Купить новостройку с отделкой. Где купить однокомнатную квартиру в новостройке? Купить новостройку недорого. Оценка стоимости недвижимости. Какая рыночная оценка недвижимости? Принципы оценки недвижимости. Теплый пол своими руками. Как сделать теплый пол в доме. Монтаж водяного теплого пола. Не включается ноутбук. Скажите почему не включается ноутбук. Ноутбук включается и сразу выключается. Быстрый кредит наличными. Где быстро взять кредит без справок. Оформить быстрый кредит. Топ wow сервера. Где скачать последний клиент wow? Самый лучший сервера world of warcraft. Ленточная пилорама цена. Ленточная пилорама своими руками чертежи. Скачать чертежи ленточной пилорамы. Аренда квартир без посредников. Длительная аренда квартир без посредников и прочих. Аренда однокомнатной квартиры.

 

 

Бердянська ОДПІ інформує

Інформація БОДПІ станом на 13.12.2017

Бердянська ОДПІ повідомляє

 

Відбувся семінар для платників аграрного сектору

Днями у актовій залі Бердянської ОДПІ відбувся черговий семінар для платників аграрного сектору, зокрема бухгалтерів фермерських господарств Бердянського та Приморського районів, за участю представників регіонального представництва ВБК «Баланс-клуб» в Запорізькій області та обласного відділення всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський бухгалтерський клуб».

Учасники зібрання отримали нагоду дізнатись про новації законодавства та останні роз’яснення ДФС України в частині оподаткування юридичних та фізичних осіб підприємців.

Податківці разом з представниками бізнесу обговорили проблемні питання щодо роботи системи блокування податкових накладних.

Відкрила семінар начальник Бердянського управління ГУ ДФС у Запорізькій області Пономаренко Олена Миколаївна. Вона  проінформувала присутніх про стан забезпечення надходжень до  бюджетів всіх рівнів, розширення кількості електронних сервісів ДФС. Також зупинилась на актуальних питаннях функціонування електронної системи управління ризиками при адмініструванні ПДВ, моніторингу відповідності  податкових накладних критеріям оцінки ризиків. Детально розглянули дії платників, у разі зупинення реєстрації податкових накладних, правильності та повноти формування документів для їх розблокування.

За словами начальника Бердянського управління Олени Пономаренко, податківці приділяють особливу увагу тим платникам, реєстрація податкових накладних яких призупинена.

Також обговорювались актуальні питання податкового законодавства стосовно орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, сплати земельного податку платниками єдиного податку, адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.

Серед іншого, розглядалися також питання оподаткування ПДФО окремих видів доходів, правильності заповнення форми 1-ДФ та легалізації заробітної плати працівників.

Окремо висвітлювалась тема оплати праці та трудових відносин.

Учасники семінару отримали відповіді на актуальні питання та практичні поради щодо заповнення документів, які необхідно подати до ДФС України, щоб розблокувати зупинену ПН/РК.

На соціальні гарантії платники податків Бердянської ОДПІ спрямували  понад  376 мільйонівгривень ЄСВ

З початку року платники податків Бердянської ОДПІ перерахували до бюджету 376 млн. 624,2 тис. грн.. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 125,8 млн. грн. або на 50 відсотків перевищує показник 11 місяців минулого року.

Зокрема, за підсумками листопада поточного року на соціальні гарантії направлено 35,4 млн. грн. ЄСВ. Порівнюючи з листопадом минулого року надходження зросли на 13,5 млн. грн., або на 61,4 відсотка.

За словами начальника Бердянської ОДПІ Оксани Федорової, позитивну динаміку надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування досягнуто завдяки цілеспрямованій роботі з роботодавцями щодо підвищення рівня оплати праці найманим працівникам, вжиттю заходів з детінізації доходів та легалізації зайнятості населення.

 

За використання земель Бердянського та Приморського районів місцеві бюджети отримали понад 82474,4тис. грн.

Ці кошти були сплачені власниками землі та землекористувачами до місцевих бюджетів впродовж січня-листопада 2017 року, та майже на 7273,3 тис.грн. перевищили надходження аналогічного періоду минулого року. Про це під час наради за підсумками січня-листопада 2017 року повідомила начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова.

За її словами земельний податок наразі замикає трійку лідерів бюджетоформуючих платежів місцевих бюджетів, поступаючись за розміром податку на доходи фізичних осіб та єдиному податку.

Із загальної суми коштів, сплачених за землю, внесок юридичних осіб – підприємств, установ та організацій наближається до позначки 59946,2 тис. грн. Щодо громадян, то їхні платежі за користування землею є дещо меншими і за звітний період становлять 22528,1 тис.грн.

Оксана Федорова звертає увагу всіх суб’єктів господарювання на обов’язкове дотримання вимог Податкового кодексу України в частині своєчасності подання податкової звітності з плати за землю, при наявності об’єктів оподаткування, правильності розрахунку податкових зобов’язань з цієї плати. Невиконання цих вимог призводить до недоотримання місцевими бюджетами значних коштів.

Окрім того нагадує, що статтею 141 Земельного Кодексу України визначено підстави припинення права користування земельною ділянкою. Зокрема, однією із них є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

- Тісна співпраця з органами місцевого самоврядування та виконавчої влади в частині своєчасності отримання інформації про об’єкти оподаткування,  встановлені ставки по платі за землю,  надані податкові пільги та вжиття заходів, відповідно до вимог Податкового кодексу України із залучення до оподаткування таких суб’єктів господарювання - забезпечить повноту надходжень цієї плати до місцевих бюджетів області, - наголошує начальник Бердянської ОДПІ Оксана Федорова.

 

Увага – акція: «Передплати«Вісник» на 2018 рік та отримай – страховий поліс «Дорожній оберіг».

Бердянська ОДПІ нагадує, що триває передплатна кампанія журналу «Вісник. Право знати все про податки і збори» на наступний рік. Редакція журналу запрошує взяти участь в акції«Передплати «Вісник» на 2018 рік та отримай – страховий поліс «Дорожній оберіг». Акція триває до 31 грудня 2017 року.

Учасниками Акції є всі передплатники Журналу, які передплатили журнал «Вісник. Право знати все про податки і збори» на 2018 рік не менше ніж на 12 місяців, включаючи тих, хто розпочав річну передплату журналу з грудня 2017 року, а також тих, термін річної передплати яких закінчується не пізніше 1 квітня 2019 року.

Приз Акції — страховий поліс «Дорожній оберіг» від компанії ПрАТ «ПРОСТО-страхування» (варіант страхування «Преміум» на страхову суму 50 000 грн на одну застраховану особу). Строк страхування – з 1 березня 2018 року по 28 лютого 2019 року.

Для отримання Призу, учасники повинні надіслати на адресу Організатора Акції: вул. Хорива, 24, м. Київ 04071  копії підтвердних документів про здійснення передплати, повністю заповнений бланк Доручення-згоди на страхування та Анкету учасника Акції.

Передплатна ціна «Вісника» залишається на наступний рік незмінною і становить:

- для платників податків-юридичних і фізичних осіб – 248 грн. за місячний комплект (чотири журнали + щомісячний додаток-практикум);

- для студентів та викладачів економічних факультетів ВНЗ –148 грн. за пільговий місячний комплект з щомісячним додатком.

Додаткову інформацію щодо передплати та акції запитуйте за телефоном(061) 234-60-59або за адресою  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Посилання щодо акції на сайті «Вісника»:http://www.visnuk.com.ua/uk/akziya

 

Новини законодавства

 

Продовження граничних строків для подання податкової декларації та заяв здійснюватиметься по-новому

З 5.12.2017 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2017 № 861 «Про затвердження Порядку застосування норм пунктів 102.6 – 102.7 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України».

Зазначеним наказом визначено механізм продовження граничних строків для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань відповідно до норм Податкового кодексу України.

