов суду конфісковано предметів на суму 7,4 мільйона (у 2016 році – на суму 919 тисяч) та накладені штрафи загальним розміром майже 6 мільйонів (за 11 місяців 2016 року – на 524 тисячі).

 

Юліана Козаченко: "Запорізькі землекористувачі поповнили бюджет майже на мільярд гривень"

Оподаткування земель Запорізького регіону залучило до місцевих бюджетів понад 990 мільйонів гривень. Говорячи про надходження 11 місяців поточного року, в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко зазначила, що рівень сплати порівняно з минулорічним зріс майже на 16 відсотків, додатково надійшло 135 мільйонів гривень.

Переважну частину плати за землю перерахували землекористувачі-юридичні особи – 793 мільйони, що на 89,6 мільйона більше, ніж торік. На сьогодні у м. Запоріжжя та області зареєстровано понад 9,4 тисячі платників-юросіб, з яких 5,5 тисячі сплачують земельний податок, 3,9 тисячі – орендну плату. Річна сума нарахувань, яку вони задекларували, складає 922 мільйони.

Фізичні особи спрямували до скарбниці 197 мільйонів, збільшивши відрахування до показників 2016 року на 45,7 мільйона або на 30 відсотків.

Близько 42 відсотків від загальної суми плати за землю забезпечили юридичні та фізичні особи м. Запоріжжя – майже 413 мільйонів, платники, що обліковуються в Енергодарському управлінні поповнили бюджет на 124,6 мільйона, Бердянському управлінні – на 82,5 мільйона, Мелітопольському – 80 мільйонів, Якимівському – 60,7 мільйона, Василівському – 54 мільйони, Пологівському – 51 мільйон, Вільнянському – 47 мільйонів, Токмацькому – понад 40 мільйонів, Оріхівському – 37 мільйонів.

Фіскальна служба наголошує, що у разі несплати за землю та накопичення податкового боргу, органи ДФС направляють до місцевих рад звернення щодо вилучення земельних ділянок та перерозподілу їх між платоспроможними суб'єктами господарювання. З початку 2017 року надіслано матеріали стосовно шести підприємств. На даний час у п'яти з них вилучено 5,3 га землі.

 

Юліана Козаченко: "Запорізькі агровиробники сплатили до бюджетів 294 мільйони гривень єдиного податку"

 Малі та середні фермерські господарства, які провадять свою діяльність за спрощеною системою оподаткування, з початку року спрямували до бюджетів усіх рівнів 294 мільйони гривень єдиного податку. Це на 88,6 мільйона або на 43 відсотки більше за аналогічний період минулого року.

Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, із загальної суми до державного бюджету надійшло 41,2 мільйона, до місцевих – 253 мільйони. При цьому вона підкреслила, що на збільшення надходжень вплинуло підвищення ставок, які залежать від категорії земель та їх розташування, а також реєстрація нових платників і застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Найбільші наповнювачі бюджетів – сільськогосподарські товаровиробники, які обліковуються у Вільнянському управлінні, вони забезпечили понад 41 мільйон гривень, платники Пологівського управління спрямували 40 мільйонів, Оріхівського – 37,3 мільйона, Мелітопольського – 36,3 мільйона, Бердянського – 34,4 мільйона, Токмацького – майже 31 мільйон, Василівського – 28,7 мільйона, Якимівського – 26 мільйонів та Енергодарського – 19,5 мільйона.

На сьогодні у територіальних підрозділах фіскальної служби перебуває на обліку дві тисяч агровиробників-"єдинників". Усього на 2017 рік вони задекларували до сплати більш ніж 333 мільйони гривень єдиного податку, що на 88,3 мільйона перевищує дані 2016 року.

Нагадаємо, що однією з умов перебування платника на спрощеній системі є частка сільгоспвиробництва, яка за попередній рік повинна становити 75 відсотків і більше, при цьому граничний обсяг доходу та максимальна кількість найманих працівників – необмежені.