Зокрема, продовження граничних строків для платників податків здійснюється у разі, якщо такий платник податків – фізична особа або посадова особа юридичної особи був позбавлений можливості у визначений Кодексом строк складати та подавати податкову звітність, а також подавати заяви про перегляд рішень контролюючих органів та заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань, а саме:

перебував за межами України;

перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;

був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

При цьому для посадової особи юридичної особи продовження граничних строків здійснюється за умови, що протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Довідково: наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2017 року за № 1373/31241 та опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 05.12.2017 № 95.

 

Система моніторингу оцінки ризиків при реєстрації податкових накладних буде тимчасово призупинена

За повідомленням прес-служби ДФС України Верховна рада України прийняла в другому читанні та в цілому зміни до Податкового кодексу України, відповідно до якого вводяться нові тимчасові правила реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК).

Всі ПН, реєстрація яких зупинена відповідно до критеріїв оцінки ступеня ризиків, мають бути зареєстровані в Єдиному реєстрі з 02.01.2018.

Ця норма не буде розповсюджуватися на такі ПН/РК:

- станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення та документи;

- станом на 1 грудня 2017 року прийнято рішення про відмову в реєстрації та по яких не розпочаті процедури адміністративного або судового оскарження.

ПН, реєстрація яких зупинена з 1 грудня та по яких платником податку після 1 грудня подані пояснення і копії документів мають бути прийняті протягом 5 робочих днів. У разі, якщо у цей строк не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК, реєстрація таких ПН здійснюється на наступний робочий день, за днем закінчення терміну розгляду пояснень і документів платника податку.

Нові норми вступають в силу з наступного дня після опублікування закону.

СМКОР призупиняє дію на два місяці. За цей час від набрання законом чинності Кабінет міністрів має визначити новий порядок дії системи блокування ПН.

 

Роз’яснення законодавства

 

Підприємці на загальній системі оподаткування суму сплаченого єдиного внеску за звітний рік включають до витрат наступного року

Об'єктом оподаткування доходів, отриманих підприємцем на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.

   До витрат, зокрема, належать суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім ПДВ для фізичної-особи —підприємця, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця.

Фізичні особи - підприємці зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік на підставі даних річної податкової декларації, до 10 лютого наступного року.

Фізична особа - підприємець, без використання праці найманих працівників, формує та подає звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сама за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Оскільки,  підприємці на загальній системі оподаткування сплачують єдиний внесок  за звітний рік до 10 лютого наступного року після подання звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску, то сума сплаченого єдиного внеску за звітний рік включається до складу витрат наступного року.

Зазначена норма передбачена п. 177.2, п.п. 177.4.3 ст. 177 Податкового кодексу України,  ст. 9 Закону України від 08.07.10 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п. 2 розд. III «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого наказом МФУ від 14.04.2015 № 435.

 

Уточнено порядок подання Повідомлення про об’єкти оподаткування у разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України

Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів» від 06.10.2017 № 839 затверджено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів.

Наказ набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування (опублікований в Офіційному віснику України 28.11.2017 №93). Отже зміни набирають чинності 08.12.2017 року.

Зокрема, Наказом № 839 уточнюється порядок подання та заповнення повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за ф.№20-ОПП, у разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України.

Так, у разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою N 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді.

У такому випадку розділ 3 повідомлення за формою N 20-ОПП заповнюється з урахуванням такого: у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу, у графі 8 - повне місцезнаходження в країні за межами України, графа 7 не заповнюється.

Зазначена норма передбачена п. 8.4 «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.11 № 1588 (з урахуванням змін, внесених наказом МФУ №839 від 06.10.2017).

 

Порушення в застосуванні податкової соціальної пільги за кількома місцями отримання доходів

Якщо платник податку порушує норми щодо застосування податкової соціальної пільги, внаслідок чого податкова соціальна пільга застосовується за кількома місцями отримання доходів, платник податку втрачає право на її отримання за всіма місцями отримання доходу, починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.

При цьому, платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від неї всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення.

На підставі такої заяви кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100% суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат.

Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку.

Право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Міністерством фінансів України наказом від 19.05.2017 № 514 затверджено  «Порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або відновлення його права на податкову соціальну пільгу та форми повідомлення про наявність порушень".

Зазначена норма передбачена п.п. 169.2.4 ст. 169 Податкового кодексу України.

 

Внесено зміни щодо обліку платників податків і зборів у разі неподання заяв або документів для взяття на облік в контролюючих органах

Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до «Порядку обліку платників податків і зборів» від 06.10.2017 № 839 затверджено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів.

Наказ набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного опублікування (опублікований в «Офіційному віснику України» 28.11.2017 №93). Отже зміни набирають чинності 08.12.2017 року.

Зокрема, наказом № 839 внесено зміни до п.13.2 розділу ХІІ «Порядку обліку платників податків і зборів» щодо обліку платників податків у разі неподання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, заяв або документів для взяття на облік в контролюючих органах.

Якщо юридична особа, відокремлений підрозділ юридичної особи, фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, має стан такої, що провадить діяльність та при цьому не перебуває на обліку чи знята з обліку у відповідному контролюючому органі, то таким органом вживаються заходи щодо:

- отримання відповідних відомостей від державного реєстратора та постановки на облік за основним місцем обліку таких платників;

- подання платниками, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»  №755, заяв для взяття їх на облік за основним місцем обліку як платників податків;

- подання документів для взяття на облік за неосновним місцем обліку, якщо у платника податків відповідно до законодавства є обов'язки щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на відповідній території.

При цьому, платники податків, які не подали до відповідних контролюючих органів заяв та/або документів для взяття їх на облік за основним або неосновним місцем обліку, обліковуються у таких органах з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».

 

Повідомленняпрообєктиоподаткуванняабообєкти, повязанізоподаткуваннямподаєтьсяпротягом10 робочихднів

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку обліку платників податків і зборів №1588) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі створення відокремленого підрозділу юридичної особи з місцезнаходженням за межами України повідомлення за формою N 20-ОПП подається юридичною особою протягом 10 робочих днів після створення, реєстрації такого підрозділу до контролюючого органу за основним місцем обліку юридичної особи у паперовому вигляді.

У такому випадку розділ 3 повідомлення за формою N 20-ОПП заповнюється з урахуванням такого: у графі 6 зазначається код країни місцезнаходження такого підрозділу, у графі 8 - повне місцезнаходження в країні за межами України, графа 7 не заповнюється.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою № 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

Зазначена норма передбачена п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України,
п. 8.4 «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.11 № 1588 (з урахуванням змін, внесених наказом МФУ №839 від 06.10.2017).

 

Придбання товару у неприбуткової організації. Особливості обліку у платника податку на прибуток

У платника податку на прибуток, який враховує різниці, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання.

Таке збільшення не здійснюється:

- якщо вартість придбаних товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року,

- товари, у тому числі необоротні активі, роботи та послуг придбані у бюджетних установ і неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону.

Зазначена норма не стосується операцій, зазначених у п. 140.2, п.п. 140.5.6 ст. 140, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 Податкового кодексу.

Отже, у разі якщо сума операцій з придбання у неприбуткових організацій товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року (у 2017 році - 80 тис грн.) , а також придбання відбулось у бюджетної установи або неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, податкова різниця для коригування фінансового результату до оподаткування не виникає.

Якщо сума операцій перевищує встановлену граничну межу (25 розмірів мінімальної заробітної плати), необхідно збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду на  всю суму 30 % всієї вартості товарів без ПДВ, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних протягом звітного (податкового) року.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України.

 

Порядок внесення змін та виправлень у Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку шляхом подання повідомлення за ф. № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку обліку платників податків і зборів №1588) .

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

У повідомленні поряд із реквізитом, який змінився, зазначається у дужках його попереднє значення.

В разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого.

Якщо суб’єкт господарювання виявив помилку у повідомленні за ф. № 20-ОПП, він повинен подати повідомлення з виправленою інформацією про такі об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП до органу ДФС за основним місцем обліку.

При заповненні повідомлення за ф. № 20-ОПП з виправленою інформацією у другій графі відомостей про об’єкти оподаткування зазначається код ознаки надання інформації 3 (надання інформації щодо зміни відомостей про об’єкт оподаткування).

Таке повідомлення подається разом з супровідним листом, в якому зазначається факт виправлення помилок у відомостях про об’єкт оподаткування.

Зазначена форма передбачена п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України та
п. 8.5 «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого наказом МФУ від 09.12.11 № 1588.

 

Нецільова благодійна допомога. Правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб у 2017 році

Для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб благодійна допомога поділяється на цільову та нецільову.

Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.

Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається, зокрема, резидентами - юридичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 169.4.1 ст. 169 Податкового кодексу, встановленого на 1 січня такого року (у 2017 році - 2240 гривень).

При цьому перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню у джерела виплати податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% (в 2017 році оподатковується сума, що перевищує 2240 грн).

Отже сума нецільової благодійної допомоги, що надається юридичною особою фізичній особі у розмірі, який у 2017 році не перевищує 2240 грн., не включається до оподатковуваного доходу такої особи, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і відображається у податковому розрахунку N 1 ДФ за ознакою доходу "169".

Сума перевищення нецільової допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи та оподатковується на загальних підставах і відображається у податковому розрахунку ф. N 1 ДФ за ознакою доходу "127".

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від юридичної особи платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір у 2017 році  - 2240 гривень.

Зазначена норма передбачена пп. 170.7.1 та пп. 170.7.3 ст. 170 Податкового кодексу України.

 

При наданні безповоротної фінансової допомоги платнику податку на прибуток коригування на різниці не здійснюється

Платник податку на прибуток, який враховує різниці фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшує на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підр. 4 розд. XX Податкового кодексу.

Вказане збільшення не стосується безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 ст. 140 Кодексу.

Згідно п.п. 140.5.9 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів (вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг), безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Отже якщо отримувач безповоротної фінансової допомоги є платником податку на прибуток на загальних підставах, фізичною особою, то у підприємства - надавача безповоротної фінансової допомоги коригування на різниці не здійснюються.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Якщо отримувачем безповоротної фінансової допомоги є юридична особа – платник єдиного податку, то підприємству – надавачу безповоротної фінансової допомоги необхідно збільшувати фінрезультат на суму такої допомоги.

Зазначена норма передбачена п.п. 140.5.10 ст. 140 Податкового кодексу України.

 

Подання податкового розрахунку ф. 1 ДФ за відокремлений підрозділ, який не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати податок на доходи фізичних осіб

Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремої порції за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У порції, яка подається за відокремлений підрозділ, зазначаються відомості щодо фізичних осіб (працюючих) цього підрозділу.

Зазначена норма передбачена п.п. 176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України та п. 2.6 розд. ІІ «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» затверджено наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.

 

Заповнення граф 4-12 Звіту форми 1-ОТ суб’єктами господарювання, які реалізують тютюнові вироби оптом та в роздріб

Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.03.2016 за №340/28470 зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 49) затверджено, зокрема, Форму звіту № 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі» (далі – Звіт № 1-ОТ) та Порядок її заповнення (далі – Порядок).

Порядком встановлено, що Звіт № 1-ОТ подають суб’єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.

У разі якщо суб’єкт господарювання має у своєму складі структурні одиниці, які не є юридичними особами, Звіт № 1-ОТ заповнюється в цілому щодо підприємства з урахуванням усіх структурних одиниць.

Інформація подається за кодами та видами тютюнової продукції усього за звітний період згідно з додатком до Наказу № 49.

Інформація у розрізі контрагентів подається згідно з розділами II та III

Звіту № 1-ОТ.

Інформація про залишки тютюнової продукції на кінець звітного місяця подається згідно з розд. І Звіту № 1-ОТ.

Відповідно до п. 3-11 розд. ІІ Порядку графи 4-12 розд. І Звіту № 1-ОТ заповнюються наступним чином:

у графі 4 зазначається залишок тютюнових виробів на початок звітного місяця;

у графі 5 – обсяг придбання тютюнових виробів усього за звітний період суб’єктом господарювання, який здійснює оптову торгівлю тютюновими виробами;

у графі 6 – обсяг придбання тютюнових виробів суб’єктом господарювання тільки у виробника тютюнових виробів;

у графі 7 – обсяг придбання тютюнових виробів суб’єктом господарювання за імпортом;

у графі 8 – обсяг придбання тютюнових виробів суб’єктом господарювання тільки у підприємств оптової торгівлі тютюновими виробами;

у графі 9 – обсяг реалізації тютюнових виробів усього за звітний період;

у графі 10 – обсяг реалізації тютюнових виробів у роздрібній торгівлі;

у графі 11 – обсяг реалізації тютюнових виробів підприємствам оптової торгівлі;

у графі 12 – обсяг реалізації тютюнових виробів на експорт.

Крім того, у розд. III Звіту № 1-ОТ зазначаються всі контрагенти, яким здійснювалася реалізація тютюнових виробів, у тому числі власні роздрібні мережі.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 115.02).

 

Дохід, отриманий фізичною особою за межами території України, не є базою нарахування ЄСВ

Бердянська ОДПІ інформує.

Враховуючи положення частини першої ст.7 Закону Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) роботодавці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП), сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) за найманих працівників із сум нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями, та сум винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Статтею 4 розділу ІІ Закону №2464 визначені особи, які є платниками ЄСВ. Громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України згідно цієї статті не є платниками ЄСВ в обов’язковому порядку.

Відповідно до частини першї ст.10 Закону №2464 громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, мають право на добровільну сплату ЄСВ. Такі особи, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного у договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Отже, дохід, отриманий фізичною особою за межами України, не є базою нарахування ЄСВ, оскільки дохід отримано поза межами трудових відносин на території України. При цьому, громадяни України, які працюють за її межами, мають право на добровільну сплату ЄСВ у разі заключення договору про добровільну участь на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

 

Втрата або неможливість вивезення первинних документів із зони АТО: дії платника податків

Бердянська ОДПІповідомляє, що відповідно до п.п.38.11 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, у разі втрати та/або неможливості вивезення платниками податків первинних документів у зв’язку з проведенням антитерористичної операції (далі – АТО) або первинні документи знаходяться на тимчасово окупованій території та/або на території населених пунктів на лінії зіткнення і їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя та здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з іншими адміністративними перешкодами, встановленими органами влади, платник податків/податковий агент за місцем свого обліку подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються:обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів до завершення проведення АТО запроваджується мораторій на проведення будь-яких перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату цих документів, такий платник податків/податковий агент зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Зазначені у п.п.38.11 п.38 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ положення застосовуються до платників податків/податкових агентів, які станом на 1 квітня 2017 року здійснили зміну свого місцезнаходження (місця проживання) з тимчасово окупованої території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення на іншу територію України та сплачували податки до бюджету в період проведення АТО згідно з ПКУ.

Слід заначити, що втрата документів, яка не пов’язана з проведенням АТО, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення вищевказаного підпункту.

 

 Отримувачу послуги видано касовий чек: коли буде право на податковий кредит?

Бердянська ОДПІнагадує, що відповідно до п.1.1 ст.1 розділу І Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями  (далі – ПКУ) правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

До складу податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення платником ПДВ операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п.«а» п.198.1 ст.198 розділу V ПКУ).