 

Юліана Козаченко: "У місцевих бюджетах Запорізької області частина податку на доходи фізичних осіб зросла до 57 відсотків"

Податок на доходи фізичних осіб залишається одним із основних джерел доходів місцевих бюджетів. У загальних находженнях його частина зросла з 51,6 відсотка у 2016 році до 57,2 відсотка – у поточному.

Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, усього за 11 місяців 2017 року запорізькі платники перерахували 3 мільярди 742,8 мільйона гривень, що на 982,5 мільйона або на 35,6 відсотка більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Вона підкреслила, що скарбниці громад отримали більше податку завдяки підвищенню мінімальних заробітних плат та зростанню їх середнього рівня у більшості галузей економіки регіону. Поряд із цим на наповнення бюджету позитивно впливають заходи з детінізації, у результаті яких громадяни отримують легальну роботу, а з виплачених доходів сплачуються належні суми податку.

Майже половина надходжень у січні-листопаді забезпечена від платників м. Запоріжжя – понад 1,7 мільярда, суб'єкти господарювання м. Мелітополь, Мелітопольського та Приазовського районів спрямували 411 мільйонів, м. Енергодар, Кам'янсько-Дніпровського та Великобілозерського районів – 401 мільйон, м. Бердянськ, Бердянського та Приморського районів – майже 308 мільйонів, Василівського та Михайлівського районів – 211 мільйонів, Вільнянського, Запорізького та Новомиколаївського районів – 190 мільйонів.

Нагадаємо, адміністрування і сплату ПДФО регулює розділ IV Податкового кодексу України. Докладна інформація про податок, актуальні запитання-відповіді розміщені на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі: http://zir.sfs.gov.ua.

 

ДФС України

 

Мирослав Продан: Співпраця ДФС та OLAF має бути розширена

Взаємодія між ДФС та OLAF відзначається високою ефективністю та має значні перспективи для розвитку. Про це заявив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з в.о. Генерального директора Європейського офісу з питань боротьби з шахрайством (OLAF) Ніколасом Ілетом, яка відбулася у Брюсселі 13 грудня.

За словами Мирослава Продана, ДФС використовує всі можливі механізми та формати співпраці з OLAF. Так, здійснюється обмін оперативною інформацією та запитами про надання допомоги. Мова йде про постійний контроль за переміщенням підозрілих партій тютюнових виробів, що прямували з Литви, ОАЄ, Грузії, Білорусі, де ДФС сприяла проведенню розслідування та оперативного супроводження операцій в акваторії Чорного моря.

Крім того, спільно з OLAF проводяться спільні розслідування, пов’язані з порушенням заборон та обмежень імпорту/експорту/транзиту товарів, а також спеціальні міжнародні операції. Так, у 2017 році було проведено декілька таких спецоперацій - «PEGASUS», «SHIELD», «ORBIS» та Thunderbird, спрямованих на виявлення каналів незаконного переміщення сировини, матеріалів та обладнання, що використовуються для незаконного виробництва тютюнових виробів, та на перекриття каналів їх незаконного переміщення, а також збір даних та визначення об’ємів екологічних злочинів та правопорушень у сфері лісового господарства. 

У рамках співпраці проводяться і спільні тренінги, навчання, конференції, під час яких обговорюються питання протидії незаконному переміщенню товарів. 

«Співпраця фіскальної служби та OLAF є надзвичайно актуальною, враховуючи існуючу на сьогодні проблему з контрабандою тютюнових виробів не лише в Україні, але й в інших країнах. Лише спільна взаємодія всіх зацікавлених сторін дозволить перекрити цей канал постачання нелегальної продукції на внутрішній та зовнішній ринки», – зазначив очільник ДФС. 

Так, наприклад, лише за рахунок участі українських митниць у посилених заходах контролю за переміщенням тютюнових виробів авіаційним транспортом на територію держав-членів ЄС, координацію яких здійснював OLAF, було затримано понад 350 тис. шт. цигарок, які переміщувалися до Італії, Іспанії, Швеції, Швейцарії та Ізраїлю, узагальнено інформацію про коло осіб-авіакур’єрів. 

«Наразі митниці ДФС у режимі реального часу інформують підрозділи митниць в аеропортах держав-членів ЄС про переміщення тютюнових виробів авіакур’єрами. Для максимальної ефективності цих дій було б доцільно налагодити зворотній зв’язок з робочою групою OLAF щодо результатів контрольних заходів по авіакур’єрах, обмін даними про групи осіб, які задіяні у незаконних переміщеннях тютюнових виробів авіатранспортом», – зазначив Мирослав Продан.

Загалом, у 2017 році митницями ДФС виявлено майже 30 тис. фактів порушень митного законодавства щодо незаконного переміщення товарів вартістю понад 50,5 млн. євро., з яких вартістю більш як 20 млн. євро. вилучено.

За результатами вжитих заходів попереджено 1800 фактів незаконного переміщення 30 млн. шт. цигарок та 70 тонн тютюну. Майже 1400 фактів щодо незаконного вивезення 18 млн. шт. цигарок (60%) - припинені на східному кордоні ЄС.

Значну роль у попередженні, виявленні та розслідуванні митних правопорушень відіграє міжнародна взаємодія, завдяки якій були розкриті близько 600 фактів незаконного переміщення товарів вартістю понад 21 млн. євро (45% від загальної суми у адмінсправах).

На думку очільника ДФС, налагодження обміну упереджувальною інформацією про партії тютюнових виробів, а особливо «тютюну для кальянів», які заявлені для експорту в Україну, є перспективним напрямом співпраці між ДФС та OLAF.

«ДФС готова працювати на упередження протиправних дій з переміщення через митний кордон тютюнових виробів. Більше того, ми зацікавлені в участі у спеціальних митних операцій по контролю за переміщенням товарів, які проводяться OLAF. Впевнений, що результативність цих заходів зменшать бюджетні втрати країн-учасниць через контрабанду товарів», – зазначив Мирослав Продан.

Ніколас Ілет зазначив, що OLAF готовий розглянути всі пропозиції ДФС.

Довідково: Європейське бюро з питань боротьби з шахрайством (OLAF) створене відповідно до Рішення Європейської Комісії від 28 квітня 1999 року як орган з незалежним статусом у проведенні розслідувань, пов’язаних із шахрайством, які мають вплив на бюджет ЄС.

 

Мирослав Продан: Збільшення власних фінансових ресурсівдозволило значно поліпшити ситуацію з реалізацією великомасштабних проектів ЄС

Співпраця України та ЄС у податковій та митній сфері стала основною темою зустрічі в.о. Голови ДФС Мирослава Продана з Генеральним директором з питань сусідства і розширення Європейської Комісії, керівником Групи підтримки України в Європейській Комісії Пітером Вагнером 13 грудня у м. Брюссель.

Мирослав Продан висловив вдячність європейським партнерам за підтримку у процесі виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яка надається як на дво-, так і на багатосторонньому рівнях. Так, зокрема, на початку грудня цього року завершився дворічний проект Твіннінг, який, за оцінками ДФС, є найуспішнішим проектом міжнародної технічної допомоги для митних органів України за останні роки.

Наразі триває активна спільна робота щодо визначення конкретних напрямів взаємодії з податкових та митних питань у рамках Програми ЄС у сфері управління державними фінансами України, основним виконавцем якої з боку ЄС буде Митна та Податкова служба Литви.

Зокрема, Пітер Вагнер зазначив, що протягом найближчих 3 – 4 тижнів планується підписання фінансової частини угоди цього проекту, який  включатиме в себе значний компонент підтримки реформ у податковій та митній сферах. Орієнтовний бюджет для ДФС для впровадження реформ у рамках проекту становитиме 28 мільйонів євро.

В.о. Голови ДФС також поінформував про роботу, яка була проведена у рамках реформування ДФС та виконання Угоди про асоціацію у частині, що стосується податкової та митної сфери.