Підпунктом «б» п.201.11 ст.201 розділу V ПКУ визначено, що підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної (далі – ПН), є, зокрема касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку). У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням ПДВ, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Отже, якщо касовий чек містить суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника) і сума придбання по ньому не перевищує 200 грн. за день (без урахування податку), то такий чек для отримувача товарів/послуг є підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до складу податкового кредиту без отримання податкової накладної.

 

Платники єдиного податку четвертої групи сплачують єдиний податок протягом року за різними ставками

Бердянська ОДПІінформує, що відповідно до п.п.295.9.2 п.295.9 ст.295 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

- у I кварталі – 10 відсотків;

- у II кварталі – 10 відсотків;

- у III кварталі – 50 відсотків;

- у IV кварталі – 30 відсотків.

Платники єдиного податку четвертої групи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п.295.9.2 п.295.9 ст.295 ПКУ (п.п.295.9.3 п.295.9 ст. 295 ПКУ).

Крім цього, п.п.295.9.8 п.295.9 ст.295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки.

 

До уваги релігійних організацій!

Бердянська ОДПІ звертає увагу на те, що релігійним неприбутковим організаціям термін для приведення установчих документів відповідно до вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010  №2755-VIзі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і подання копій таких документів до контролюючого органу продовжено до 1 січня 2018 року.

Неприбуткові релігійні організації, які до 1 січня 2018 року не приведуть свої установчі документи у відповідність до вимогам ПКУ та не нададуть копії таких документів контролюючому органу, після 1 січня 2018 року будуть виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Тобто, з 1 січня 2018 року такі релігійні організації втратять статус неприбуткових і будуть вважатись платниками податку на прибуток на загальних підставах з відповідним оподаткуванням.

Зазначена норма передбачена п.35 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.

 

Останній термін подання заяви для відмови від застосування спрощеної системи оподаткування з 2018 року 21 грудня 2017 року

Бердянська ОДПІ нагадує, що відповідно до п.п.298.2.2 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п.298.2.1 п.298.2 ст.298 ПКУ).

Отже, останній термін подання заяви платниками до контролюючого органу для відмови від застосування спрощеної системи оподаткування з 2018 року  21 грудня 2017 року.

 

Уточнена податкова декларація з податку на прибуток: необхідність подання фінансової звітності

Бердянська ОДПІнагадує, що фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) та її невід’ємною частиною.

Фінансова звітність подається як додаток ФЗ до Декларації. При цьому у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка «+». Відомості про форми фінансової звітності, які одночасно подаються з Декларацією, відображаються у відповідній таблиці Декларації.

У разі виправлення помилок в уточнюючій Декларації платник податку може не подавати фінансову звітність повторно за умови, що показники фінансової звітності, що була подана з Декларацією за відповідні звітні періоди, не підлягають виправленню.

У разі виявлення помилок у фінансовій звітності (у тому числі за 2014 – 2016 роки), яка є додатком ФЗ до Декларації, платник податків повинен подати разом з уточнюючою Декларацією виправлену фінансову звітність.

При поданні уточнюючої Декларації у таблиці «Наявність додатків» проставляється позначка про подання додатка ФЗ до Декларації та зазначаються відомості про форми фінансової звітності, які були подані/подаються до органу ДФС. Оскільки форма Декларації містить обов’язкові для заповнення позначки щодо наявності поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності (абзац одинадцятий п. 48.3 ст. 48 ПКУ), то Декларація подається після подання фінансової звітності.

Виправлену фінансову звітність платник податків може подати у паперовій формі до контролюючого органу за основним місцем обліку з супровідним листом.

Платники мають право скористатися нормами п. 46.4 ст. 46 розд. ІІ ПКУ щодо подання доповнення до податкової декларації, яке може бути складено за довільною формою та буде використано контролюючим органом при аналізі показників такої декларації. У такому разі платник зазначає про цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації, а доповнення до декларації вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації.

 

Щодо порядку оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному або судовому порядку

Бердянська ОДПІнагадує, що стаття 56 Податкового кодексу України (далі – Кодексу) передбачає права платників щодо оскарження рішень контролюючих органів.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня, у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник контролюючого органу може продовжити строк розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

 

Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 статті 56 Кодексу.

 В пункті 56.23. статті 56 Кодексу зазначені особливості оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику;

-  скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

- скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим;

- якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

 

Відбулися зміни в обліку платників податків і зборів

Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до «Порядку обліку платників податків і зборів» від 06.10.2017 № 839 затверджено зміни до Порядку обліку платників податків і зборів.

Зокрема, наказом № 839 внесено зміни до п.13.2 розділу ХІІ «Порядку обліку платників податків і зборів» щодо обліку платників податків у разі неподання у строки та у випадках, передбачених Податковим кодексом України, заяв або документів для взяття на облік в контролюючих органах.

Якщо юридична особа, відокремлений підрозділ юридичної особи, фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, має стан такої, що провадить діяльність та при цьому не перебуває на обліку чи знята з обліку у відповідному контролюючому органі, то таким органом вживаються заходи щодо:

- отримання відповідних відомостей від державного реєстратора та постановки на облік за основним місцем обліку таких платників;

- подання платниками, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» №755, заяв для взяття їх на облік за основним місцем обліку як платників податків;

- подання документів для взяття на облік за неосновним місцем обліку, якщо у платника податків відповідно до законодавства є обов'язки щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на відповідній території.

При цьому, платники податків, які не подали до відповідних контролюючих органів заяв та/або документів для взяття їх на облік за основним або неосновним місцем обліку, обліковуються у таких органах з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік».

 

Щоб неприбуткова організація не помилилася із заповненням реєстраційної заяви

Відповідно до п. 6 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440, із змінами (далі – Реєстр), для включення до Реєстру неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу за основним місцем обліку, зокрема, реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Поля заяви за формою 1-РН заповнюються наступним чином:

- «1 – Код згідно з ЄДРПОУ неприбуткового підприємства (установи, організації)» – код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (код – ЄДРПОУ). При поданні реєстраційної заяви одночасно із здійсненням державної реєстрації юридичної особи це поле заповнюється державним реєстратором;

- «1.1 – Код згідно з ЄДРПОУ організації вищого рівня» – код згідно за ЄДРПОУ організації вищого рівня платника, що діє на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону;

- «2 – Найменування неприбуткового підприємства (установи, організації)» та «2.1 – Найменування організації вищого рівня» – зазначаються повне найменування відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) неприбуткової організації та організації вищого рівня, на підставі установчих документів якої діє така неприбуткова організація;

- «3 – Код та назва організаційно-правової форми» – вказуються код та назва організаційно-правової форми неприбуткової організації відповідно до даних ЄДР;

- «4 – Відомості про відповідальних осіб»:

- «КЕРІВНИК» – зазначаються прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (лише для фізичних осіб - платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта) керівника, відомості щодо якого включені до ЄДР, номер телефону, факсу;

- «ГОЛОВНИЙ БУХГАЛТЕР» – бухгалтер чи інша особа, відповідальна за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку по якій зазначаються прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (лише для фізичних осіб - платників податків, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), номера телефону, факсу. Якщо ведення бухгалтерського обліку здійснюється безпосередньо керівником неприбуткової організації, зазначаються дані про керівника неприбуткової організації.

При оприлюдненні установчих документів неприбуткової організації на офіційному веб-порталі Мін’юсту, у полі «Установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України ”Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань”» проставляється позначка «х» або «+».

Заява за формою 1-РН засвідчується підписом керівника неприбуткової організації із зазначенням його прізвища, ім’я, по батькові, печаткою (за наявності).

Зазначається дата написання заяви.

Реєстраційна заява за формою 1-РН із додатками до неї можуть бути подані (надіслані) неприбутковою організацією в один із таких способів:

- особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону;

- державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань до контролюючих органів разом з відомостями про державну реєстрацію створення юридичної особи або змін до відомостей про юридичну особу згідно із Законом.

 

Податкову соціальну пільгу не застосовують до авансу

Бердянська ОДПІнагадує, що згідно з п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (2015 році – 1710 грн, у 2016 році – 1930 грн, у 2017 році – 2240 грн).

При перевищенні місячної заробітної плати понад встановлений розмір питання надання податкової соціальної пільги не розглядається, незалежно від категорії платника податку, що її одержує.

Таким чином, податкова соціальна пільга застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини, тобто авансу.

 

 Щодо права громадян на звернення до органів фіскальної служби

Бердянська ОДПІповідомляє, що право на звернення – один із засобів захисту прав та законних інтересів громадян, яке закріплено Конституцією України та Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №393).

Статтею 1 Закону №393 визначено, що громадяни України мають право звернутися, зокрема, до органів фіскальної служби відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями.

Згідно із ст.5 Закону №393 звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

Звернення розглядаються та вирішуються в місячний термін від дня їх надходження, а ті, що не потребують додаткового вивчення, – не пізніше 15 днів від дня їх отримання. В цілому термін розгляду звернень не може перевищувати 45 днів.

При цьому у зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою  ст.7  Закону №393.

 

Безоплатне харчування на підприємстві: як оподатковується?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Визначення понять, що вживаються у ПКУ зазначені ст. 14 ПКУ, яка не містить окремого визначення "харчування за принципом "шведського столу". Разом з тим, пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено поняття доходу з джерелом походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 ПКУ встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку зокрема, вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води, яким роботодавець забезпечує такого платника податку відповідно до Закону України "Про охорону праці" (пп. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Крім того, до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно Кодексу не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Разом з тим, пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Перелік доходів що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.. 165 Кодексу) у вигляді вартості, зокрема, харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених Кодексом для оподаткування прибутку підприємств (п.п. «б» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб і військовий збір у повному обсязі відповідно до порядку, визначеному ст. 168 Кодексу.

Згідно з пп. 70.12.1 п. 70.12 ст. 70 Кодексу реєстраційний номер облікової картки платника (далі - РНОКПП) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовується, зокрема, при виплаті доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізична особа зобов'язана подавати інформацію про РНОКПП юридичним особам, що виплачують їй доходи.

Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 Кодексу, які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта, вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 Кодексу).

Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою як додаткове благо у вигляді вартості безоплатного харчування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Разом з тим відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з п.п. 2.3.4 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі, зокрема оплата або дотації на харчування працівників, у тому числі в їдальнях, буфетах, профілакторіях входить до фонду оплати праці у складі фонду додаткової заробітної плати.

Водночас частиною сьомою ст. 7 Закону №2464 передбачено, що перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, в якому не передбачено витрати на безоплатне харчування.

 

Хочете з 2018 року стати «спрощенцем»? – не зволікайте!

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ).

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Перелік відомостей, які зазначаються суб’єктом господарювання у заяві про перехід на спрощену систему оподаткування, визначено п. 298.3 ст. 298 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Таким чином, останнім днем подання заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування з 01.01.2018р. та розрахунку доходу за попередній календарний рік є 15 грудня 2017 року.

Звертаємо увагу на те, що здійснити перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання може один раз протягом календарного року.

 

Перейменовано місто, вулицю: оновлюємо інформацію за ф. №5ДР або за ф. №5ДРП

Відповідно до п. 70.7 ст. 70 розділу ІІ Податкового кодексу України та п. 1 розділу IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення №822), фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) за ф. №5ДР (додаток 12 до Положення №822) або Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та номером паспорта за ф. №5ДРП (додаток 13 до Положення №822) (далі – Заяви) відповідно.

Згідно з п. 3 розділу ІХ Положення №822 для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Таким чином, при внесенні до документа, що посвідчує особу, відомостей про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), платник податків повинен подати до відповідного контролюючого органу Заяву про внесення змін до Державного реєстру за ф. №5ДР або Заяву про внесення змін за ф. №5ДРП.

Відповідно до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі – Закон) до Єдиного державного демографічного реєстру вноситься така інформація про особу, зокрема, додаткова змінна інформація про місце проживання.

Крім того, слід зазначити, що згідно з п. 2 Технічного опису бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм (додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України») до безконтактного електронного носія вноситься додаткова змінна інформація, передбачена Законом.

Оскільки інформація про реєстрацію місця проживання або місця перебування не зазначається в зоні візуальної перевірки паспорта, а лише вноситься до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт передбачена видача особі за її вимогою довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування – документа який видається органом реєстрації та підтверджує реєстрацію місця проживання особи, у тому числі у зв’язку із зміною назви вулиць.

Отже, при отриманні фізичною особою – платником податків зазначеної довідки, пов’язаної зі зміною назви вулиці, такий платник повинен подати до відповідного контролюючого органу Заяву про внесення змін до Державного реєстру за ф. №5ДР або Заяву за ф. №5ДРП.

 

Результат діяльності – збиток: відображаємо у Книзі обліку доходів і витрат фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподаткованим доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Форма Книги обліку доходів і витрат (далі – Книга) та порядок її ведення затверджені наказом Міндоходів України від 16.09.2013 №481 (далі – Порядок).

Пунктом 1 Порядку визначено, що відповідно до п. 177.10 ст. 177 розділу IV ПКУ фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести Книгу, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Згідно з п. п. 9 п. 6 Порядку у графі 9 Книги фізичними особами – підприємцями зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).

Однак, якщо результатом розрахунку буде від’ємне значення, то графа 9 Книги прокреслюється.

 

 

Платники запитували

 

Яким чином заповнюється Таблиця даних платника податку, якщо вона подається для упередження зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема у разі зміни виду діяльності платника?

Таблиця даних платника податку (далі – Таблиця) подається відповідно до п. З Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер. Заповнення Таблиці не залежить від того, що вона подається з метою упередження зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування або у разі зміни виду діяльності платника.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.17 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Чи потрібно платнику податку завіряти копії документів, що подаються до ДФС в електронному вигляді на розгляд комісії ДФС для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Платнику податку не потрібно завіряти копії документів, визначених вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки такі документи подаються в сканованому вигляді у форматі PDF у вигляді окремих додатків до Повідомлення щодо подання документів про підтвердження реальності здійснення операцій з відповідним накладанням на них електронного цифрового підпису підписувача (підписувачів) та електронної печатки (за наявності).

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.17 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Чи підлягає виправленню податкова накладна, у якій платник податку включений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації не зазначив код «2» у другій частині порядкового номеру податкової накладної та чи приймають участь при заповненні додатку 9 податкової декларації з ПДВ показники, визначені на підставі даних податкового та бухгалтерського обліку за податковими накладними, у яких такий код був відсутній?

Податкова накладна, у якій платник податку, включений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, не зазначив код «2», виправленню не підлягає.

Водночас, якщо платником податку було безпідставно складено податкову накладну, в якій у другій частині порядкового номеру не зазначено код «2», то з метою виправлення допущеної помилки на дату її виявлення такий платник податку може скласти розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до такої помилкової податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної, в якому усі числові показники зазначити зі знаком «-».

Одночасно з цим платник податку складає нову податкову накладну за такою операцією із зазначенням у такій податковій накладній у другій частині порядкового номеру коду «2».При цьому оскільки у розрахунку податкових зобов’язань за операціями, визначеними в ст. 16 прим. 1 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів до податкової декларації з ПДВ (далі – додаток 9) відображається інформація згідно з податковими накладними з кодом «2» у другій частині порядкового номера таких податкових накладних, то платник податку має можливість подати уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок з виправленими показниками у додатку 9 з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України, але право на отримання бюджетної дотації за такими операціями втрачається.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.23 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Яка відповідальність передбачена за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?