«Наше головне завдання – створити максимально прозорі та комфортні умови для ведення бізнесу в Україні та забезпечити при цьому економічну безпеку України. І одним з пріоритетних напрямів є спрощення та пришвидшення митних процедур», - зазначив Мирослав Продан.

Так, в ДФС працюють над поширенням застосування принципу „Єдиного вікна”, який забезпечує обмін в автоматичному режимі між службами контролю інформацією про вантажі, що переміщуються через кордон України. На сьогодні 30% митних декларацій оформлюються із застосуванням цього принципу, а з 1 лютого 2018 року таким чином мають оформлюватися 100% митних декларацій.

Також з метою удосконалення митного контролю та процедур планується активне використання ІТ та  сучасних засобів митного контролю – скануючих систем, систем зчитування номерів, вагових комплексів, відеофіксація.

Крім того, очільник ДФС повідомив, що для поліпшення ситуації з чергами та збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску на кордоні з Польщею, в міжнародному автомобільному пункті пропуску “Ягодин - Дорохуськ” з ІІ кварталу 2018 р. планується запровадження «Інтелектуальної системи керування рухом автомобілів».

«Мета запровадження такої системи на українсько-польському кордоні – максимальна автоматизація контрольних процедур із застосуванням системи відеоконтролю рухом транспортних засобів та Системи електронного талону проходження контрольних процедур», - зазначив Мирослав Продан.

Основною метою реформи у податковій сфері, за словами очільника ДФС, є максимальне зменшення контактів між працівником фіскальної служби та платником податків. І в основі цих перетворень – активне розширення застосування ІТ та запровадження нових електронних сервісів.

У свою чергу Пітер Вагнер позитивно відзначив зміни, впроваджені ДФС. Особливу увагу він приділив системі адміністрування ПДВ та новому механізму моніторингу ризиків при реєстрації податкових накладних. Адже, за його словами, проблема маніпуляцій з ПДВ також актуальна для ЄС і тому досвід України у боротьбі зі скрутками надзвичайно цікавий для європейських партнерів. 

Він також повідомив, що у контексті запровадження Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС ДФС спільно з іншими органами влади України виконано значний обсяг роботи. Зокрема, з 1 січня минулого року митницями ДФС вже видано понад 106,8 тис. сертифікатів з перевезення форми EUR.1. Статус схваленого експортера отримали 154 підприємства, які експортують продукцію до країн ЄС.

Україна також нещодавно приєдналася до Конвенції про правила походження (ПанЄвроМед), що відкриває для українських виробників нові можливості на ринках Європи.

Крім того, розроблені та знаходяться на розгляді відповідних комітетів Верховної Ради України законопроекти про введення інституту Уповноваженого економічного оператора, приєднання до Спільної транзитної системи (NCTS), захист прав інтелектуальної власності, особливостей оподаткування операцій із ввезення на митну територію України.

Очільник ДФС підкреслив, що останніми роками зусилля  ДФС були зосереджені на реалізації великомасштабних інфраструктурних проектів, які фінансувалися ЄС в рамках Програм прикордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства та партнерства.

«З 2009 року це було єдине джерело фінансування розвитку інфраструктури пунктів пропуску в Україні, але, починаючи з 2017 року, ситуація почала кардинально змінюватися, що дозволяє нам комплексно підходити до питання розвитку інфраструктури пунктів пропуску», - наголосив Мирослав Продан.

Відповідно до рішення Кабінету Міністрів України, яке було підтримано Верховною Радою України, з 1 січня 2017 р. 10% митних надходжень від перевиконання індикативних показників йде на розвиток інфраструктури пунктів пропуску та ІТ складової митних органів України.

Вже визначено 10 пунктів пропуску на кордоні з усіма сусідніми країнами, в яких планується проведення реконструкції та оснащення сучасними засобами митного.