Згідно із п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим.1 ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.

У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог ПКУ щодо своєчасності реєстрації таких документів в ЄРПН, штрафні санкції, передбачені п. 120 1.2 ст. 120 прим.1 ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з п. п. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 ПКУ.
     Відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

У разі реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим п. 120 прим. 1.2 ст. 120 прим. 1 ПКУ та п. 120 прим. 1.1 ст. ст. 120 прим. 1 ПКУ, не застосовуються.

Відповідно до п. 35 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ норми п. 120 прим.1.1 ст. 120 прим. 1 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, складених до 1 жовтня 2015 року.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 101.27 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Яким чином заповнюється гр. 9 Книги обліку доходів та витрат фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування, якщо результатом господарської діяльності суб’єкта господарювання за місяць (квартал, рік) є збиток?

У графі 9 Книги обліку доходів і витрат фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).

Однак, у разі якщо результатом розрахунку буде від’ємне значення, то графа 9 Книги прокреслюється.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 104.08 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Чи нараховується контролюючими органами податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо ФО придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця?

Якщо фізична особа придбала та продала об’єкт нерухомості в межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі-продажу тощо), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за такий об’єкт контролюючими органами не нараховується.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 106.07 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Яким чином особам, які провадять незалежну професійну діяльність, знятись з обліку в контролюючих органах у разі прийняття рішення про припинення діяльності як платників ЄВ?

Зняття з обліку особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, у разі прийняття рішення про припинення діяльності як платника єдиного внеску, здійснюється контролюючим органом на підставі поданої нею заяви, після проведення передбачених законодавством перевірок, здійснення остаточного розрахунку платника єдиного внеску з контролюючим органом.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 301.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Яким чином іноземець (представник іноземця) може зареєструватись в ДРФО – платників податків та отримати документ, що засвідчує реєстрацію?

З метою реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, іноземець та особа без громадянства (його представник) може звернутися до відповідного контролюючого органу, подати облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі - Облікова картка № 1ДР), пред’являючи при цьому документ, що посвідчує особу, та засвідчений в установленому законодавством порядку його переклад українською мовою.

Представник іноземця чи особи без громадянства додає до Облікової картки № 1ДР документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку на проведення реєстрації у Державному реєстрі та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копію.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 119.09 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «Запитання-відповіді з бази знань».

 

Електронне адміністрування ПДВ

 

Зміни до кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД

Бердянська ОДПІінформує.

З метою вдосконалення процесу здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/ розрахунків коригування (далі – ПН/РК) Критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) наказом від 01.11.2017 №713 внесла зміни до наказу ДФС від 30.06.2017 №461 «Про затвердження Переліку кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД». Змінами Перелік кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД доповнено наступними кодами:

- 1002 – жито;

- 1008 – гречка, просо та насіння канаркової трави; інші зернові культури;

- 4402 – вугілля деревне (включаючи вугілля з шкарлупи або з горіхів), агломероване або неагломероване;

- 4405 – шерсть деревна або тонка стружка; борошно деревне;

- 4409 – пилопродукція з деревини (включаючи дощечки та фриз для паркетного покриття підлоги, незібрані) у вигляді профільованого погонажу (з гребенями, пазами, шпунтовані, із стесаними краями, з’єднанням у вигляді напівкруглого калювання, фасонні, закруглені тощо) уздовж будь-яких країв чи площин, стругані або нестругані, шліфовані або нешліфовані, що мають або не мають торцеві з’єднання.

 

Покупець поміняв товари/послуги: зазначаємо причину коригування

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, при здійсненні коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ, постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

Якщо після отримання попередньої оплати та складання податкової накладної, яка була зареєстрована в ЄРПН, відбувається зміна номенклатури товарів/послуг в межах отриманої суми (тобто ні товари/послуги, ні кошти не повертаються), постачальник (продавець) складає два розрахунки коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати:

- у першому зі знаком «–» зазначаються показники щодо товарів/послуг, номенклатура яких виправляється; такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг;

- у другому зі знаком «+» зазначаються показники щодо товарів/послуг, які фактично постачаються; такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником товарів/послуг.

При цьому у графі 2 обох розрахунків коригування зазначається причина коригування – «зміна номенклатури».

 

Податкова накладна: порядок заповнення

Бердянська ОДПІ повідомляє, що згідно із п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) форма та порядок заповнення податкової накладної (далі – ПН) затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п.16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №1307) до роділу «Б» ПН вносяться, зокрема, такі дані:

- до графи 2 - номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця);

- до граф 3.1 та 3.3 – код товару згідно УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;

- до граф 4 та 5 – одиниця виміру товарів/послуг.

Графи 4 та 5 заповнюються відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96, затвердженого наказом Держстандарту України від 09.01.1997 №8 (далі – КСПОВО), чинного на дату складання ПН:

• у графі 4 зазначається умовне позначення відповідної назви одиниці вимірювання/обліку (українське), зазначеної у КСПОВО.

У разі складання зведених ПН, особливості заповнення яких викладені у п.11 Порядку №1307, у графі 4 вказується «грн».

У разі, якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у КСПОВО, то:

• у графі 4 зазначається умовне позначення одиниці вимірювання таких товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах;

• у графі 5 зазначається код відповідної одиниці вимірювання/обліку, зазначений у КСПОВО. У разі, якщо в графі 4 зазначено умовне позначення одиниці виміру, яка відсутня в КСПОВО, то графа 5 не заповнюється;

• у графі 6 зазначається кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;

• у графі 7 зазаначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ. Графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством;

• у графі 8 зазаначається код ставки ПДВ, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються.

 

Електронні сервіси ДФС

 

Електронні сервіси допомагають платникам економити свій час, отримувати потрібну інформацію, не відвідуючи при цьому органи ДФС

Найпопулярнішим електронним сервісом є Електронний кабінет платника, за допомогою якого здійснюється взаємодія органів ДФС і платників у режимi реального часу та який на сьогодні забезпечує повний спектр послуг для суб’єктів спрощеної системи оподаткування (І та ІІ група) щодо подання звітності та інших документів відповідно до вимог чинного законодавства.

Найбільш запитуваними послугами Електронного кабінету платника є  сервіси систем електронного адміністрування податку на додану вартість та реалізації пального (перегляд проведених операцій в системі та отримання інформації про рух коштів на електронному рахунку), листування з органами ДФС в електронному вигляд, стан розрахунків з бюджетом (сплата податків, зборів, платежів для фізичних осіб та перегляд даних щодо розрахунків з бюджетом за останні 2 роки).

У рамках кампаній  декларування доходів громадян та електронного декларування доходів державних службовців фізичним особам через Електронний кабінет платника надано можливість отримати відомості про отримані доходи та утримані податки, а також підготувати, заповнити та надіслати декларацію про майновий стан і доходи фізичних осіб в електронному вигляді.

Не меншим попитом користується послуга отримання інформації з реєстрів ДФС в режимі он-лайн (дані про взяття на облік платників податків, реєстр страхувальників, реєстр платників єдиного податку, дані реєстру платників ПДВ, дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального, інформація про РРО, інформація про книги ОРО, реєстр неприбуткових підприємств та організацій, реєстр осіб, які здійснюють операції з товарами).

Для інформаційної підтримки та допомоги суб`єктам господарювання функціонує call – центр ДФС за номером 0800501007 (безкоштовна телефонна лінія), який надає відповіді на питання щодо подання звітності в електронному вигляді, реєстрації  податкових та акцизних накладних та інших електронних сервісів.

 

Головне управління ДФС у Запорізькій області

 

Від оподаткування депозитів запоріжців банківські та інші фінустанови перерахували 45,6 мільйона

Оподаткування виплачених відсотків від банківських вкладів, тобто пасивних доходів платників, також є джерелом поповнення казни. Так, за 11 місяців 2017 року на Запоріжжі надійшло 45,6 мільйона гривень податку на доходи фізичних осіб у вигляді процентів. Лише у листопаді фінустанови перерахували до бюджету 4,3 мільйона.

Найбільшими платниками ПДФО з відсотків за вкладами і депозитами є суб'єкти господарювання м. Запоріжжя – вони забезпечили 72% від загальної суми – майже 32,8 мільйона, 3,9 мільйона спрямували банківські установи, кредитні спілки території обслуговування Мелітопольського управління ГУ ДФС у Запорізькій області, 2,6 мільйона – Бердянського, 1,7 мільйона – Енергодарського, 1,3 мільйона – Пологівського, майже мільйон – Вільнянського та понад 800 тисяч – Василівського управління.

Нагадаємо, за ставкою 18 відсотків оподатковуються відсотки за виплаченими депозитами. При цьому у податковому розрахунку відображається лише загальна сума нарахованих доходів та утриманого податку. Інформація про суми окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунку, ощадного (депозитного) сертифіката, вкладу (депозиту) члена кредитної спілки у кредитній спілці, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу – платника податку, якій нараховані такі доходи, залишається конфіденційною.

 

У Запоріжжі привітали військовослужбовців та учасників АТО

Запоріжжя разом з усією країною вітало наших військових з Днем Збройних сил України. У концертному залі імені Глинки відбулися урочисті збори, де взяли участь військовослужбовці та ветерани Збройних сил України, волонтери, учасники АТО. Серед них і співробітники податкової міліції, які брали участь в операції "Фантом" у зоні проведення антитерористичної операції.

Бійці спецпідрозділу "Фантом" здійснюють контроль за переміщенням осіб, протидіють незаконному переміщенню товарів через лінію розмежування між Україною та тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях. Податкові міліціонери спільно з співробітниками інших правоохоронних органів викривають фінансові злочини в зоні АТО та протидіють тероризму.

 

Юліана Козаченко: "Запорізький бізнес сплатив до держбюджету 5 мільярдів гривень"

Запорізькі платники податків з початку року направили до державного бюджету понад 5 мільярдів гривень (без врахування показників великих підприємств, які обслуговуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко. Вона зазначила, що рівень минулорічної сплати перевищено на 1,2 мільярда гривень.

Із загальної суми більш ніж 2,3 мільярда – це надходження з податку на додану вартість, що на 647,6 мільйона більше, ніж торік. Крім того, держбюджет отримав 1,2 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб. Порівняно з січнем-листопадом 2016 року зростання склало 327 мільйонів.

Підприємства регіону направили близько 546 мільйонів гривень податку на прибуток, що перевищує минулорічну суму на 117 мільйонів. Крім цього, з початку року надійшло 618 мільйонів гривень рентної плати, 382 мільйони гривень військового збору, що більше даних минулого року, відповідно, на 48 та 76,7 мільйона.

– Більша частина податкових надходжень забезпечена завдяки сумлінній сплаті податків. Запорізький бізнес своєчасно виконує свої податкові зобов'язання. У свою чергу, фіскальна служба продовжує розвивати сервіси для платників, передусім, електронний формат взаємодії. Це дозволяє удосконалювати сервісну складову для потреб суб'єктів підприємництва і громадян, – підкреслила Юліана Козаченко.

 

Представникам запорізьких агропідприємств роз'яснили особливості оподаткування ПДВ та реєстрації податкових накладних

"Як уникнути блокування податкових накладних?", "Які останні новації в оподаткуванні ПДВ?" – на ці та інші питання платників фахові відповіді надали представники фіскальної служби області.

Сьогодні у Запоріжжі Головне управління ДФС області та громадська організація "Всеукраїнський бухгалтерський клуб" провели спільний семінар для керівників та бухгалтерів агропідприємств регіону щодо особливостей адміністрування і сплати ПДВ та реєстрації податкових накладних.

Як повідомив на початку семінару головний редактор видання "Баланс-Агро" Сергій Наумов, ці теми останнім часом залишаються одними із найактуальніших для бізнесу, а зміни у законодавчій базі потребують постійної інформаційної підтримки.

Під час заходу представники фіскальної служби докладно зупинились на аспектах роботи Системи моніторингу відповідності податкових накладних та розрахунків коригування (СМКОР).

Начальник управління моніторингу доходів та обліково-звітних систем ГУ ДФС у Запорізькій області Дмитро Шаповалов наголосив, що новації у системі електронного адміністрування ПДВ стосуються удосконалення критеріїв оцінки ризиків. Особливо це важливо для сільгосппідприємств, оскільки відтепер таблиця даних платника враховується автоматично протягом 5 робочих днів. Для цього суб'єкт має відповідати кільком критеріям: сільгосптоваровиробник включений до реєстру дотацій, має не менше 200 Га землі, до 01.01.2017 року перебував на спецрежимі з ПДВ, протягом поточного року не змінювалися директор та засновники.

Як не допустити або виправити помилки під час складання повідомлення-розрахунку коригування для подання податкової звітності з ПДВ – докладно ці питання висвітлили заступники начальників управлінь Мелітопольського та Вознесенівського управлінь ГУ ДФС у Запорізькій області Марина Коновалова та Олена Михайличенко. Вони розглянули проблемні ситуації при реєстрації розрахунків коригування до спецрежимних податкових накладних та шляхи вирішення, надали практичні поради як попередити блокування ПН, щодо дій платника ПДВ при зупиненні реєстрації ПН, а також розповіли про особливості оподаткування у різних ситуаціях сільськогосподарських підприємств.

У ході заходу представники агробізнесу отримали відповіді від фахівців ДФС та "Всеукраїнського бухгалтерського клубу".

Юліана Козаченко: "Доходи бюджетів запорізьких громад зросли на 1,2 мільярда гривень"

З початку 2017 року до місцевих бюджетів Запорізької області забезпечені 6,5 мільярда гривень (без врахування рівня сплати податків великих підприємств, які обліковуються в Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС). Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко, це на 1,2 мільярда або на 22,4 відсотка більше, ніж за відповідний період минулого року.

Із загальної суми податкових платежів понад 57 відсотків займає податок на доходи фізичних осіб, якого надійшло більш ніж 3,7 мільярда. Рівень 11 місяців 2016 року перевищено на 982 мільйони або на 35 відсотків.

На другому місці – плата за землю. Запорізькі користувачі землі перерахували до місцевого бюджету майже 1 мільярд, що більше минулорічних показників на 135 мільйонів.

Платники єдиного податку спрямували 924 мільйони, збільшивши відрахування порівняно з аналогічним періодом 2016 року на 273 мільйони або на 42 відсотки.

Від реалізації у роздрібній торгівлі підакцизних товарів місцева казна отримала майже 264 мільйони гривень акцизного податку.

Оподаткування майна залучило до бюджетів понад 80 мільйонів, що на 30 мільйонів більше, ніж торік. Зокрема, податку на нерухомість надійшло 72,7 мільйона, 7,3 мільйона – транспортного податку.

 

Юліана Козаченко: "На фінансування Збройних Сил запоріжці направили 382 мільйони"

За січень-листопад поточного року платники податків м. Запоріжжя та області сплатили понад 382 мільйони гривень військового збору (без показників великих підприємств Запорізького управління Офісу ВПП ДФС).

В.о. начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Юліана Козаченко зазначила, що відрахування запорізьких платників на фінансування української армії зросли порівняно з минулорічними на 25 відсотків, додатково надійшло майже 77 мільйонів. При цьому щомісячний рівень сплати збільшився, у середньому, на 7 мільйонів.

Лише за попередній місяць направлено близько 39 мільйонів, що на 11,6 мільйона більше, ніж у листопаді 2016 року.