«Збільшення власних фінансових ресурсів дозволило значно поліпшити ситуацію з реалізацією великомасштабних проектів ЄС, які фінансувалися за рахунок ЄС. Зокрема,  розроблені дорожні карти реалізації цих проектів до 2018 року з чітким графіком та обсягом робіт, у рамках низки проектів роботи вже виконані на 60-95%. Крім того, в ДФС створено механізм, який дозволяє успішно реалізовувати, за підтримки ЄС, аналогічні проекті на кордоні з Молдовою та Білоруссю», - підкреслив Мирослав Продан.

 

Мирослав Продан взяв участь у 131-й сесії Ради митного співробітництва

У Брюсселі завершилася 131-ша сесія Ради митного співробітництва, в якій взяв участь в.о. Голови ДФС Мирослав Продан. 

За словами очільника ДФС, для України участь у таких заходах є можливістю заявити про результативність своєї роботи у митному напрямі для підвищення інвестиційної привабливості нашої країни та досягти більш тісного співробітництва з країнами – учасницями Всесвітньої митної організації у напрямі протидії митним правопорушенням та спрощенням митних процедур. 

«Для Державної фіскальної служби співпраця з Всесвітньою митною організацією є одним з пріоритетних напрямів міжнародного митного співробітництва. ДФС бере активну участь у спільних операціях під егідою ВМО у сферах боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, захисту прав інтелектуальної власності та інших подібних заходах», – розповів Мирослав Продан. 

Крім того, фахівці ДФС беруть участь у роботі Технічного комітету ВМО з митної оцінки, що дозволяє отримувати актуалізовану інформацію та відстоювати інтереси України у сфері формування методології визначення митної вартості у відповідності до Угоди Світової організації торгівлі про митну оцінку. Участь України в розробці стандартів в рамках Комітету у сфері трансфертного ціноутворення дозволить використовувати інноваційні можливості, найкращий досвід та інформацію про трансфертне ціноутворення для перевірки транзакцій між пов’язаними сторонами.

Участь у роботі робочих органів ВМО дає змогу сконцентрувати зусилля ДФС на аналізі інформації з питань класифікації товарів та моніторингу міжнародної торгівлі, відстоювати інтереси України в процесах та при прийнятті рішень стосовно розробки нових інструментів торговельного спрощення, оновлення керівництв, прийняття резолюцій та рекомендацій ВМО з питань спрощення та гармонізації митних процедур тощо. 

Крім того, участь ДФС у діяльності ВМО надає широкі можливості для залучення допомоги з боку ВМО для інституційного розвитку (навчання персоналу, підвищення, технічна допомога). 

Так, зокрема, на базі Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС було відкрито Регіональний кінологічний навчальний центр, який є 9-им у світі. 

«Діяльність Регіонального кінологічного навчального центру - це можливість для України обмінятись досвідом та передовими методиками у галузі кінології з іншими країнами, це шанс для того, аби активніше впроваджувались рамкові стандарти безпеки Всесвітньої митної організації», – зазначив Мирослав Продан. 

Зокрема, центр має можливість готувати кінологічні команди для потреб митних органів країн Східної Європи та Чорноморського басейну для пошуку вибухівки, зброї, грошей та наркотичних засобів. Сьогодні також розробляється спеціальна програма для навчання кінологів та їх собак, які будуть спеціалізуватися на пошуку бурштину, що є актуальним для України.

 

Електронні сервіси ДФС

 

До уваги платників! Оновлення програмного забезпечення

Бердянська ОДПІ доводить до відома платників, що з 08.12.2017 вийшло оновлення «Єдиного вікна» (EDZV)» 1.25.27.0.

Дане програмне забезпечення використовується виключно для оновлення «Єдиного вікна» починаючи з версії версії 1.25 та вище.

Перелік змін та доповнень (версія 1.25.27.0) (станом на 08.12.2017)

Нові версії документів:

1. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу МФУ від 17 березня 2017 року № 369) додано нову версію документа:

F0103404 – «Податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи - підприємця (річна)».

2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України, додано нові версії 9-и документів.

Інформація щодо вищевказаних змін розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

 

Платники єдиного внеску та застраховані особи можуть отримати інформацію з реєстру страхувальників

Платники єдиного внеску та/або застраховані особи можуть отримати інформацію з реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування у формі витягу, - повідомляють в Бердянській ОДПІ.

 Порядок надання інформації з реєстру страхувальників затверджений наказом МФУ від 21.07.2017 № 651.

ДФС щоденно оприлюднює на власному офіційному веб-порталі дані з реєстру страхувальників про взяття на облік/зняття з обліку платника єдиного внеску.

У випадку, коли платнику єдиного внеску та/або застрахованій особі необхідна більш детальна інформація з реєстру страхувальників, ніж оприлюднена на офіційному веб-порталі ДФС, або необхідне документальне підтвердження даних реєстру страхувальників, то у такому разі платник єдиного внеску та/або застрахована особа може отримати витяг з реєстру страхувальників.

Запит про отримання витягу з реєстру страхувальників (форма № 1-ЗРС) можна подати особисто платником єдиного внеску та/або застрахованою особою чи уповноваженою на це особою,  надіслати поштою або засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Запит може бути направлений як до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску, так і до іншого контролюючого органу.

Витяг з реєстру страхувальників формується залежно від категорії платників та містить відомості з реєстру страхувальників, які є актуальними на дату формування витягу.

 

Центр сертифікації електронних ключів ДФС України

 

Документи, які необхідно надати фізичній особі для отримання ЕЦП

Бердянська ОДПІ повідомляє, що для отримання послуг еклектронного цифрового підпису (ЕЦП) фізичній особі необхідно:

- надати Реєстраційну картку, заповнену відповідно до зразка (у двох примірниках) та оформити необхідні документи за списком, наведеним на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС acskidd.gov.ua («Розділ «Реєстрація користувачів»), а саме:

● надати копію паспорта підписувача (копії 1-2 сторінок (3-6 за наявності відміток) та сторінку з відміткою про реєстрацію місця проживання) або копію паспорта підписувача виготовленого у формі картки, що містить безконтактний електронний носій (копії лицьового та зворотного боку та копія паперового витягу з Єдиного державного демографічного реєстру про адресу реєстрації місця проживання, або копія Довідки про реєстрацію місця проживання фізичної особи), або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про постійне місце проживання в іноземній державі, засвідчена підписом власника;

● надати копію посвідки на постійне (тимчасове) місце проживання, засвідчену підписом власника, або паспорта громадянина іншої країни із нотаріально засвідченим перекладом на українську мову (для іноземних громадян);

● надати копію картки платника податків*, засвідчену підписом власника. За наявності у паспорті громадянина України реєстраційного номера облікової картки платника податків, замість копії картки платника податків, може бути подана копія сторінки паспорта громадянина України з відповідною відміткою, засвідчена підписом власника. Якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, додатково подається копія сторінки паспорту з відміткою про таку відмову.

 * - у разі, якщо через релігійні переконання фізична особа відмовилась від реєстраційного номеру облікової картки платника податків, копія картки платника податків не подається.

Більш детальна інформація розміщена на офіційному інформаційному ресурсі АЦСК ІДД ДФС за посиланням:https://acskidd.gov.ua/fiz_osoba

 

З 11 грудня 2017 року набрали чинності нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна на офіційному сайті Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – АЦСК ІДД ДФС) у розділі «Реєстрація користувачів»: www.acskidd.gov.ua/r_kor.

Також для удосконалення процедур ідентифікації та автентифікації клієнтів під час надання послуг електронного цифрового підпису внесено Зміни № 5 до Регламенту АЦСК ІДД ДФС. Переглянути Зміни № 5 до Регламенту АЦСК ІДД ДФС можна у розділі «Реєстрація користувачів»: https://acskidd.gov.ua/reglament.

 

    

Шановні відвідувачі і користувачі сайту!

Використання будь-яких матеріалів, що опубліковані на цьому сайті, дозволяється при умові вказання посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на офіційний сайт Бердянської райдержадміністрації www.berda.gov.ua