Усього з початку року найбільші суми забезпечені від суб'єктів господарювання та громадян обласного центру, які спрямували до бюджету половину надходжень, платники Енергодарського управління перерахували 40,7 мільйона, Мелітопольського – 38,3 мільйона, Бердянського – майже 31 мільйон, Вільнянського – більш ніж 20 мільйонів, Пологівського – 16 мільйонів, Оріхівського – 13,4 мільйона, Василівського – 12,5 мільйона.

Нагадаємо, військовий збір, ставка якого складає 1,5 відсотка, сплачується з доходів, які підлягають оподаткуванню ПДФО, з джерелами їх походження як в Україні, так й за її межами.

 

Стережіться аферистів! Реєстрація податкових накладних відбувається лише в межах чинного законодавства

 

Час від часу представники бізнес-спільноти регіону отримують інформацію про осіб, які за винагороду нібито можуть "позитивно" вплинути на реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі.

Фіскальна служба Запорізької області застерігає підприємців від користування подібними послугами та повідомляє, що, реєстрація податкових накладних відбувається тільки в межах чинного законодавства. Вплинути на цю процедуру може лише сам платник податків, підготувавши та надавши необхідний пакет документів. Аферисти, що обіцяють прискорити цей процес, зловживають довірою та маніпулюють інформацією, щодо механізмів роботи СМКОР.

Нагадуємо, що відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України рішення про реєстрацію податкової накладної або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається комісією ДФС тільки на підставі пояснень та/або копії документів про підтвердження реальності операцій.

Крім того, останні зміни, внесені Наказом МФУ від 09.11.2017 №926, передбачають попереднє подання Таблиці даних платника без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної. Врахування такої Таблиці фіскальною службою протягом 5 робочих днів, дозволить в подальшому уникнути блокування податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі.

Наголошуємо: жодних інших способів розблокування податкових накладних у Єдиному реєстрі не існує.

Для інформаційної підтримки представників бізнесу в Головному управлінні ДФС у Запорізькій області щоденно працюють "гарячі лінії" з питань реєстрації податкових накладних, у Територіальних органах ГУ ДФС області створені телефонні лінії з надання консультацій платникам з питань роботи системи електронного адміністрування ПДВ. Відповідна інформація розміщена на субсайті Головного управління ДФС у Запорізькій області у розділі "Анонси".

Крім того, регулярно проводяться робочі зустрічі із суб'єктами господарювання з питань, які виникають у них під час реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі.

 

Митні платежі від Запорізького регіону перевищили 5,2 мільярда

Запорізькі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності перерахували до державної казни майже 5 мільярдів 216 мільйонів гривень. Це на 19 відсотків або на 827 мільйонів більше минулорічних показників.

Переважну частину надходжень забезпечено за рахунок імпорту. Понад 75 відсотків митних платежів сплатили запорізькі підприємства при ввезенні товарів для промислового виробництва. Близько 25 відсотків спрямували суб'єкти невиробничих галузей.

Найбільше промислові підприємства імпортували такі товари, як машини, устаткування та транспорт – саме на цю групу товарів припадає 36 відсотків митних платежів, на паливно-енергетичні товари – 23 відсотки, метали та вироби з них – 15 відсотків, а також продовольчі та товари сільського господарства – 9 відсотків, продукція хімічної промисловості складає 7 відсотків, стільки ж – мінеральні продукти.

Як відзначають фахівці Запорізької митниці ДФС, на сьогодні основна увага служби приділяється підвищенню сервісної складової та розвитку електронної взаємодії, що дозволяє прискорювати процеси митного оформлення товарів під час експортних та імпортних операцій.

Докладно про митне декларування можна дізнатися на сайті фіскальної служби: http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya/subektam-zed/elektronna-mitnitsya/, http://sfs.gov.ua/baneryi/mitne-oformlennya.

 

ДФС України

 

За матеріалами ГУВБ ДФС розпочато 431 кримінальне провадження відносно співробітників фіскальної служби

Протягом 11 місяців 2017 року за матеріалами підрозділів  Головного управління внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби України розпочато 431 кримінальне провадження за фактами вчинення посадовими особами органів ДФС злочинів у сфері службової діяльності. Порівняно з відповідним періодом минулого року їх кількість скоротилася на 7%, тоді вона складала – 464.

За результатами оперативного супроводження досудового розслідування кримінальних проваджень, розпочатих за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки, у поточному році вже оголошено 168  повідомлень про підозру, у тому числі 52 – за одержання неправомірної вигоди. У минулому році ці показники складали 172 і 74 відповідно.

До суду надіслано 108 обвинувальних актів (у січні-листопаді
2016 року - 104), 27 осіб судом вже визнані винними у скоєнні злочинів (січень-листопад 2016 року - 23).

Водночас, підрозділами внутрішньої безпеки ефективно застосовуються заходи щодо протидії правопорушенням, пов’язаним з корупцією. З початку поточного року за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки складено та направлено до суду 128 протоколів, що майже втричі більше, ніж за відповідний період минулого року. Тоді їх кількість складала 41. До адміністративної відповідальності судом притягнуто 34 особи (січень-листопад 2016 року - 17).

Підрозділами внутрішньої безпеки для з’ясування причин і обставин вчинення посадовими особами фіскальної служби  правопорушень у сфері службової діяльності проведено 2,4 тис. службових розслідувань та перевірок (січень-листопад 2016 року – 2,9 тис.). За їх результатами до дисциплінарної відповідальності притягнуто 380 осіб, за відповідний період минулого року їх кількість складала - 483.

Так, у поточному році підрозділами  внутрішньої безпеки ДФС, вже відкрито 19 кримінальних проваджень стосовно осіб, які підбурювали працівників органів доходів і зборів до корупційних дій. Відомості про такі протиправні наміри надійшли до підрозділів внутрішньої безпеки саме від співробітників служби. У січні-листопаді 2016 року цей показник був трохи меншим – 14.

Такі результати є ознакою поступової зміни свідомості співробітників ДФС. Формування  підходу нетерпимості до корупції і є  кінцевим і головним очікуваним результатом, адже повністю здолати корупцію спроможна лише активна і правильна громадянська позиція  усього суспільства.

У поточному році Державна фіскальна служба оновила роботу антикорупційної гарячої лінії «Пульс» для повідомлень про можливі випадки корупції.

Для зручності громадян надання інформації здійснюється за певними напрямами. За одним напрямом громадяни та суб’єкти господарювання повідомляють про можливі неправомірні дії з боку працівників органів ДФС, за другим – свої повідомлення надають  працівники ДФС про порушення вимог антикорупційного законодавства іншими співробітниками.

Також заявники можуть надати інформацію про можливі протиправні дії службових осіб ДФС на електронну пошту ( Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ).

Загалом, на сьогодні боротьба з корупцією є одним з головних завдань фіскальної служби, виконання якого  перебуває  під  особливим контролем керівництва ДФС. Реформування ДФС у напрямі протидії корупції здійснюється за двома векторами.

Перший – це створення дієвої та комплексної системи запобігання корупції через організаційні та дисциплінарні процедури. Новацією у цьому є залучення до цієї роботи усіх без винятку керівників будь-якого рівня. Тобто, кожен керівник будь-якого напряму – податкового чи митного, відповідатиме за стан боротьби з корупцією у своєму підрозділі.

Другий вектор передбачає посилення функціональних можливостей та ефективності діяльності підрозділів Головного управління внутрішньої безпеки ДФС  щодо виявлення корупційних проявів і притягнення винних осіб до відповідальності.

 

    

Шановні відвідувачі і користувачі сайту!

Використання будь-яких матеріалів, що опубліковані на цьому сайті, дозволяється при умові вказання посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на офіційний сайт Бердянської райдержадміністрації www.berda.gov.ua